Ухвала суду № 43712637, 09.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4906/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- Вербицької Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Теплотехніка» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Теплотехніка» (далі - позивач, або ТОВ «Фірма «Теплотехніка») звернулось до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, або Цюрупинська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.12.2014 року № 0001412207.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року вказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.120 т.2), причини неприбуття не відомі.

Колегія суддів, з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 12.11.2014 року по 18.11.2014 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «Теплотехніка» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Тех Ойл Нафта», ТОВ «Укр-експо-сервіс», ТОВ «Нафт-Ойл» за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року, за результатами якої складено акт від 25.11.2014 року № 698/22-0/22730590 (а.с.12-27 т.1).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення з боку позивача пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 20, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту по ТОВ «Тех Ойл Нафта», ТОВ «Укр-експо-сервіс», ТОВ «Нафт-Ойл» на суму 460676 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України відповідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, всього у сумі 460676 грн., за період березень-серпень 2014 року.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 року № 0001412207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 691014 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі 460676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 230338 грн. (а.с.11 т.1).

Не погодившись з винесеним відповідачем податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами спростовуються виявлені під час перевірки позивача порушення, а тому прийняття на підставі таких висновків перевірки рішення із визначенням відповідних зобов'язань та штрафних санкцій є неправомірним, а відтак це рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як вбачається зі змісту акту спірної перевірки, що, також, відображено апелянтом в поданій апеляційній скарзі, підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань, спірним податковим повідомленням - рішенням, став висновок податкового органу щодо неможливості підтвердження факту придбання товару (нафтопродуктів) ТОВ «Фірма «Теплотехніка» та подальшої його реалізації від ТОВ «Тех Ойл Нафта», ТОВ «Укр-експо-сервіс», ТОВ «Нафт-Ойл», з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Фірма «Теплотехніка» та ТОВ «Укр-експо-сервіс» 31.03.2014 року було укладено договір поставки № 31/03/2014/1, відповідно до якого предметом поставки є паливно-мастильні матеріали, найменування, кількість та ціна яких вказується в накладних документах, які оформлюються на кожну окрему партію товару (а.с.28-29 т.1).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 31.03.2014 року, 01.04.2014 року, 02.04.2014 року, 17.04.2014 року, 26.05.2014 року між позивачем та ТОВ «Укр-експо-сервіс» були укладені додаткові угоди №№ 31/03/2014/1-1, 31/03/2014/1-2, 31/03/2014/1-3, 31/03/2014/1-4, 31/03/2014/1-5 до вказаного вище договору, в яких чітко визначено найменування, кількість поставляємого товару, умови оплати та ціну (а.с.31, 34, 37, 40, 43 т.1).

На виконання вказаного договору ТОВ «Укр-експо-сервіс» було поставлено позивачу: 31.03.2014 року 4970 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 31.03.2014 року, товарно-транспортною накладною № Р6 від 31.03.2014 року, податковою накладною № 6 від 31.03.2014 року; 01.04.2014 року 10055 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 01.04.2014 року, товарно-транспортною накладною № Р10 від 01.04.2014 року, податковою накладною № 10 від 01.04.2014 року; 02.04.2014 року 15495 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 02.04.2014 року, товарно-транспортною накладною № Р14 від 02.04.2014 року, податковою накладною № 14 від 02.04.2014 року; 17.04.2014 року 14806 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 28 в ід 17.04.2014 року, товарно-транспортною накладною № Р28 від 17.04.2014 року, податковою накладною № 28 від 17.04.2014 року; 26.05.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 52 від 26.05.2014 року, товарно-транспортною накладною № Р52 від 26.05.2014 року та подорожнім листом № 15/05 від 26.05.2014 року, податковою накладною № 52 від 26.05.2014 року (а.с.30, 32-33, 35-36, 38-39, 41-42, 44-50, 196 т.1).

Відомості щодо дати поставки, найменування та кількості поставлємого товару зазначені у вказаних вище додаткових угодах відповідають даним видаткових та товарно-транспортних накладних, які, в свою чергу, скріплені підписами посадових осіб ТОВ «Фірма «Теплотехніка» та ТОВ «Укр-експо-сервіс», а також містять печатки вказаних підприємств.

Позивачем, відповідно до умов вищезазначеного договору, здійснено оплату за отримане дизельне паливо, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.51-52 т.1).

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, між ТОВ «Фірма «Теплотехніка» та ТОВ «Нафт-Ойл» 07.07.2014 року було укладено договір поставки № 031- НО, відповідно до якого предметом поставки є паливно-мастильні матеріали, найменування, кількість та ціна яких вказується в накладних документах, які оформлюються на кожну окрему партію товару (а.с.53-54 т.1).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «НАФТ - ОЙЛ» було поставлено позивачу: 07.07.2014 року 4910 літрів бензину А - 92, що підтверджується видатковою накладною № 96 від 07.07.2014 року, подорожнім листом № 6/7 від 07.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № 96 від 07.07.2014 року; 08.07.2014 року 10260 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 97 від 08.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № 97 від 08.07.2014 року; 17.07.2014 року 4600 літрів бензину А-92, що підтверджується видатковою накладною № 114 від 17.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № 114 від 17.07.2014 року; 25.07.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 117 від 25.07.2014 року, подорожнім листом № 19/07 від 25.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № 117 від 25.07.2014 року; 29.07.2014 року 14600 літрів бензину А-92, що підтверджується видатковою накладною № 122 від 29.07.2014 року, подорожнім листом № 140 від 29.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № 122 від 29.07.2014 року; 01.08.2014 року 14600 літрів бензину А-92, що підтверджується видатковою накладною № 127 від 01.08.2014 року, подорожнім листом № 144 від 01.08.2014 року, товарно-транспортною накладною № 127 від 01.08.2014 року; 01.08.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 128 від 01.08.2014 року, подорожнім листом № 1/08 від 01.08.2014 року, товарно-транспортною накладною № 128 від 01.08.2014 року (а.с.55-73, 197-201 т.1).

Відомості щодо дати поставки, найменування та кількості поставлємого товару зазначені у вказаних вище видаткових накладних відповідають даним товарно-транспортних накладних та вказані накладі скріплені підписами посадових осіб ТОВ «Фірма «Теплотехніка» та ТОВ «НАФТ - ОЙЛ», а також містять печатки вказаних підприємств.

Крім того, матеріали справи містять копії належним чином засвідчених податкових накладних: № 106 від 07.07.2014 року, № 107 від 08.07.2014 року, № 127 від 17.07.2014 року, № 129 від 25.07.2014 року, № 135 від 26.07.2014 року, № 149 від 30.07.2014 року, № 150 від 31.07.2014 року, № 141 від 01.08.2014 року, № 151 від 01.08.2014 року (а.с.74-83 т.1), отриманих від постачальника товару - ТОВ «НАФТ - ОЙЛ», які, також, підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з постачання товару за договором поставки від 07.07.2014 року № 031- НО, та дають ТОВ «Фірма «Теплотехніка» право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім викладеного, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «Фірма «Теплотехніка» здійснило оплату отриманого від ТОВ «НАФТ - ОЙЛ» товару за вказаним вище договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.83-87 т.1).

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Тех Ойл Нафта» судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що між вказаними підприємствами 20.03.2014 року було укладено договір поставки № 2003/ПТ (а.с.88-89 т.1), на виконання якого ТОВ «Тех Ойл Нафта» було поставлено позивачу: 21.03.2014 року 14600 літрів бензину А - 92 Е, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 21.03.2014 року, подорожнім листом № 91 від 21.03.2014 року, товарно-транспортною накладною № 2 від 21.03.2014 року, податковою накладною № 2 від 20.03.2014 року; 26.03.2014 року 15495 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 16 від 26.03.2014 року, товарно-транспортною накладною № 1 від 26.03.2014 року, податковою накладною № 4 від 26.03.2014 року; 07.04.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 21 від 07.04.2014 року, подорожнім листом № 04/04 від 07.04.2014 року, товарно-транспортною накладною № 3 від 07.04.2014 року, податковою накладною № 7 від 04.04.2014 року; 10.04.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 26 від 10.04.2014 року, подорожнім листом № 04/6 від 10.04.2014 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 10.04.2014 року, податковою накладною № 8 від 10.04.2014 року; 06.05.2014 року 14600 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 34 від 06.05.2014 року, подорожнім листом № 102 від 06.05.2014 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 06.05.2014 року, податковою накладною № 3 від 06.05.2014 року; 12.05.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 38 від 12.05.2014 року, подорожнім листом № 6/05 від 12.05.2014 року, товарно-транспортною накладною № б/н від 12.05.2014 року, податковою накладною № 7 від 12.05.2014 року; 15.05.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 40 від 15.05.2014 року, подорожнім листом № 8/05 від 15.05.2014 року, товарно-транспортною накладною № 8 від 15.05.2014 року, податковою накладною № 9 від 15.05.2014 року; 29.05.2014 року 7880 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 50 від 29.05.2014 року, подорожнім листом № 108 від 29.05.2014 року, товарно-транспортною накладною № 11 від 29.05.2014 року, податковою накладною № 18 від 29.05.2014 року; 02.06.2014 року 4910 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 53 від 02.06.2014 року, подорожнім листом № 1/06 від 02.06.2014 року, товарно-транспортною накладною № 15 від 02.06.2014 року, податковою накладною № 1 від 02.06.2014 року; 11.06.2014 року 5100 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 59 від 11.06.2014 року, товарно-транспортною накладною № 17 від 11.06.2014 року, податковою накладною № 18 від 11.06.2014 року; 16.06.2014 року 7880 літрів дизельного палива, що підтверджується видатковою накладною № 63 від 16.06.2014 року, подорожнім листом № 117 від 16.06.2014 року, товарно-транспортною накладною № 19 від 16.06.2014 року, податковою накладною № 11 від 16.06.2014 року; 04.07.2014 року 6720 літрів дизельного палива, 7880 літрів бензину А - 92, що підтверджується видатковою накладною № 78 від 04.07.2014 року, подорожнім листом № 127 від 04.07.2014 року, товарно-транспортною накладною № Р78 від 04.07.2014 року, податковою накладною № 3 від 04.07.2014 року (а.с.88-134, 202-211 т.1).

Відомості щодо дати поставки, найменування та кількості поставлємого товару зазначені у вказаних вище видаткових накладних відповідають даним товарно-транспортних накладних та вказані накладі скріплені підписами посадових осіб ТОВ «Фірма «Теплотехніка» та ТОВ «Тех Ойл Нафта», а також містять печатки вказаних підприємств.

Позивачем, відповідно до умов вищезазначеного договору, здійснено оплату за отримані нафтопродукти, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями всього на суму 1303603,65 грн. (а.с.135-139 т.1).

Крім того, приймання паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Фірма «Теплотехніка» від ТОВ «Тех Ойл Нафта», ТОВ «Укр-експо-сервіс», ТОВ «Нафт-Ойл» підтверджується, також, наданими суду довідками (а.с.225-227 т.1).

У регістрах бухгалтерського обліку вищезазначені нафтопродукти було повністю оприбутковано позивачем, подальша їх реалізація здійснена через мережу власних автозаправних станцій, що підтверджується наданими суду звітами по АЗС за березень - серпень 2014 року (а.с.67-79 т.2).

В обґрунтування належної якості товару, що поставлявся позивачу його контрагентами, останнім були надані до суду сертифікати відповідності, паспорти на отриманий товар (а.с.86-90 т.2).

Також, позивачем надано суду докази щодо наявності у останнього відповідних транспортних засобів для транспортування придбаних паливно-мастильних матеріалів та приміщень для зберігання та реалізації придбаного товару, а саме: свідоцтва про реєстрацію ТЗ ХОС №№ 244075, 139629, 138182, 201022, РСА № 784760; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.07.2006 року Серія ЯЯЯ № 847314 (будівлі та споруди автозаправної станції за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, буд. 294); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.01.2006 року Серія ЯЯЯ № 897641 (комплекс АЗС за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Нова Збур'ївка, вул. К. Маркса, буд. 126-а); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.12.2011 року Серія САЕ № 163052 (комплекс, автозаправочний за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Бехтери, вул. Леніна, буд. 1-В); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.09.2007 року Серія САВ №204056 (будівля автозаправної станції за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Добропілля, вул. Радянська, буд. 35-А); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.09.2007 року Серія САВ № 204057 (об'єкт нерухомого майна автозаправної станції за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Нововолодимирівка, вул. Червоноармійська, буд. 1-Б); свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.09.2007 року Серія САВ № 204687 (автозаправна станція за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Суворовка, вул. Шамикіна, буд 1-а); договори оренди нерухомого майна - нежитлових приміщень № 34 від 24.12.2008 року та № 1 від 13.01.2009 року, укладені між ТОВ «Інвест - Сервіс» (Орендодавець) та ТОВ «Теплотехніка» (Орендар) (а.с.212 - 224 т.1).

Крім цього, економічне обґрунтування господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується довідкою від 17.02.2015 року про економічне обґрунтування ефективності реалізації придбаних паливно-мастильних матеріалів (а.с.80 т.2).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено первинними документами факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Тех Ойл Нафта», ТОВ «Укр-експо-сервіс», ТОВ «Нафт-Ойл», пов'язаність господарських операції з діяльністю позивача.

Посилання апелянта, як в акті спірної перевірки, так і в поданій апеляційній скарзі, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення та правомірність донарахувань позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій з цього податку, на висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача (а.с.164-178 т.1), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається зі змісту вказаних актів, які були використані відповідачем при проведенні спірної перевірки та фактично стали підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, під час проведення зазначених зустрічних звірок відносини, що виникли між позивачем та його контрагентами не досліджувались перевіряючими, а тому вказані акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Крім того, колегія суддів наголошує, що висновки зазначених актів ґрунтуються виключно на податковій інформації наявній у відповідача відносно контрагентів позивача та встановленого перевіряючими факту відсутності посадових осіб ТОВ «Тех Ойл Нафта», ТОВ «Укр-експо-сервіс», ТОВ «Нафт-Ойл» за своєю податковою адресою.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач та його контрагенти на момент укладання та виконання спірних договорів були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті спірної перевірки.

Більш того, вказані висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача щодо відсутності посадових осіб ТОВ «Тех Ойл Нафта», ТОВ «Укр-експо-сервіс», ТОВ «Нафт-Ойл» за своєю податковою адресою спростовуються, зокрема, наявними в матеріалах справи: протоколом від 29.01.2015 року, складеними старшим оперуповноваженим з ОВС ВВБ ГУ ДФС у Миколаївській області, згідно якого посадові особи підприємства - ТОВ «Тех Ойл Нафта» знаходяться за відповідною адресою цього підприємства; листом Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 02.02.2015 року № 01.06.06-21/071, відповідно до якого відомості щодо запису про відсутність ТОВ «Тех Ойл Нафта» за її місцезнаходженням не вносились; витягом з ЄДРЮФОП станом на 24.11.2014 року, відповідно до якого в ЄДРЮФОП відсутні записи щодо незнаходження ТОВ «Укр-експо-сервіс» за своєю адресою; витягом з ЄДРЮФОП станом на 30.12.2013 року, відповідно до якого в ЄДРЮФОП відсутні записи щодо незнаходження ТОВ «Нафт-Ойл» за своєю адресою (а.с.53-57, 62-63, 81 т.2).

Також, колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій для ТОВ «Фірма «Теплотехніка» та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на податковий кредит з ПДВ, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати податковий кредит по господарських операціях з цими контрагентами.

Таким чином, оскільки висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на висновках актів про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок, складених органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірок, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість, вказаним висновкам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Теплотехніка» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /Ю.В. Яковлев/

Суддя: /Н.В.Вербицька/