Вирок № 43724032, 23.04.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27622/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2015 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарях -Лейко І.В., Хлуд А.Ю., Онис К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000001058 від 30.07.2014, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Грузьке Макарівського району Київської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, який працює водієм колони № 6 СВП «Автотранспорт» ПАТ «Київенерго», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Каращука Ю.І.,

захисника - ОСОБА_2,

представника потерпілого - адвоката Дзери Ю.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

представників цивільного відповідача ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» - ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30 липня 2014 року, приблизно о 12 годині 34 хвилини, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_2 у дворі будинку № 16 по вул. Шота Руставелі в м. Києві, розпочав рух заднім ходом та рухався в дворі будинку, в порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України, у відповідності до яких під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, а у разі потреби для забезпечення безпеки руху повинен звернутися за допомогою до інших осіб, перед початком та під час руху заднім ходом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого в арці вказаного будинку здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: ран, саден і синців голови, крововиливів під м'які тканини голови, багатоуламкового перелому кісток склепіння основи черепу та лицьового скелету з центром перелому на лівій скронево - тім'яно -потиличній кістках, розривів твердої мозкової оболонки в проекції, розривів м'якої мозкової оболонки та розміжження речовини мозку обох півкуль, нерівномірно-виражених розлитих субарахноїдальних крововиливів на потиличних частках; саден на спині та переломів обох лопаток, крововиливів під шкуру грудей, чисельних переломів ребер та грудини по різних анатомічних лініях, переломів остистих відростків 5-7 шийних хребців; синців і саден, крововиливів під шкіру на обох верхніх та нижніх кінцівках, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Потерпілий ОСОБА_8 помер на місці дорожньо-транспортної пригоди внаслідок грубого зруйнування анатомічної цілісності голови.

Обвинувачений ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, маючи на увазі тяжкі наслідки автокатастрофи, не заперечував тієї обставини, що автомобіль під його керуванням допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_8, внаслідок чого останній був смертельно травмований, проте посилався на відсутність в його діях по керуванню транспортним засобом невідповідності правилам дорожнього руху, які би знаходилися в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Так, будучи допитаним в порядку ст. 351 КПК України, ОСОБА_1 показав, що з листопада 2011 року він працює в СВП «Автотранспорт» ПАТ «Київенерго» на посаді водія колони № 6, за ним закріплений службовий автомобіль НОМЕР_2. 30 липня 2014 року він прийшов на роботу приблизно о 08.00 годині та отримав наказ відвести бригаду в складі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на профілактичний ремонт електричної підстанції в дворі будинку № 16 по вул. Шота Руставелі в м. Києві. Приблизно о 09 годині 40 хвилин він під'їхав до вказаного будинку, через арку передньою частиною автомобіля заїхав на територію двору, зупинив автомобіль біля трансформаторної станції. Приблизно о 12 годині 30 хвилин бригада закінчила ремонтні роботи і ОСОБА_9 наказав виїжджати зі двору. ОСОБА_11 сів до будки автомобіля, ОСОБА_9 в цей час знаходився на вулиці. Він вирівняв автомобіль і розпочав рух заднім ходом у напрямку виїзду з двору через арку. Рух заднім ходом він контролював дивлячись у бокові дзеркала заднього виду, до сторонніх осіб за допомогою не звертався. В один із моментів він побачив, що задня права частина кузову автомобіля рухається нерівно відносно меж арки в напрямку стіни. В цей час він постійно дивився в дзеркала заднього виду, ніяких перешкод, в тому числі і людей, не бачив і намагався вирівняти кермо автомобіля. Трохи проїхавши, відчув, що автомобіль задньою лівою частиною в'їхав у стіну арки. Після чого він відчув скрегіт металу, коли автомобіль став зривати металеву «обшивку» стіни арки, і врешті зупинився. В цей час він помітив, як до автомобіля спереду біг ОСОБА_9 і махав руками, сигналізуючи, що потрібно зупинитися. Він вийшов з автомобіля, побачив чоловіка, який лежав в арці ближче до лівого краю, без свідомості з сильно пошкодженою головою. Він зрозумів, що керованим ним автомобілем він здійснив наїзд на невідомого чоловіка, заподіявши йому несумісні з життям тілесні ушкодження.

На стадії судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 висловив процесуальну позицію, що наїзд на пішохода міг бути обумовлений технічною несправністю автомобіля, а відтак об'єктивної можливості запобігти ДТП він не мав, тобто фактично змінив своє відношення до висунутого обвинувачення.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, аналіз та оцінка яких наведені у вироку нижче.

Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що вранці 30.07.2014 він спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_1 на автомобілі «ГАЗ 3307» під керуванням останнього прибули до трансформаторної підстанції в дворі будинку № 16 по вул. Шота Руставелі в м. Києві. Після виконання профілактичного ремонту, приблизно о 12.30 годині, вони завантажили будівельні інструменти в автомобіль та мали намір виїхати з двору. Він запитав ОСОБА_1, яким саме чином він буде виїжджати з двору, задом чи передом, на що останній відповів , що буде виїжджати заднім ходом, оскільки в дворі немає місця, щоб розвернутися. ОСОБА_1 не звертався до нього по допомогу при русі заднім ходом, у зв'язку з чим він пішов вниз до арки, де розмовляв зі своїм знайомим ОСОБА_12 При подальшому русі автомобіля він побачив, як автомобіль заїхав до арки заднім ходом. Супроводжуючи рух автомобіля, він побачив, як автомобіль задньою лівою частиною зачепив металеву обшивку арки та став її зминати, продовжуючи при цьому рух. В цей час він помітив під автомобілем хлопця, який здійснював пропускний режим, проте автомобіль продовжував рухатися та переднім лівим колесом наїхав на його голову. Лише за цим автомобіль задньою лівою частиною вперся у ворота та зупинився. Коли саме потерпілий зайшов в арку, та яким саме чином відбувся його первинний контакт з автомобілем він не бачив. Зауважив, що чітко нормованого часу обідньої перерви у них не існувало, тому вказана подія мала місце у робочий час і при виконанні робочих питань.

У відповідності до показань свідка ОСОБА_10, після виконання профілактичного ремонту, він сів до будки автомобіля, після чого відчув як автомобіль розпочав рух заднім ходом. Проїхавши декілька метрів, автомобіль зупинився, а потів знову розпочав рух з більшою швидкістю. В один момент машину підкинуло, а за мить він почув скрегіт з лівої сторони, а потім автомобіль ще трохи проїхав та зупинився. Коли він вийшов з будки, побачив, що задня ліва частина автомобіля була вперта в стіну та ворота арки, а в арці попереду автомобіля з сильно пошкодженою головою лежав чоловік. Свідок також пояснив, що ОСОБА_1 не звертався до нього за допомогою при русі заднім ходом.

По показанням свідка ОСОБА_13 слідує, що він працює в ТОВ «Інтер-Контакт», офіс якого знаходиться в будинку № 16 по вул. Шота Руставелі в м. Києві. 30.07.14, приблизно о 12.30 годині, він спільно з ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 знаходився з лівої сторони арки при заїзді на територію двору. В цей час автомобіль «ГАЗ 3307» на великій швидкості заднім ходом рухався у напрямку арки, після чого заїхав в арку, зачепив і зірвав її металеву обшивку, після чого зупинився перед воротами майже на виїзді з арки на вулицю Шота Руставелі. Присутні в дворі люди побігли в арку, де він побачив, що автомобіль стояв в кінці арки, впершись своєю лівою задньою частиною кузова у металеві ворота, а перед автомобілем без свідомості лежав охоронець ОСОБА_8 В який саме момент ОСОБА_8 зайшов до арки та яким саме чином відбувався наїзд на нього, він не бачив.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, кожний окремо, в судовому засіданні дали аналогічні за змістом показання. При цьому, свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_12 також пояснювали, що в момент, коли автомобіль «ГАЗ 3307» під керуванням ОСОБА_1 розпочав рух заднім ходом, вони побачили, як ОСОБА_8, в обов'язки якого як охоронця входило відкривання та закривання воріт при в'їзді в арку, зайшов в акру і пішов у напрямку проїзної частини вулиці. Автомобіль рухався з прискоренням згори донизу, проїхав повз них (свідків) з великою швидкістю та заїхав задньою частиною в арку. Вони подивились в напрямку руху автомобіля, який своєю лівою частиною здійснив наїзд на підйомний механізм, внаслідок чого пошкодив його, а потім цією ж частиною кузова контактував з обшивкою арки. Коли автомобіль вже зупинився, вони побачили ОСОБА_8, який без свідомості лежав на дорожньому покритті всередині арки попереду автомобіля.

Згідно даних протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 30.07.2014 та схеми до нього, дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2 мала місце в арці при проїзді у двір будинку № 16 по вул. Шота Руставелі в м. Києві; ширина арки 3.7 м, проїзна частина з асфальтобетонного покриття, горизонтальна та суха. На задній лівій частині автомобіля виявлена деформація будки у вигляді вм'ятин, сколів і подряпин фарбового покриття, а на шині лівого переднього колеса автомобіля - сліди біологічного матеріалу (мозкової речовини і крові людини). Труп ОСОБА_8 на час проведення огляду лежав на спині, біля передньої частини автомобіля, перпендикулярно до меж арки (Том 2 а.с. 14-55).

У відповідності до показань потерпілого ОСОБА_4, він є батьком ОСОБА_8, останній працював охоронцем в ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва», спиртних напоїв та наркотичних засобів не вживав. О 12 годині 39 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2 йому зателефонував один із водіїв ТОВ «Інтер-Контакт» та повідомив, що син загинув в дорожньо-транспортній приході поблизу місця його роботи. Коли він приїхав, тіло сина вже забрали до моргу, а працівники міліції закінчували оформлення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Факт смерті ОСОБА_8 підтверджується відповідним свідоцтвом на а.с. 76 Тому № 2.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2245 від 05.09.2014, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: ран, саден і синців голови, крововиливів під м'які тканини голови, багатоуламкового перелому кісток склепіння основи черепу та лицьового скелету з центром перелому на лівій скронево - тім'яно -потиличній кістках, розривів твердої мозкової оболонки в проекції, розривів м'якої мозкової оболонки та розміжження речовини мозку обох півкуль, нерівномірно-виражених розлитих субарахноїдальних крововиливів на потиличних частках; саден на спині та переломів обох лопаток, крововиливів під шкуру грудей, чисельних переломів ребер та грудини по різних анатомічних лініях, переломів остистих відростків 5-7 шийних хребців; синців і саден, крововиливів під шкіру на обох верхніх та нижніх кінцівках, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Вищевказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, незадовго ( до 10 хвилин) до настання смерті та могли виникнути при автомобільній травмі-зіткненні автомобіля, що рухався, з пішоходом. При цьому, в момент первинного контакту пішохід був у вертикальному чи близькому до нього положенні, можливо в динаміці та був повернутий правою бічною поверхнею тіла до травмуючої (травмуючих) частини ( частин) автомобіля з подальшим перекручуванням колеса через груди та голову. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок грубого зруйнування анатомічної цілісності голови ( Том 2 а.с. 154-158).

Згідно висновку авто-технічної експертизи № 457а від 05.09.2014, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ГАЗ 3307» ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пункту 10.9 Правил дорожнього руху України. Причиною дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України (Том 2 а.с. 164-170).

Висновки зазначеної експертизи є наукового обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і не викликають будь-яких сумнівів в їх правильності.

Відповідно до вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Отже, з огляду на вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 під час руху заднім ходом повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а для забезпечення безпеки руху у разі потреби звернутися за допомогою до інших осіб, і саме шляхом виконання зазначених вимог визначалась наявність в нього технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8

На підставі показань свідків дорожньо -транспортної пригоди судом встановлено, і зазначене в судовому засіданні визнано обвинуваченим ОСОБА_1, що в дорожній ситуації, яка склалася, при русі заднім ходом ОСОБА_1 за допомогою до сторонніх осіб не звертався.

Оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок недотримання ОСОБА_1 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, оскільки він, будучи єдиним учасником дорожньо-транспортної пригоди, перед початком та під час руху заднім ходом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого в арці вказаного будинку здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8

В ході судового розгляду судом не встановлено причин технічного характеру, які б завадили ОСОБА_1 діяти у відповідності до вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України. З протоколу огляду місця події слідує, що гальмівна система та рульове управління автомобіля на час проведення огляду, тобто після дорожньо-транспортної пригоди, перебували в справному стані (Том 2 а.с. 14-55). В судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорював достовірність фактичних даних, викладених у вказаному протоколі. Окрім того, при оцінці технічного стану транспортного засобу, суд також враховує, що автомобіль «ГАЗ 3307» перебуває на балансі в ПАТ «Київенерго», де систематично проводився його технічний огляд. По показанням самого ОСОБА_1 слідує, що перед виїздом з території автогосподарства ІНФОРМАЦІЯ_2 автомобіль був оглянутий механіком, будь-яких нарікань з приводу технічного стану автомобіля в останнього не було, що підтверджується видачею ОСОБА_1 подорожнього листа. Крім того, свідок ОСОБА_14 показував, що після оформлення даної ДТП він бачив, як евакуювали з місця події даний автомобіль «ГАЗ 3307», зокрема, за його кермо сів якийсь чоловік, завів двигун, за два маневри розвернувся у дворі наверху, після чого передньою частиною виїхав з арки. Зазначене в сукупності з іншими доказами по справі також опосередковано вказує на те, що автомобіль, на якому перебував в момент злочину ОСОБА_1 перебував у технічно справному стані, а версія обвинуваченого щодо ймовірного виходу автомобіля з технічно справного стану, що стало причиною його некерованості, є неспроможною і такою, що спрямована на уникнення обвинуваченим кримінальної та цивільної відповідальності за свої злочинні дії.

З огляду на всі вище наведені судом докази, суд розцінює позицію захисту щодо необхідності виправдання ОСОБА_1 за не встановленням достатності доказів доведеності його винності у вчиненні злочину, як безпідставну і цілком надуману.

Таким чином, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди з спричиненням смерті потерпілого, а відтак суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В той же час, посилання у висунутому ОСОБА_1 обвинуваченні на порушення останнім п.п. 1,5; 2.3(б) Правил дорожнього руху України зайве з наступних підстав.

Ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 286 КК України, є не будь-яке з порушень Правил безпеки дорожнього руху України, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, визначених даною нормою, а отже перебувають з ними в причинному зв'язку. Судом визнано доведеним, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України. Положення пунктів п.п. 1,5; 2.3 (б) Правил дорожнього руху України носять загальний характер і їх порушення не знаходиться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність ( відсутність ) обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого.

ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин (ст. 12 КК України). Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, працює водієм колони № 6 СВП «Автотранспорт» ПАТ «Київенерго», за місцем роботи та постійного проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на стадіє досудового розслідування частково відшкодував потерпілому заподіяну злочином шкоду, що в силу ст. 66 КК України визнається судом обставиною, яка пом'якшує покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи тяжкість злочину та тяжкість наслідків, що настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди у вигляді смерті людини, думку потерпілого ОСОБА_4, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, хоча, з урахуванням позитивних даних про особу обвинуваченого, визначити строк покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на певний строк.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У відповідності до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Водночас, згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір, підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків.

Згідно наказу в.о. директора ПАТ «Київенерго» від 01.11.2012 № 6317 -К, ОСОБА_1 з 01.11.2012 переведено на посаду водія автотранспортних засобів 2 класу дільниці транспортного обслуговування РЕМ «Центральний» автоколони № 6, за ним закріплено автотранспортний засіб ГАЗ 3307, д.н.з. НОМЕР_3 (Том 2, а.с.213).

Судом встановлено та визнано сторонами кримінального провадження, що під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 виконував свої трудові обов'язки з ПАТ «Київенерго», а відтак, вимоги потерпілого про стягнення з ПАТ «Київенерго» матеріальної та моральної шкоди ґрунтуються на законі.

Потерпілий ОСОБА_4 поніс матеріальні витрати, пов'язані з похованням сина в розмірі 8182 грн. 60 коп, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами (т.3 а.с. 24-26), разом з тим, оскільки потерпілий в судовому засіданні визнав факт часткової компенсації йому з боку ПАТ «Київенерго» на стадії досудового розслідування суми в розмірі 5213 грн. 13 коп. ( 1065 грн. та 4148,13 грн. послуги по перевезенню т.2 а.с. 205,206), суд вважає необхідним цивільний позов в частині понесених матеріальних витрат задовольнити частково, стягнувши суму в розмірі 2969 грн. 47 коп. з ПАТ «Київенерго».

При визначенні розміру моральної шкоди, суд, на виконання вимог ст.23 ЦК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 9 постанови № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди» враховує ступінь та характер душевних страждань потерпілого ОСОБА_4, обумовлених втратою рідного сина, які до того ж носять незворотній характер, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого звичайного ритму життя, і з урахуванням засад розумності і справедливості, вважає достатнім для відшкодування моральної шкоди 150 000 грн.

На підставі п.3 ч.1 ст. 118, ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а долю речових доказів -т вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 376 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту - з 23 квітня 2015 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 2969 грн. 47 коп. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 47 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та 150 000 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень) моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи № 457/ат від 05.09.2014 в розмірі 983 грн. 84 коп.

Речові докази:

-DVD-R диск з відеозаписом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зберігати при матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с. 59);

-автомобіль НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у СВП «Автотранспорт» ПАТ «Київенерго», - залишити в користуванні ПАТ «Київенерго».

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з метою виконання вироку змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими, які утримується під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя - К.Е. Тарасюк