Ухвала суду № 43721702, 05.09.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2166/14 Провадження № 22-ц/795/1754/2014 Головуючий у I інстанції - Косач І. А. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,

при секретарі - Коваленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий сою» від 05 березня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 05 березня 2013 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити його заяву та скасувати рішення третейського суду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що третейський суд, розглянувши справу без участі боржника, фактично вирішив питання про його права та обов'язки, а це є безумовною підставою для скасування рішення третейського суду у відповідності до вимог ст. 51 ЗУ "Про третейські суди" та ст. 389-5 ЦПК України.

Апелянт зазначає, що відповідно ст. 6 ЗУ "Про третейські суди" третейському суду не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, в тому числі споживачів послуг банку, що також є підставою для скасування рішення третейського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено наявність правових підстав для скасування рішення третейського суду, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про третейські суди" та ст. 389-5 ЦПК України.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері діяльності третейських судів.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що ч. 3 ст. 51 ЗУ "Про третейські суди" та ст. 389-5 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Апелянтом не було надано ані до суду першої інстанції, ані при зверненні до апеляційного суду жодного доказу на підтвердження наявності визначених законом підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Доводи апелянта про те, що справа не підвідомча третейському суду в зв'язку з тим, що до спірних правовідносин повинен був застосований ЗУ "Про захист прав споживачів", не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки вони ґрунтуються на невірному розумінні апелянтом вимог закону.

Законом України від 3 лютого 2011 року "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам", який набрав чинності 11 березня 2011 року, визначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку. Проте, дане положення не розповсюджується на спори про стягнення заборгованості з боржників, до яких ПАТ "Альфа Банк" звертається не з позовом щодо захисту прав споживачів, а з позовом про стягнення заборгованості, тобто захищаючи своє порушене право у договірних правовідносинах.

Згідно п. 22 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника. ПАТ "Альфа Банк", відповідно до наведених положень, не є споживачем і позовна заява про стягнення заборгованості була подана до третейського суду в зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору від 19 вересня 2011 року, і в суді вирішувалось лише питання про стягнення заборгованості.

Виходячи з положень ЗУ "Про захист прав споживачів" та роз'яснень, викладених в абз. 3 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, в спірних правовідносинах є фізична особа, а не банк - надавач банківської послуги, а тому звернення кредитора з позовом до споживача банківської послуги про стягнення заборгованості за кредитним договором за своєю правовою природою не є захистом прав споживача.

Третейський суд обґрунтовано, відповідно до третейського застереження, обумовленого в договорі від 19 вересня 2011 року № 500227716, прийняв до свого провадження позовну заяву ПАТ "Альфа Банк" до боржника ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалив за наслідками її розгляду відповідне рішення.

Не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом доводи апелянта про те, що розгляд справи за позовом ПАТ "Альфа-Банк" в третейському суді відбувся без участі боржника, оскільки законом не передбачено такої підстави для скасування рішення третейського суду, як розгляд справи за відсутності будь-кого зі сторін, які не повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому матеріали третейської справи містять інформацію про належне повідомлення боржника про час та місце судового розгляду.

Частиною 1 статті 34 ЗУ "Про третейські суди" визначено, що учасниками третейського розгляду, а відтак особами, що беруть участь у справі, є сторони та їх представники. Пункт 5 ст. 51 ЗУ "Про третейські суди" визначає як одну з підстав для скасування рішення третейського суду випадок, коли третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. В зазначеному пункті мова йде про склад осіб по справі, а не про розгляд справи без участі сторін.

Посилання апелянта на вирішення судом питання про його права та обов'язки без його участі, як особи, що не брала участь у справі, є невірним тлумаченням положень закону, а тому не можуть бути враховані апеляційним судом.

За викладених обставин, висновок суду щодо відсутності підстав для скасування рішення, ухваленого третейським судом 05 березня 2013 року, ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: