Ухвала суду № 43727072, 20.04.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/19326/14-ц Провадження № 22-ц/772/1129/2015Головуючий в суді першої інстанції Венгрин О. О.Категорія 27Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Жданкіна В.В., Медяного В.М.

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2015 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 28.09.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №31/243/06-N, за яким відповідач отримав кредит в сумі 69690,00 дол. США зі сплатою 12,5 % річних, з терміном повернення до 27.09.2021 року.

26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Кредитпромбанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 31/243/06-N від 28.09.2006 року.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 20.05.2014 року становить 482023,26 грн., з яких тіло кредиту - 429380,27 грн., відсотки - 52642,99 грн., і яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2015 року вказаний позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 28.09.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №31/243/06-N, за яким банк відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію в національній валюті України та в іноземній валюті в межах загальної суми 69690,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит не пізніше 27.09.2021 року (а.с. 5-12).

15.07.2011 р. між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до кредитного договору №31/243/06-N від 28.09.2006 року, відповідно до якої сторони уточнили розмір сплати і дати погашення планових щомісячних платежів за кредитом, що відображаються у графіку погашення кредитної заборгованості, який є додатком 1 до цієї додаткової угоди (а.с. 13-15).

26.06.2013 р. між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1441, відповідно до якого ПАТ «Кредитпромбанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 31/243/06-N від 28.09.2006 року (а.с. 22-28).

Позичальник ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконував, за ним утворилась заборгованість, яка станом на 20.05.2014 року склала 482023,26 грн., з яких тіло кредиту - 429380,27 грн., відсотки - 52642,99 грн. (а.с. 16).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк» направляло на його адресу досудову вимогу про погашення заборгованості, однак дана вимога була залишена без реагування (а.с. 20, 21).

Суд першої інстанції, встановивши вказані обставини та порушення прав позивача, керуючись ст.ст. 512, 516, 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк».

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо тверджень відповідача про незаконності укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу прав вимоги за його кредитним зобов'язанням, оскільки цей договір із ним не погодили, чим змінили його права та обов'язки, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Тобто, у разі виникнення сумнівів відносно факту відступлення права грошової вимоги новому кредиторові боржник має право вимагати надання відповідних доказів, укладення такого договору з ним не погоджується, але він повідомляється про це.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги, однак, із матеріалів справи не вбачається, що він вимагав надання йому доказів факту відступлення права вказаної грошової вимоги.

Посилання відповідача на те, що вказаний кредитний договір та додаткова угода є неукладеними, також слід відхилити, оскільки такі твердження зводяться лише до посилань на це, належними та допустимими доказами не підтверджені, відповідних зустрічних позовних заяв в порядку ст. 123 ЦПК України відповідачем не заявлялось, хоча, як вбачається з матеріалів справи, про розгляд вказаної справи ОСОБА_2 було відомо.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності суми заборгованості колегія суддів також відхиляє, оскільки такі посилання нічим не підтверджені, відповідних клопотань відповідачем не заявлялось.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність та необґрунтованість оскарженого рішення, а тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2015 року - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.В. Жданкін

В.М. Медяний