Ухвала суду № 43712390, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/511/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження від 15 вересня 2014 року № 162-ос про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділу житлово-комунального господарства та будівництва Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату, зобов'язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду по суті. При цьому, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску суду не надано.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження від 15 вересня 2014 року № 162-ос про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділу житлово-комунального господарства та будівництва Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату, зобов'язання поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що про порушення своїх прав ОСОБА_3 стало відомо в жовтні місяці 2014 року, однак до суду позивач звернулась 17 лютого 2015 року.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 звернулась до Чернігівської обласної державної адміністрації із запитом щодо погодження її звільнення з посади начальника відділу житлово-комунального господарства та будівництва Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області.

Листом від 29 січня 2015 року № 01-38/320 Чернігівська обласна державна адміністрація надала позивачу відповідь про те, що пропозиція щодо погодження звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділу житлово-комунального господарства та будівництва до обласної державної адміністрації не надходила.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що фактично позивач дізналась про порушення її прав, відсутність погодження її звільнення з посади, з моменту отримання листа Чернігівської обласної державної адміністрації.

Так, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним адміністративним позовом 17 лютого 2015 року, про порушення своїх прав дізналась з вищевказаного листа від 29 січня 2015 року, а тому, колегія суддів дійшла висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне перевірити, чи узгоджується воно з нормами міжнародного права та чи не буде порушено право особи на судовий захист.

Так, у рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що залишення позовної заяви без розгляду унеможливить доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи та прийняття відповідного рішення.

Положенням ч.4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали передчасно дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, позбавивши при цьому позивача права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 204, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.