Ухвала суду № 43721044, 06.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2015р. м. Київ К/9991/16415/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011

у справі №2-а-6487/10/2070

за позовом Державного підприємства заводу «Електроважмаш»

до 1) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, 2) Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» бюджетну заборгованість з надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 243409,17 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Касаційна скарга контролюючого органу стосується виключно висновків судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2009 року в розмірі 243409,17 грн., саме в цій частині рішення судів попередніх інстанцій, відповідно до ст.220 КАС України, підлягають перегляду судом касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків на час виникнення спірних правовідносин визначались пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для відмови в наданні позивачу бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в сумі 243409,17 грн., підтвердженого довідкою відповідача №3965/40-027/00213121 від 30.11.2009, стало прийняття податкового повідомлення-рішення №0000290840/0 від 07.12.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1258555,5 грн.

Разом з тим, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010, по справі № 2-а-593/10/2070 визнано дії СДПІ ВПП у м. Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту за березень 2009 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень та травень 2009 року - протиправними, скасовано податкове повідомлення-рішення № 000390840/0 від 07.12.2009.

З огляду на викладене, податковим органом безпідставно відмовлено позивачу у проведенні бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2009 року у розмірі 243409,17 грн.

За встановлених обставин, доводи касаційної скарги правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції в частині що оскаржується не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун