Вирок № 43724768, 07.04.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5693/14-к

Провадження № 1-кп/175/252/14

Вирок

Іменем України

07 квітня 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

за участю секретаря Перепелиці Я.С.,

прокурора Панкеєва А.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянув у підготовчому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12014040440002740 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хутірське Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

07.11.2014 року близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який належить - ОСОБА_5 здійснював рух зі сторони автодороги Р-52 «Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка» в напрямку станції Балівка по узбіччю вулиці Леніна в с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зі швидкістю близько 40 км/годину, більш точно швидкість руху встановити на даний час не виявилось можливим.

В дорозі, в районі будинку № 18-а по вулиці Леніна в с. Партизанське, (Бамівський елеватор), ОСОБА_4 при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_1, яка знаходилася на узбіччі на полосі його руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об'їзду перешкоди не прийняв, в результаті чого допустив на неї наїзд та з місця вчинення ДТП зник.

При наїзді пішоходу ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 4755-е від 05.12.2014 року - 09.12.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виражається в тому, що водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем, порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, які вказують:

п.І.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»,

п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»,

п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,

Невиконання водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, вказаних у обвинувальному акті визнав повністю і пояснив, що скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, оскільки переплутав педалі газу і гальм, після чого з місця скоєння ДТП уїхав. Щиросердно кається у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому і просить суворо не карати.

Провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка у суді показала, що 07.11.2014 року близько 12 години 30 хвилин йшла до дому по стежці зі сторони елеватора в с. Партизанське де почула, як позаду наближається легковий автомобіль, коли обернулася побачила автомобіль «Жигулі» білого кольору, який одразу скоїв на неї наїзд, після чого декілька метрів водій автомобіля провіз її на капоті, та з місця вчинення ДТП уїхав.

Показаннями свідка ОСОБА_2, яка у суді показала, що по телефону від товариша дізналася, що сталася ДТП в якій постраждала її сестра ОСОБА_1 Коли вона прийшла на місце ДТП то побачила, що на дорозі лежала ОСОБА_1 та біля неї було багато людей. Через деякий час приїхала швидка медична допомога, лікарі надали ОСОБА_1 невідкладну першу допомогу і відвезли до лікарні.

Показаннями свідка ОСОБА_3, який у суді показав, що потерпіла є його сестрою, щодо обставин справи пояснив, що свідком ДТП він не був, але коли близько обідньої години 17.11.2014 року проїжджав по вул. Леніна в с. Партизанське то побачив, що на дорозі лежить ОСОБА_1, яка повідомила йому, що її збив автомобіль «Жигулі» білого кольору, після чого він поїхав шукати вказаний автомобіль. Через деякий час йому на телефон подзвонила дружина ОСОБА_4 та повідомила, що за участю ОСОБА_4 сталася ДТП в якій постраждала ОСОБА_1 Забравши ОСОБА_6 з дому вони разом поїхали на місце ДТП.

Вина ОСОБА_4 підтверджується письмовими доказами - матеріалами кримінального провадження дослідженими під час судового розгляду, а саме:

витягом з кримінального провадження № 12014040440002740, відповідно до якого вбачається, що 07.11.2014 року на вул. Леніна у с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження (а.п. 1); Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.11.2014 року, схемою до протоколу огляду та фото таблицею до них, з яких вбачається, що 07.11.2014 року близько 12.30 годин по вул. Леніна, 18а у с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 і пішохода ОСОБА_1, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження. Дорога покрита асфальтом, дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 6,1 м, ширина узбіччя 6,1 м (а.п. 7-10); Висновком експерта № 4755е від 05.12.2014 року - 09.12.2014 року та схематичним зображенням пошкоджень до висновку судово-медичного експерта, з яких вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в скроневій області волосистої частини голови ліворуч; закритої травми живота, поперечного розриву селезінки з розвитком гемоперітонеуму (кров в черевній порожнині - 1500,0 мл), з послідуючою спленектомією - видалення селезінки; численних ділянок осаднення - по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, по задній поверхні лівого променевоп'ястного суглобу, по тильній поверхні лівої кисті в проекції голівок 2-5 п'ясних кісток, по долонній поверхні лівої кисті в проекції 1 п'ясної кістки, по долонній поверхні лівої кисті у її основи, по передній та зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, по зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині, в проекції гребня лівої клубової кістки, по передній поверхні правого колінного суглобу, по передній поверхні правої гомілки у верхній третині, по зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, по задній поверхні правого стегна у верхній третині, в проекції міжфалангових суглобів 2-4 пальців лівої стопи. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, згідно п.2.1.3 «л» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 (а.п. 23-25) висновком експерта № 70/27-924 від 12.12.2014 року, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21011» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «ВАЗ-21011» ОСОБА_4 при заданому механізмові події, визначалося виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху та для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати їх. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ВАЗ-21011» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з настанням даної ДТП (а.п. 31-33);

Оцінивши в сукупності докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке виразились в порушенні Правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_4, - раніше не судимий, і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_4, який вчинив злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, враховуючи думку потерпілої, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений ч.2 ст. 286 КК України, вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає за можливе не призначати таке додаткове покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєних кримінальних правопорушень по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, без позбавленням права керування транспортними засобами.

ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_4 393 (триста дев'яносто три) грн. 12 коп. на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 70/27-924 від 12.12.2014 року).

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський