Вирок № 43726007, 14.04.2015, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/205/15-к

Провадження № 1-кп/616/23/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Великобурлуцький районний суд Харківської області

в складі:

головуючого-судді - Малюкіна Ю.П.

при секретарі -Логвіновій М.В.

за участю прокурора -Тарасова С.А.

потерпілої -ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження № 12015220250000055 за обвинуваченням ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Великий Бурлук, Великобурлуцького району Харківської області, проживаючого в АДРЕСА_2, українця, освіта вища? неодруженого, працюючого на посаді вчителя фізичної культурної Площанської ЗОШ І-IIIступенів, військовозобов'язаного, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2015 р. близько 2 год. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з метою вчинення крадіжки через кватирку проник до квартири ОСОБА_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, звідки намагався таємно викрасти телевізор марки «Берізка» 54 ТЦ-601 Д вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №925 від 19.03.2015 р. 182 грн. 50 коп., але в момент виносу викраденого телевізора з квартири був застигнутий ОСОБА_3, що змусило його відмовитися від продовження вчинення злочину і поставити цей телевізор на місце.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнаючи себе винуватим пояснив, що з метою вчинення крадіжки перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння 08.03.2015 р. о 2 год. через квартирку вікна кухні проник в квартиру знайомої ОСОБА_1 де від'єднав телевізор від мережі та поніс його до вхідних дверей, намагався їх вибити так, як у його не вийшло їх відкрити. Після того як ним було відчинено двері він вийшов в під'їзд, поставив телевізор на підлогу, щоб закрити вхідні двері, але в цей час до під'їзду зайшла знайома ОСОБА_3, яка привіталась з ним, після чого він злякавшись заніс телевізор до квартири, зачинив вхідні двері та через квартирку вікна кухні виліз з квартири. Найменування та вартості викраденого не оспорював. Щиро розкаювалися у вчиненому.

Незважаючи на пояснення обвинуваченого його вина у вчиненні крадіжки телевізора у ОСОБА_1 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-поясненнями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 яка пояснила, що 9.03.2015 р. повернувшись близько 14 год. додому виявила, що замок вхідних дверей до її квартири пошкоджений. Від сусідки ОСОБА_3 довідалась, що та 08.03.2015 р. бачила як ОСОБА_2 нічний час виносив з її квартири телевізор. Викликала міліцію;

-протоколом огляду 09.03.2015 р. місця події із фотографіями(а.с.3-7);

-актом судово-товарознавчої експертизи №925 від 19.03.2015 р. про оцінку вартості телевізора «Берізка»(а.с.22-23);

-актом судово-криміналістичної експертизи №33 від 23.03.2015 р. згідно якого на місці вчинення злочину виявлені сліди пальців рук ОСОБА_2(а.с.72-77).

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.15,ч. 3 ст.185 КК України, як замах таємне викрадення чужого майна(крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує, що він раніше не судимий, мав статус дитини-сироти, задовільно характеризуються, щиро розкаюється у вчиненому, що визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання (п.1 ст.66 КК України).

Вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння визнається обставиною яка обтяжує покарання ОСОБА_2(п.13 ч.1 ст.67 КК України)

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи та відомості про особу обвинуваченого, суд відповідно до ст.65 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 може виправитись без ізоляції від суспільства, а тому згідно із ст.75 КК України вважає можливим звільнити його від призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_2 дохід держави слід стягнути понесені витрати на проведення судово-товарознавчої та судово-криміналістичних експертиз в сумі 797 грн. 49 коп. (а.с.21,37,78 ).

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України (а.с.26 ).

Цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.100, ч.2 ст.124, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд

У х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею- 3(три) роки позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Стягнути із ОСОБА_2 дохід держави 797 грн. 49 коп. понесених витрат на проведення судових експертиз(код доходів-24060300, р/р-3141954400005, код банку-37999680, МФО-851011, установа банку-УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у справі - викрадений телевізор «Берізка», залишити у власності потерпілої ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.П. Малюкін