Рішення № 43726791, 15.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22 -ц/790/803/15 Головуючий 1 - інстанції - Муленко Л.М.

Справа № 610/3739/14-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - стягнення

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів колегії - КОЛТУНОВОЇ А.І.,

- МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

за участю секретаря - Пруднікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 листопада 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року позивач звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області позовом, в якому просив стягнутина його користь з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № HATOGK01270071 від 22 травня 2007 року в розмірі 433784,03 грн та судові витрати.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову за пропуском строку позовної

давності, посилаючись на те, що останній платіж ним здійснено 29.09. 2010 року, що підтверджується і розрахунком заборгованості, наданим позивачем, три роки з часу останнього платежу сплинули 29.03.2013 року. Крім того ст.7 розділу кредитного договору «Особливі умови» передбачено, що у разі порушення строків оплати на 120 календарних днів позичальник зобов»язаний повернути суму кредиту, процентів, винагороди, пені у повному обсязі в останній день місяця, коли був порушений строк оплати на 120 днів, виходячи з чого, строк позовної давності слід обраховувати через чотирі місяця після останнього платежу, тобто з 30.01.2011 року.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 24 листопада 2014 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та без належної оцінки доказів по справі.

Зазначає, що судом не було враховано, що строк дії договору до 21.05.2027 року і до правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 5 ст. 261 ЦК України, згідно якої за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Звертає увагу, що в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року зазначено, що позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Підкреслює, що відповідно до п. 7.1. кредитного договору відповідач повинен здійснювати щомісячні платежі в період з "21" по "28", тобто, останній платіж повинен бути внесений 22.05.2027 року. Таким чином, умовами договору передбачено, що погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, а початок позовної давності для стягнення несплачених платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із них зобов'язань.

Отже, з урахуванням висновку ВСУ, строк позовної давності щодо стягнення боргу за кредитом відповідача розпочнеться лише в травні 2027 року після несплати чергового платежу, а тому позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Сторонни до суду апеляційної інстанції не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подав письмові пояснення, в яких просить задовольнити апеляційну скаргу, а на підтвердження наданого розрахунку заборгованості долучити до справи докази підставності збільшення процентної ставки за користування кредитом: наказ банку від 05.01.2009 року, повідомлення позивачу з реєстром поштових відправлень, копію позову з розрахунком і копію рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09.12.2009 року.

Заслухавши доповідь судді; перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України: в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції ,судова колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.7.1 кредитного договору у разі порушення термінів оплати( зокрема оплати заборговності не в повному обсязі) на 120 календарних днів, позичальник зобов»язаний повернути ( сплатити) суму кредиту ( залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів, тому строк позовної давності слід обраховувати з 30.01.2011 року, 30.01.2014 року він сплинув, а позивач звернувся до суду лише 11.09.2014 року.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись неможна з огляду на наступне.

По справі встановлено, що 22 травня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № HATOGK01270071, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 172 593,80 грн. на строк до 21.05.2027 року, з яких 146266,00 грн. - на придбання квартири, 26327,80 грн.- на сплату страхових платежів зі сплатою 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за наданняи фінансового інструменту у розмірі 0,75% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, а в період сплати- в розмірі 0,20 % від суми виданного кредиту.

Щомісяця позичальник мав сплачувати банку 2360,82 грн., що складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

У разі порушення термінів оплати( зокрема оплати заборговності не в повному обсязі) на 120 календарних днів, позичальник зобов»язаний повернути ( сплатити) суму кредиту ( залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в останній день місяця, в якму відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

п.2.3.1 договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом та визначений порядок реалізації цього права.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Обґрунтовуючи підставність позову, позивач посилався на те, що ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28.08. 2014 року року виникла загальна заборгованість за кредитом у розмірі 433784,03 грн., з яких: 81644,11 грн. - заборгованість за кредитом, 110249,02 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом,. 134565,38 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 228434,52 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, яку і просив стягнути на свою користь.

Пунктом 7.1 договору визначено, що позичальник зобов'язаний щомісячно проводити часткове погашення кредиту в строки та в сумі згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом в період з «21» по «28»

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-116 цс13 ( постанова від 06.11.2013 року), яка у відповідності до ст.360-7 ЦПК України є обов»язковою для судів, відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Правові позиції, згідно яким несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів висловлені ВСУ також у справах № 6-169цс14 ( постанова від 29 жовтня 2014 року), № 6-95цс14 ( простанова від 17 вересня 2014 року)

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Вимагати від позичальника повернення усієї суми кредиту, відсотків, винагороди, пені , тобто змінити строк виконання основного зобов»язання з підстав, передбачених п.7.1 договору, є правом, а не обов»язком банку і той факт, що позивач цим правом не скористався не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не врахував, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа, та безпідставно відмовив у задоволенні позову в повному облсязі, у той час як строки позовної давності мали бути застосовані : трирічний для стягнення заборгованості по кредиту , відсоткам за користування креитом та комісії і однорічний - для стягнення пені.

Неповне з»ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

З письмових пояснень представника позивача та наданих до пояснень документів убачається, що у 2009 році банк скористався передбаченим договором правом на підвищення процентної ставки, про що видав наказ та повідомив позичальника. За зміненою процентною ставкою нарахував заборгованість за кредитним договором та подав до суду позов, в якому просив в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки , який було задоволено рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 09.12.2009 року, яке є чинним.

В межах трирічного строку позовної давності від часу звернення позивача до суду ; з 11.09.2011 року - по 28. 08.2014 року заборгованість за кредитом становить 81644,11 грн. ; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 66732,30 грн.; заборгованість з комісії - 10531,08 грн.

В межах річного строку позовної давності від часу звернення позивача до суду : з 11.09.2013 року по 28.08.2014 року пеня становить - 57392,32 грн

Судова колегія доходить висновку, що в зазначених розмірах позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню, а у відповідності до ст.88 ЦПК Уккраїни з відповідача підлягає стягненню також судовий збір , пропорційно до задоволених вимог, за подання позову - 2163,00 грн.та 1081,50 - за подання апеляційної скарги., а всього 3244,50 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.313,314,315,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 листопада 2014 року скасувати.

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в с.Явір Балаклійського району Харківської області, паспорт сер.НОМЕР_2, виданий Балаклійським РВ УМВСУ в Харківській області 15.08.1996 року, ІПН № НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" , місцезнаходження : місто Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 50, код ЕДРПОУ 14360570 на рахунок № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором №HAT0GK від 22.05.2007 року в розмірі 216299,81 грн., з яких 81644,11 грн. - заборгованість за кредитом, 66732,30 грн.- заборгованість по відсоткам за користування кредитом,10531,08 грн. заборгованість з комісії за період з 11.09.2011 року по 28.08.2014 року , 57392,32 грн. - пеня за період з 11.09.2013 року по 28.08.2014 року, а на рахунок 64993919400001 3244,50 грн. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді колегії -