Ухвала суду № 43729086, 17.04.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 453/82/13 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.

Провадження № 22-ц/783/2653/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Щербая В.П.

без участі сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

Оскарженою ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10.10.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду була винесена без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, ухвала необґрунтована та передчасна. Вказує, що йому не зрозуміло в якій частині необхідно усунути перешкоди - чи якоїсь частини земельної ділянки, чи в цілому, ще однією із перешкод належного виконання рішення є наслідки демонтування трансформаторної підстанції, оскільки у випадку демонтажу такої буде знеживлена велика кількість споживачів, що спричинить енергетичну катастрофу.

Просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з"явились і судова колегія вважає за необхідне у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України проводити розгляд справи у їх відсутності, т.я. вони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання та у відповідності до вимог ст.197 ЦПК України розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду та відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм права.

Відмовляючи у задоволенні даної заяви районний суд виходив з того, що сама суть заяви про роз'яснення рішення полягає в тому, що суд повинен давати відповідь на питання щодо порядку та способу виконання рішення суду. Крім того, заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили б про те, що вказане рішення суду є незрозумілим для відповідача або для інших осіб, які брали участь у справі, що позбавляє його можливості реалізації. Суд вказав, що резолютивна частина рішення викладена чітко, зрозуміло та допускає кілька варіантів його тлумачення, не перешкоджає виконанню рішення.

З такими висновками суду погоджується й судова колегія виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, у якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Таким чином, законодавець вказує на те, що суд може роз'яснити своє рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості або ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В свою чергу, згідно із роз"ясненнями, викладеними в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення в цивільній справі"відповідно до ст.221 ЦПК Українироз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Положення вказаної вище норми процесуального закону та роз'яснень визначають, що в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для його виконання.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії задоволено та зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати трансформаторну підстанцію КТП-10/0,4 кв., встановлену на земельній ділянці по АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.101-102).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2014 року дане рішення було залишено без змін (а.с.167-170).

В заяві про роз"яснення рішення заявник фактично висловлюює власну незгоду з рішенням, а також ставить питання про роз"яснення порядку виконання рішення, що суперечить положенням ст. 221 ЦПК України.

На переконання колегії суддів, прохання про роз'яснення не містить в собі даних, які б свідчили про наявність підстав для роз'яснення рішення, оскільки рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10.10.2013 року є достатньо чітким і зрозумілим, не містить протиріч.

Посилання апелянта на те, що йому не зрозуміло в якій частині необхідно усунути перешкоди - чи якоїсь частини земельної ділянки, чи в цілому, та ще однією із перешкод належного виконання рішення є наслідки демонтування трансформаторної підстанції, судова колегія не приймає до уваги з таких підстав.

Під час розгляду справи по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2013 року колегія суддів Апеляційного суду в ухвалі від 15 квітня 2014 року вказала, що в ході перевірки ОСОБА_2 запевнив, що найближчим часом демонтує дану підстанцію та встановить в іншому місці.

Крім того у вказаній в ухвалі зазначено, що доводи апелянта про те, що трансформаторна підстанція розташована поблизу, а не на земельній ділянці позивача, спростовуються планом території земельної ділянки в м. Сколе, по АДРЕСА_1, складеним ПП "Галагрозем", на якому чітко вказано місце розташування КТП-10/0,4 кВ, а саме в межах цієї земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Таким чином рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2013 року є зрозумілим в якій частині необхідно усунути перешкоди, і не позбавляє ОСОБА_2 можливості його реалізації.

Оскільки ухвала про відмову у роз'ясненні рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам процесуального права, колегія суддів доходить висновку, що відсутні правові підстави для скасування оскарженої ухвали, а відтак, апеляційну скаргу на ухвалу суду належить відхилити.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4.ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.