Вирок № 43717143, 19.03.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/38/2015

Справа № 428/329/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого суддіОлійник В.М.,

при секретарі Гетьманцевій Ю.Ю.,

за участю прокурораКарпенко О.В.,

потерпілоїОСОБА_2,

обвинуваченогоОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого: - Сєвєродонецьким міським судом 27.12.2004р. за ч.3 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; - Сєвєродонецьким міським судом 09.06.2005р. за ч.2 ст.186, ст.353, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду від 27.12.2004р. та остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, звільнився з місця відбування покарання 04.12.2007р. по постанові Свердловського міського суду Луганської області від 27.11.2007р. умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 1 день; - Сєвєродонецьким міським судом 10.11.2010р. за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосування ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; - Сєвєродонецьким міським судом 26.05.2011р. за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно із ч.4 ст.70 КК України приєднано шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Сєвєродонецького міського суду від 10.11.2010р. та остаточно визначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, звільнився 20.02.2013р. по постанові Перевальського районного суду Луганської області від 12.02.2013р. умовно-достроково на не відбутий строк 1 місяць 24 дня; - Сєвєродонецьким міським судом 12.08.2014 р. за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ст.128 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2014 року в період з 11:00 годин до 12:00 годин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у приміщенні загальної кухні, розташованої на третьому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті ревнощів та раптово виниклих особистих неприязних відносин до своєї співмешканки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка в цей час також перебувала в стані алкогольного сп'яніння та тримала на руках малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, маючи злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та реалізуючи його, наніс останній не менше трьох ударів кулаками в область голови та тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді:

- закритого перелому стернального кінця лівої ключиці, який згідно висновку експерта про проведення судово-медичної експертизи № 350 від 12.01.2015 року кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я;

- відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 11, лінійного перелому лобної кістки з переходом на основу черепа, забійної рани лівої лобної області, гематотимпаніума зліва, які згідно висновку експерта про проведення судово-медичної експертизи № 350 від 12.01.2015 року кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Під час завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, остання, тримаючи на руках свою малолітню доньку ОСОБА_3 впала на підлогу. Під час падіння з висоти зросту людини з прискоренням, малолітня ОСОБА_3, через необережність ОСОБА_1, який не передбачав настання таких суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, вдарилась головою о підлогу та отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеню, лінійного перелому зовнішньої та внутрішньої пластинок тім'яної кістки з права з незначним зміщенням, підшкіряної гематоми потилиці, які згідно висновку експерта про проведення судово-медичної експертизи № 4 від 12.01.2015 року кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ст.128 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненні вказаних злочинів. Також зазначив, що він в той день вживав спиртні напої та не пам'ятає подробиць вчиненого ним діяння, але зазначає, що згоден з обставинами, які викладені в обвинувальному акті та вважає, що саме його дії призвели до таких наслідків, а саме отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що в період вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння та вони із обвинуваченим сварилися, проте вона не пам'ятає як бив її обвинувачений. Обвинувачений раніше її бив, коли вони сварилися, але вона його простила та просить суд обвинуваченого суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції обвинуваченого, роз'яснивши обвинуваченому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1, що виразилися в необережному заподіянні тяжких ушкоджень, вірно кваліфіковані за ст.128 КК України.

Дії ОСОБА_1, що виразилися в у навмисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

Обираючи вид та міру покарання, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке за ч.1 ст.121 відноситься до категорії тяжких злочинів, а за ст.128 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Суд також враховує дані про особу ОСОБА_1, який вину визнав, щиросердечно розкаявся, має постійне місце проживання, перебуває на обліку у нарколога з січня 2004 року з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, алкоголю, синдрома залежності, раніше судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно із ст.66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставинами, які обтяжують покарання, згідно із ст.67 КК України суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочинів обвинуваченим у стані алкогольного сп'яніння, а щодо злочину, передбаченого ст.128 КК України та вчиненого відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, суд також визнає в якості обтяжуючої обставини вчинення злочину щодо малолітнього.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, думки потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, особи винного, наявності однієї обставини, що пом'якшує покарання та кількох обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливі тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки тільки таке покарання зможе попередити вчинення ним нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення протягом іспитового строку, який був призначений йому згідно із вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.08.2014 року, відповідно до якого він був засуджений за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, то суд вважає необхідним призначити йому покарання за правилами ст.71 КК України.

Цивільні позови, заявлені старшим прокурором прокуратури м.Сєвєродонецька Карпенко О.В. в інтересах Комунального закладу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» та в інтересах Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в розмірі 17403 грн. 42 коп. та про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3, в розмірі 1870 грн. 82 коп. на думку суду підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні цивільні позови визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення цивільних позовів.

Прокурор Карпенко О.В. в судовому засіданні підтримала цивільні позови та просила суд їх задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

В ході судового розгляду було встановлено, що в результаті злочинів, вчинених обвинуваченим 25.11.2014 року, ОСОБА_2 було завдано тілесні ушкодження у вигляді:

- закритого перелому стернального кінця лівої ключиці, який згідно висновку експерта про проведення судово-медичної експертизи № 350 від 12.01.2015 року кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я;

- відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 11, лінійного перелому лобної кістки з переходом на основу черепа, забійної рани лівої лобної області, гематотимпаніума зліва, які згідно висновку експерта про проведення судово-медичної експертизи № 350 від 12.01.2015 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Також, в результаті злочинів, вчинених обвинуваченим 25.11.2014 року, малолітній ОСОБА_3 було завдано тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеню, лінійного перелому зовнішньої та внутрішньої пластинок тім'яної кістки з права з незначним зміщенням, підшкіряної гематоми потилиці, які згідно висновку експерта про проведення судово-медичної експертизи № 4 від 12.01.2015 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Листом Головного лікаря Комунального закладу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» № 55 від 20.01.2015 року підтверджується, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі з 25.11.2014 року по 29.11.2014 року і витрати на її стаціонарне лікування склали суму в розмірі 14733,12 грн. Зазначеним листом також підтверджується, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі з 02.12.2014 року по 12.12.2014 року і витрати на її стаціонарне лікування склали суму в розмірі 2633,20 грн., за бюджетні кошти також було придбано лікарські препарати і вироби медичного призначення на суму 37,10 грн. Разом витрати на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали суму в розмірі 17403,42 грн.

Довідкою Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» підтверджується, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі з 25.11.2014 року по 02.12.2014 року і витрати на її лікування склали суму в розмірі 1870,82 грн.

Таким чином, зважаючи на документальне підтвердження витрат на лікування потерпілих, суд вважає необхідним задовольнити заявлені цивільні позови та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» суму в розмірі 17403 грн. 42 коп., а на користь Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» суму в розмірі 1870 грн. 82 коп.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. Долю судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст.118-124 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ст.128 КК України та призначити йому наступні покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

- за ст.128 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 (двох) років.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

У відповідності зі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду від 12.08.2014 року у вигляді 3 (три) місяці позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 3 (три) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 25 листопада 2014 року.

Знищити наступні речові докази в кримінальному провадженні, які зберігаються в камері схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області: - 3 (три) змиви речовини бурого кольору, упаковані у окремі паперові конверти білого кольору; - кухонний ніж з коричневою рукояттю, кухонний ніж з чорною рукояттю, які упаковані до картонного коробу; - сліди рук з поверхні пластикової пляшки з-під пива «Оболонь» ємністю 2,5 л, розміром 22х20 мм, 24х16 мм на ЛТ 48х62 мм, розміром 28х22 мм на ЛТ 48х48 мм, розміром 29х22 мм, 19х18 мм на ЛТ 48х72 мм.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 982/378 від 18.12.2014 року у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 70 коп.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька Карпенко О.В. в інтересах Комунального закладу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (р/р 35425201030271 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 26447320, призначення платежу «відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3») суму в розмірі 17403 (сімнадцять тисяч чотириста три) грн. 42 коп.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька Карпенко О.В. в інтересах Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» до ОСОБА_1 про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня імені Титова» (р/р 31410544700051 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УК в м.Лисичанську, код ЄДРПОУ 37800278, код платежу 24060300, призначення платежу «відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3») суму в розмірі 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 82 коп.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник