Вирок № 43717028, 21.08.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/499/2014

Справа № 428/6071/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Александрової Н.В.,

при секретарі - Голуб Т.М.,

за участю прокурорів - Черненко Д.О., Ісаєвої А.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

законного представника потерпілої - ОСОБА_4,

представника потерпілої - ОСОБА_5,

захисника - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта професійно-технічна, не працюючого, має на своєму утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_4, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, який проживає за адресою АДРЕСА_3, зареєстрований АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2013 року, приблизно о 22-50 г., у темний час доби, за відсутності атмосферних опадів, ОСОБА_1, знаходячись у тверезому стані, керуючи автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 і посвідчення водія серії НОМЕР_3, рухався по правій смузі руху проїзної частини непарного боку пр-ту Гвардійського з боку вул. Курчатова у напрямку пр-та Космонавтів м. Сєвєродонецька, з увімкненим світлом фар.

У цей же час, водій ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, керуючи мопедом «ZS 50 F ALFHA», без реєстраційного номеру, який не був зареєстрований у встановленому порядку, не маючи права на керування даним видом транспортних засобів, рухався позаду у попутному з автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1, напрямку, по лівій смузі руху проїзної частини непарного боку пр-ту Гвардійського з боку вул.. Курчатова у напрямку пр-ту Космонавтів м. Сєвєродонецька з увімкненим світлом фар та здійснював перевезення пасажира ОСОБА_3, що знаходилася на задньому пасажирському місці, не забезпечивши її мотошоломом.

Водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1, проїжджаючи в районі будинку № 59 по пр-ту Гвардійському в м. Сєвєродонецьку, діючи в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», а також п. 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно якого «перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот...», не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з правої смуги руху проїзної частини непарного боку пр-ту Гвардійського почав здійснювати маневр розвороту на проїзну частину парного боку пр-ту Гвардійського м. Сєвєродонецьк.

В свою чергу водій мопеду «ZS 50 F ALFHA», без реєстраційного номеру, ОСОБА_2, діючи в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», рухаючись по лівій смузі руху проїзної частини непарного боку пр-ту Гвардійського м. Сєвєродонецьк, побачивши перед своїм транспортним засобом спереду автомобіль «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який здійснював маневр розвороту, своєчасно не прийняв заходів до зниження швидкості аж до зупинки мотоциклу та на відстані 6,35м до умовної лінії, проведеної від краю проїзної частини не парного боку пр-ту Гвардійського м. Сєвєродонецька, і на відстані 6,70 м до умовної лінії, проведеної від електроопори № 187, мопед «ZS 50 F ALFHA», без реєстраційного номеру, правою боковою стороною контактував з лівою боковою стороною передньої частини кузова автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1.

В результаті ДТП згідно висновку судово-медичної експертизи № 271 від 09.07.2013 року пасажиру мопеду «ZS 50 F ALFHA», без реєстраційного номеру, ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: садни кінцівок, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження; забій , підшкірна гематома в області крила лівої підвздошної кістки, забійна рана правого колінного суглобу, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, закритий перелом середньої третини правого стегна зі зміщенням, яке за ступенем тяжкості кваліфікується, як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, які утворились від контакту з тупими твердими предметами.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 333/6 віл 11.07.2013 року з технічної точки зору показання водія та пасажира автомобіля «ВАЗ 2106» в частині розташування місця зіткнення не є спроможними, та не можуть бути використані експертом для провадження дослідження.

В даній дорожній ситуації водію автомобіля «ВАЗ 2106» треба було керуватися технічними вимогами пунктів 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, що розглядається, водію мопеду «ZS 50 F ALFHA» треба було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

У випадку відповідності своїх дій технічним вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «ВАЗ 2106» мав технічну можливість запобігти зіткненню у дорожній ситуації, що розглядається, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Водій мопеду «ZS 50 F ALFHA» мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2106» шляхом застосування екстреного гальмування с зупинкою мопеду до місця зіткнення.

З технічної точку зору, дії водія мопеду «ZS 50 F ALFHA», що не відповідали технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та дорожньо-транспортною подією, що настала.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля «ВАЗ 2106», що не відповідали технічним вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та дорожньо-транспортною подією, що настала.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав частково свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та пояснив, що 04.05.2013 року він рухався по пр-ту Гвардійському в правій полосі руху, подивився наліво, нікого не було, включив лівий поворот та перестроївся у ліву полосу руху. Під'їхав до розвороту, рухався зі швидкістю 5 км на годину, проїхав приблизно один метр та почав повертати, донісся сигнал, він побачив в дзеркало світло фар, зрозумів, що для того, щоб уникнути ДТП йому потрібно вирівняти машину, тобто повертати вправо, але сталось ДТП. Зупинився, вийшов, ОСОБА_2 одразу визнав свою провину, пропонував гроші, але він відмовився. Поряд проїжджала патрульна машина, викликали швидку допомогу і потерпілу увезли до лікарні. Водійський стаж в нього 18 років. Машина після зупинки була на відстані 80 см від бордюру. Вважає, що залишив багато місця для проїзду ОСОБА_2

Не визнає заявлений до нього цивільний позов потерпілою ОСОБА_3 в частині стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 30000 грн., у задоволені якого просить відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та пояснив, що 04.05.2013 року він рухався по вул. Курчатова в м. Сєвєродонецьку, повернув на пр-т Гвардійський, по лівій полосі руху машин не було, побачив, що по правій стороні дороги повільно рухається машина. Коли під'їхав ближче, то побачив, що машина увімкнула лівий поворот та пропускає його, але коли вже під'їхав за 7 метрів до машини, то побачив, що машина почала повертати, тому він різко почав робити маневр повороту вліво щоб уникнути ДТП, але зачепив машину. Гроші не пропонував, до цього випив бутиклу пива, їхав до гаражу поставити мопед. Машина їхала по правій полосі, ближче до роздільної смуги, з включеним поворотом вліво. Прав на керування мопедом в нього немає. ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому повністю визнає цивільній позов потерпілої до нього, який частково сплатив у сумі 20000 грн. моральну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 04.05.2013 року вона їхала разом з ОСОБА_2 на мопеді, були без шоломів, трималась за нього руками. ОСОБА_2 посигналив, тому вона виглянула та побачила машину, яка стоїть з включеним сигналом повороту ліворуч, а потім трапилось зіткнення. Лежала на дорозі приблизно 20 мінут, доки їхала швидка допомога, а потім більше місяця лежала в лікарні. ОСОБА_2 допомагав продуктами харчування та грошима.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її чоловік. 04.05.2013 року вона їхала разом з ним на машині. Рухаючись по пр-ту Гвардійському в м. Сєвєродонецьку, в районі будинку № 59, їхали в правій полосі, показав поворот ліворуч, глянув чи вільна полоса, рухались з маленькою швидкістю, почав повертати, коли почув сигнал, намагався повернути праворуч зі словами «що ти робиш». Але мопед зачепився за ліву сторону. Після зіткнення їх машина проїхала ще декілька метрів, після чого вони зупинились. Вони вийшли, підбіг ОСОБА_2, почав говорити, щоб потерпіла вставала, пропонував чоловіку мірно розійтись. Поряд проїжджала міліція, вони говорили ОСОБА_2, щоб не чіпав потерпілу, так як в неї міг бути перелом хребта.

Законний представник ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що їй зателефонувала донька ОСОБА_3 та повідомила, що потрапила у ДТП і її везуть у лікарню тому їй потрібні гроші. Доньці встановили діагноз перелом ноги, гематоми на лівому боці, ставили дренажі, проводили операцію в м. Луганську. Після чого встановили 3 групу інвалідності. Так як вона кожного місяця сплачує страховку у сімейній аптеці, то їм оплатили ліків на 825 грн. за страховкою.

Незважаючи на часткове визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_1 та повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, їх винність підтверджується зібраними в рамках даного кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами.

З протоколу огляду місця події та схеми до нього видно, що 04.05.2013 року в м. Сєвєродонецьку Луганської області в районі будинку № 59 по пр-ту Гвардійському була зафіксована дорожньо-транспортна подія, яка сталась за участю транспортного засобу легкового автомобілю «ВАЗ 2106», під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу мопеду «ZS 50 F ALFHA», під керуванням ОСОБА_2 В ході складання проколу було зазначено положення транспортних засобів, особливості дорожнього покриття тощо. В ході проведення огляду та складання протоколу від учасників зауважень до нього не надходило.

т. 2 а.с. 3-16

З копії акту медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 403/3523 від 04.05.2013 року видно, що ОСОБА_2 04.05.2013 року, о 23-35 г., перебував в стані алкогольного сп'яніння.

т. 2 а.с. 97

З висновку судово-медичної експертизи № 271 від 09.07.2013 року видно, що пасажиру мопеду «ZS 50 F ALFHA», без реєстраційного номеру, ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: садни кінцівок, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження; забій , підшкірна гематома в області крила лівої підвздошної кістки, забійна рана правого колінного суглобу, які за ступенем тяжкості кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, закритий перелом середньої третини правого стегна зі зміщенням, яке за ступенем тяжкості кваліфікується, як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, які утворились від контакту з тупими твердими предметами.

т. 2 а.с. 118-119

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 333/6 від 11.07.2013 року з технічної точки зору показання водія та пасажира автомобіля «ВАЗ 2106» в частині розташування місця зіткнення не є спроможними, та не можуть бути використані експертом для провадження дослідження.

В даній дорожній ситуації водію автомобіля «ВАЗ 2106» треба було керуватися технічними вимогами пунктів 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, що розглядається, водію мопеду «ZS 50 F ALFHA» треба було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

У випадку відповідності своїх дій технічним вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «ВАЗ 2106» мав технічну можливість запобігти зіткненню у дорожній ситуації, що розглядається, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Водій мопеду «ZS 50 F ALFHA» мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2106» шляхом застосування екстреного гальмування с зупинкою мопеду до місця зіткнення.

З технічної точку зору, дії водія мопеду «ZS 50 F ALFHA», що не відповідали технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та дорожньо-транспортною подією, що настала.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля «ВАЗ 2106», що не відповідали технічним вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та дорожньо-транспортною подією, що настала.

т. 2 а.с. 145

Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7 та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому часткове невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 суд вважає спробою ухилитись від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а також цивільно-правової відповідальності за цивільним позовом, так як вина ОСОБА_1 у ДТП, яка сталась 04.05.2013 року, повністю була доведена у судовому засіданні та підтверджена представленими доказами у справі, та не спростована у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником, а саме те, що він повинен був дотриматись вимог пунктів 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України, що надало б йому можливість запобігти зіткнення у дорожній ситуації, для чого у нього не було перешкод технічного характеру, а тому його дії не відповідали технічним вимогам пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України і знаходились у причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та дорожньо-транспортною подією, що настала.

Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7 та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується задовільно, має на своєму утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, добровільно відшкодував частину завданої його діями матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_3 у розмірі 500 грн.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами, так як ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину, що може позбавити його сім'ю засобів до існування.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді обмеження волі, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, думку потерпілої, обставини, що пом'якшують його покарання, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, з застосуванням до нього вимог п.п. 2,3 ст. 76 КК України.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

У судовому засіданні встановлено, що згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_1 є суб'єктом амністії, так як згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого Сєвєродонецьким відділом РАЦС 13 січня 1997 року, є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, у відношенні якої не позбавлений батьківських прав, згідно заяви від 11.06.2014 року просив застосувати до нього амністію, а тому, оскільки підстав, за яких до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення Закону України «Про амністію в 2014 році» та Закону України «Про застосування амністії в Україні», не встановлено, тому ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного йому покарання.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, але притягувався до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП, за місцем проживання характеризується задовільно, провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, добровільно відшкодував завдану його діями матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 та частину моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди.

Обставиною, яка обтяжуює покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді обмеження волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді обмеження волі, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, думку потерпілої, обставину, що пом'якшує його покарання, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, з застосуванням до нього вимог п.п. 2,3 ст. 76 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами, так як згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» позбавлення права керувати транспортними засобами може бути призначене судом як додаткове покарання незалежно від того, що особа вже позбавлена такого права в порядку адміністративного стягнення.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_3, про стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних долях завданої матеріальної шкоди у розмірі 12499,25 грн. та моральної шкоди у розмірі 60000 грн., на думку суду, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, є обґрунтованим, але у частині розміру позовних вимог підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 у вигляді 6249,62 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди, а враховуючи, що ним вже відшкодована матеріальна шкода та 20000 грн. моральної шкоди, тому з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 підлягає стягненню в якості відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та завдання потерпілій шкоди визнав частково, визнавши у повному обсязі завдану матеріальну шкоду та відшкодувавши добровільно 500 грн., а тому стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди підлягає сума 5337,12 грн., тобто без врахування суми 825 грн., яка є страховим відшкодуванням на базі лікарні, тобто витрат, які фактично не понесені потерпілою.

Вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_1 не визнав, однак суд вважає, що враховуючи встановлену у судовому засіданні вину ОСОБА_1 та її ступінь, обставини, за якими було завдано шкоди потерпілій, суд, з урахуванням роз'яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму ВС України № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року з наступними змінами, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципів розумності, зваженості та справедливості, вважає необхідним, з урахуванням ступеню його вини, задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 186 КК України на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році».

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди 5337,12 грн. та в якості відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Процесуальні витрати за проведення авто технічної експертизи № 333/6 від 11.07.2013 року у сумі 586,80 грн. стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних долях на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909.

Речові докази: транспортний засіб - легковий автомобіль «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1, залишити останньому.

Транспортний засіб - мопед «ZS 50 F ALFHA», без реєстраційного номеру, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В. Александрова