Ухвала суду № 43721688, 22.08.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1804/14-ц Провадження № 22-ц/795/1666/2014 Головуючий у I інстанції -Криворученко Д. П. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Чернігівського районного суду від 16 липня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду від 16 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.

В апеляційній скарзі представник апелянта, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції невірно прийшов до висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності. На думку апелянта зазначений строк не є пропущеним, оскільки відповідно до умов кредитного договору строк дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, а відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Встановлено, що в травні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Чернігівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 1998 грн. 12 коп. (а.с. 2).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27 жовтня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 2898 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 0,01 % річних. Умови зазначеного договору передбачали кінцевий термін повернення коштів - 26 серпня 2008 року (а.с. 3-4).

Відповідно п. 2.9 договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому наданий кредит, позичальник щомісячно не пізніше 27 числа кожного місяця зараховує на рахунок кредитора рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість по сплаті процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості, у розмірі 290 грн. у відповідності до графіку платежів.

З боку позивача умови кредитного договору були виконані в повному обсязі і надано позичальнику кредитні кошти в сумі 2898 грн. (а.с. 8, 9).

Відповідачем ОСОБА_1 умови укладеного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків не виконувались, у зв'язку з чим станом на 19 березня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 1998,12 грн., що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 10-11).

Відповідно до приписів ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

В своїй постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс 14, предметом якої був спір за позовом банківської установи про стягнення заборгованості за кредитним договором, Верховний Суд України, рішення якого в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України, зазначив, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З вищезгаданого розрахунку заборгованості вбачається, що останній щомісячний платіж був здійснений відповідачем 27 лютого 2008 року, в той час як ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом лише 27 травня 2014 року.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_1 участі у розгляді справи в суді першої інстанції не брав, проте в наданій до початку судового засідання заяві заявив клопотання про застосування позовної давності (а.с. 23).

Не беруться до уваги доводи апелянта про те, що відповідно до умов договору, він діє до повного виконання позичальником зобов'язань за ним, оскільки п. 1.2 укладеного між сторонами правочину визначено, що кінцевим терміном повернення сплати коштів за зобов'язанням є 26 серпня 2008 року.

Зважаючи на вищенаведені норми та оцінивши обставини справи в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, пославшись на пропущення позивачем строку позовної давності, який сплинув 27 лютого 2011 року.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду від 16 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: