Ухвала суду № 43724466, 23.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-П-109/15

В справі № 760/6416/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Боровик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Солом"янського районного суду м. Києва від 15.09.2014 року був задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збереження майна без достатньої правової підстави.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ»Брокбізнесбанк» 230225, 00гр. матеріальної шкоди, завданої внаслідок збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідач у справі звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те,що рішення суду було ухвалено в його відсутності.

Судову повістку про день розгляду справи,а також копію позовної заяви з додатками він не отримував, а про наявність рішення суду стало відомо з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, ухваленням заочного рішення в його відсутності та неповідомленням про дату судового розгляду він був позбавлений можливості подати свої заперечення на позов, оскільки не має уявлення про обставини збереження ним, начебто,майна банку без достатньої правової підстави та якого саме.

Вважає також, що суд не міг застосовувати норми ст.61 ЦПК України, т.я. щодо нього винесено не вирок, а постанова про застосування амністії, яка не звільняє позивача від обов»язку довести його вину в завданні банку шкоди та її розмір.

Крім того, представник заявника в судовому засіданні доповнив, що постанова суду про застосування амністії до заявника, не є доказом його вини в завданні шкоди банку, а позивач зобов»язаний довести вину відповідача в завданні цієї шкоди, а також її розмір.

Відповідач не підписував документи, на підставі яких оформлялися банком кредити, однак у межах кримінального провадження він не міг заявити клопотання про призначення експертизи, а розгляд цивільної справи в його відсутності позбавило його такої можливості та заперечити своєю вину в завданні шкоди банку.

Вважає, що постанова суду про застосування амністії не містить ні посилання на вину відповідача, ні, тим більше, розміру шкоди.

Послався також на те, що органами слідства відповідач обвинувачувався в скоєнні злочинів, однак не у збереженні майна банку без достатньої правової підстави.

Вважаючи ці обставини достатніми, просить задовольнити заяву.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про час розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Судова повістка на адресу позивача станом на день розгляду справи не була витребувана з поштового відділення.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.231 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати заяву в його відсутності.

Заслухавши сторін, дослідили матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що заочне рішення в справі було ухвалене судом 15.09.2015 року в відсутності відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що судова повістка вручена дружині позивача. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачу направлялася лише ухвала про відкриття провадження в справі, однак даних про направлення йому копії позову з додатками, в матеріалах справи немає.

Обставини, приведені в заяві про перегляд заочного рішення, судом не перевірялися і не досліджувалися.

Відповідно до ст.224 ЦПК України умовами проведення заочного розгляду справи є неявка відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як зазначається в п.п.3,4 ч.1 ст.229 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом за наявності одночасно 2-х умов:

Дані, які б спростовували твердження заявника в судовому засіданні з цього приводу, у суду відсутні.

В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 18.12.2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали

місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювативину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

Так, з матеріалів справи вбачається, що судом був проведений заочний розгляд справи.

Поряд з неявкою відповідача в судове засідання, в судовому засіданні не був присутнім і представник позивача, який подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Обставини, на які посилається заявник в обґрунтування підстав перегляду заочного рішення суду, судом не перевірялися і не досліджувалися, і будь-яких доказів, окрім постанови суду в кримінальній справі, надано не було, а тому вони і не могли бути оцінені судом у порядку ст.212 ЦПК України.

Згідно ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує право кожному на справедливий судовий розгляд.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Виходячи з викладеного вище,обставин, викладених в заяві, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.

Керуючись ст.ст.224, 229,232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Скасувати заочне рішення Солом"янського районного суду м. Києва від 15.09.2014 року в справі за позовом позов Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збереження майна без достатньої парвової підстави.

Справу призначити до розгляду на 20.05.2015 року на 11.00.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя