Ухвала суду № 43712613, 21.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

іменем України

21 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7103/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бласт ЛТД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бласт ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Бласт ЛТД» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2012 року №0000182350.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 09 лютого 2015 року та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на протиправність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2015 року було відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою.

21 квітня 2015 року до суду надійшло клопотання ТОВ «Бласт ЛТД» про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням сторонами примирення на підставі податкового компромісу.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи поданих клопотань, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог ст.ст. 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У разі невиконання умов примирення однією із сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Пунктом п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України передбачено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно п.1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п.7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 11 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 01 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного адміністративного спору є податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2012 року №0000182350.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Відповідно п.8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Згідно п.2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95% суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95% внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2015 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС у Одеської області прийнято рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу відповідно до заяви ТОВ «Бласт ЛТД» про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2012 року №0000182350.

З наявних в матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі сплачено податкове зобов'язання згідно прийнятого рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу від 02 квітня 2015 року, відповідно п.2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Тобто, з наведеного випливає, що сторонами досягнуто податкового компромісу та податкове зобов'язання, що є предметом даного спору з цього моменту є узгодженими, не підлягає оскарженню та його розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Таким чином, примирення сторін відбулось в наслідок узгодження та проведення процедури податкового компромісу, передбаченою підрозділом 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Умови податкового компромісу затверджено рішенням ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС у Одеської області від 02 квітня 2015 року, платником податків сплачено необхідну суму.

За таких обставин, розглянувши клопотання сторін про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін, колегія суддів встановила, що примирення між сторонами досягнуто та не суперечить закону, не порушує права або інтереси сторін по справі.

Згідно з ч.1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст.ст. 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Відповідно до ч.3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Згідно з ч.2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а обставина, яка є підставою для закриття провадження у справі, виникла після її ухвалення, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає визнанню нечинною, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бласт ЛТД» про закриття провадження - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року - визнати нечинною.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бласт ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв