Рішення № 43724772, 08.04.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 2-175/938/14-ц

З а о ч н е Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Борисова С.А.,

при секретарі Єльшиній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: прокуратура Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпропетровського району Дніпропетровської області, служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом на підставі ст. 165 Сімейного кодексу України. У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надавши письмову заяву про розгляд справи без його участі, а також у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, позбавивши відповідачку батьківських прав і передати дитини на його утримання, при цьому стягнувши з ОСОБА_3 аліменти на її утримання, та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином. За таких обставин, зі згоди представника позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Прокурор Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а також представники органу опіки та піклування виконавчого комітету Дніпропетровського району Дніпропетровської області та служби у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явилися, надавши письмові заяви у якій підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та не заперечували проти їх задоволення, вважаючи, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відповідає інтересам дитини.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3, знаходилися у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане повторно 18.11.2008 року Ленінським відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області).

Проте, 07.09.2005 року шлюб між сторонами було розірвано, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 за актовим записом №520, та з моменту розірвання шлюбу, ОСОБА_3 забрала дитину та почала проживати окремо за адресою: АДРЕСА_1. При цьому відповідачка створювала перепони у вільному спілкуванні позивача, як батька та ОСОБА_2, у зв'язку з чим, останньому довелося звертатися до суду з відповідними позовами про встановлення днів та часу побачень із донькою. Проте, не зважаючи на рішення судів, відповідачка їх не виконувала та ухилялася від надання дитини для зустрічей із батьком.

Як встановлено у судовому засіданні, у зв'язку з негативною характеристикою ОСОБА_3, яка веде асоціальний спосіб життя, турбується лише про себе, а не про розвиток і виховання дитини, позивач звернутися до органу опіки та піклування Дніпропетровського району Дніпропетровської області, який 05.12. 2012 року надав йому висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3, 1980 року народження відносно її неповнолітньої доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, згідно даному висновку зазначено, що мати дитини - ОСОБА_3 покинула дитину на родичів, не виконує своїх батьківських обов'язків, не піклується про її життя та здоров'я.

Згідно ч.2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України визначено перелік підстав для застосування до винної особи такого виду відповідальності як позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно до п.16 Постанови Пленуму ВС України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У відповідності до ст. 167 СК України, якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому.

Як встановлено судом та вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 виявляє бажання виховувати власну доньку та сумлінно виконувати всі обов'язки, що з цим пов'язані і для чого він має всі необхідні передумови. Зокрема, він має стабільний заробіток, тому зможе забезпечити доньку матеріально, а також на праві власності йому належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, у якому створені всі необхідні умови для життя та розвитку дитини. Крім того, позивач позитивно характеризуюсь за місцем мешкання та місцем роботи, громадськими, профспілковими та релігійними організаціями.

За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо позбавлення відповідачки батьківських прав відносно доньки та передачі дитини на утримання батька.

Крім того, визначено, що відповідачка ОСОБА_3 за рішенням суду отримує аліменти на утримання неповнолітньої доньки, проте у відповідності до ст.166 СК України, в разі позбавлення батьківських прав, відповідачка права на отримання аліментів втрачає, натомість закон не звільняє її від матеріального утримання дитини. Згідно ч.2 ст. 166 СК України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Враховуючи те, що ОСОБА_1 просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо ОСОБА_2 та передати доньку для проживання разом ним, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини.

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставі вищевикладеного, враховуючи матеріальний стан позивача, обставини справи та той факт, що розмір офіційного щомісячного прибутку ОСОБА_3 не відомий, суд приходить до висновку про визначення аліментів у розмірі ? частини всіх видів її прибутку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення відповідачки батьківських прав у відношенні дитини, а також передачі дитини на утримання позивача та стягнення аліментів на її утримання підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню сума судового збору в розмірі 243,60 грн., сплачені ним при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 367, 224 ЦПК України, ст.ст. 2, 7, 15, 17-19, 67, 68, 150, 164, 166, 179, 180-183, 249 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: прокуратура Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпропетровського району Дніпропетровської області, служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1) відносно доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати неповнолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батькові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 для сумісного проживання однією родиною.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4) аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки всіх видів її прибутку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 28.02.2014 року і до досягнення дитиною повнолітня.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4) суму судового збору у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.А. Борисов