Рішення № 43724256, 09.04.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14747/14-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 квітня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Матіос А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за період навчання,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат за період навчання.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 вересня 2007 року відповідач був зарахований курсантом першого курсу денної форми навчання академії.

03 грудня 2007 року між Київським національним університетом внутрішніх справ, комплектуючим органом УМВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 було укладено договір №Хм-159 про підготовку фахівця за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання останній повинен відпрацювати за місцем розподілу не менше трьох років, а у разі відмови від проходження служби чи звільнення за порушення дисципліни - відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

Позивачем зазначено, що після здобуття вищої освіти відповідач був направлений для проходження служби до УМВС України в Хмельницькій області, проте 05 жовтня 2011 року він був звільнений за власним бажанням, не виконавши зі свого боку умови укладеного договору.

Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а відповідач взяті на себе зобов'язання відповідно до договору про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ не виконав, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрат за період навчання у розмірі 31 514 грн. 81 коп. та судових збір.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу у його відсутність та не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно статуту Національної академії внутрішніх справ, Національна академія внутрішніх справ є правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ та Академії управління Міністерства внутрішніх справ (а.с. 10-14).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ректора Національної академії внутрішніх справ України від 21 липня 2007 року № 655 ОСОБА_1 з 1 вересня 2007 року зараховано на навчання на перший курс Київського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю "Правознавство" (а.с. 17).

03 грудня 2007 року між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України у Хмельницькій області та відповідачем укладено договір №Жм-159 про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 2.1., 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.3.5, 2.3.6 зазначеного договору: КНУВС зобовязався забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, створити умови для навчання Особи та розробити програми для успішного проходження нею практик і стажування в підрозділах Замовника або інших підрозділах за погодженням з Замовником, забезпечити Особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України. Особа зобов"язується: після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов"язків за посадою, на яку призначено Замовником, і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 цього договору відшкодувати фактичні витрати, пов"язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

З 01 вересня 2007 року по 17 червня 2011 у відповідності з підписаним договором відповідач перебував на державному утриманні, був забезпечений харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Відповідно до наказу Київського національного університету внутрішніх справ від 17 червня 2011 № 464 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано диплом спеціаліста (а.с. 18).

Після здобуття вищої освіти відповідно до умов договору та як вбачається з наказу ГУМВС України в м. Києві відповідач був направлений для подальшого проходження служби до органів внутрішніх справ та був призначений на посаду експерта сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Подільського районного управління відділу організації роботи з техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні.

Таким чином навчальним закладом повністю виконано умови договору про підготовку фахівця.

Наказом ГУМВС України в м. Києві від 05 жовтня 2012 року № 565 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за п. 64 пп. «ж» за власним бажанням ( а.с. 19).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо- кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Згідно ч. 2 Указу Президента України від 23.01.1996 №77/96 «Про заходи реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією навчального закладу договір, та в разі відмови відпрацювати в державному секторі народного господарства три роки відшкодовують витрати за весь період навчання.

Відповідно п. 2.1.2. Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України № 150 виконавець зобов'язаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном, та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України.

Згідно до п. 3.2. Типового договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця є відмова від подальшого проходження служби в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Пунктами 4.1., 4.2 вищезазначеного договору передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезенням до місця, проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Укладання договору з особами, які навчаються за державним замовленням, передбачено ч. 2 ст. 56 Закону України «Про вищу освіту», Указом Президента України від 23.01.1996 №77/96 «Про заходи щодо реформування систем підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» та Наказом МВС України від 14.05.2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» (зареєстровано в Мін'юсті 29 травня 2007 р. 3aN 547/13814).

Укладений з ОСОБА_1 договір зобов'язує його у разі звільнення з органів внутрішніх справ після навчання до закінчення встановленого 3-річного терміну перебування на службі за підставами п. 2.3.6. цього договору відшкодувати витрати за період навчання, та передбачає підстави, за наявності яких відповідач зобов'язаний відшкодувати затрати на навчання в повному обсязі: (п. 3.2.) у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням до закінчення трирічного терміну перебування на службі після навчання, а тому останній не виконав умови договору про підготовку фахівця.

Порядок відшкодування курсантами та випускниками витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313. Так, відповідно до затвердженого вказаною постановою КМУ «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» (п.2) відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок витрат здійснено відповідно Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. №313.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 п. 5 Порядку витрати у повному обсязі відшкодовуються за період, що перевищує строк строкової служби (1 рік), а за період, що зараховується в строк військової служби - лише витрати, що складають різницю між витратами на утримання курсанта та витратами на утримання військовослужбовця.

Згідно довідок Національної академії внутрішніх справ відповідач навчався в КНУВС з 01.09.2007 року по 17.06.2011 року сума витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі становить 31 514 грн. 81 коп. (а.с. 20-21).

Відповідач був ознайомлений з обов'язком відшкодувати витрати на його навчання.

Матеріали справи свідчать, що 05 грудня 2012 року позивачем на ім'я відповідача було направлено повідомлення про відшкодування фактичних витрат за навчання (а.с. 9).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Однак, ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати заперечення проти заявлених позовних вимог позивача.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи те, що відповідач добровільно не відшкодував витрати, пов'язані з його навчанням і утриманням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь позивача 31 514 грн. 81 коп.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь Національної академії внутрішніх справ підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 315 грн. 15 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 56 Закону України "Про вищу освіту", ст. ст. 526, 610, 623 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 15, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за період навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Національної академії внутрішніх справ (код 08751177, МФО 820172) 31 514 грн. 81 коп. (тридцять одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень вісімдесят одна копійка) витрат за період навчання та 315 грн. 15 коп. (триста п'ятнадцять гривень п'ятнадцять копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна