КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3526/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційною скаргою Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, за участю третьої особи - відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, в якому, з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 29 грудня 2014 року про часткове залишення позовних вимог без розгляду, просив визнати незаконним та скасувати наказ №138 від 13.08.2014 про поновлення його на посаді.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення спірним наказом трудових прав позивача, принципу обов'язковості виконання судових рішень та приписів Кодексу законів про працю України.
Проте, з такими висновками суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, в адміністративній справі №823/2/13-а задоволено позов ОСОБА_2 до Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції (правонаступником якої є Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області): скасовано наказ Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції №68-К від 03 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.
13 серпня 2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області прийнято наказ №138-к, яким, керуючись Кодексом законів про працю України, на виконання вищезгаданого судового рішення:
1. скасовано наказ Черкаської державної насіннєвої інспекції №68-к від 03 грудня 2012 року «Про звільнення ОСОБА_2»;
2. поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 13 серпня 2014 року;
3. закріплено за ОСОБА_2 робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено робочий час відповідно до режиму роботи інспекції;
4. попереджено про наступне вивільнення ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю зазначеної посади в штатному розписі Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області.
Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся у суд.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зважає на таке.
Згідно положень статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статей 14 і 255 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 161 цього Кодексу під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання постанови.
Як убачається зі змісту постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, якою скасовано наказ Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції №68-К від 03 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 та поновлено його на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції, в резолютивній частині судового рішення судом не зазначено, що воно підлягає негайному виконанню. Однак відсутність такої вказівки не може бути підставою для невиконання судового рішення.
Матеріали справи свідчать про те, що усупереч приведеним нормам, Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією та її правонаступником - Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області судове рішення не виконувалось до винесення спірного наказу (13 серпня 2014 року), в той час як обов'язок щодо його виконання виник у роботодавця з 24 квітня 2013 року.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом оскарження в даній справи не являється бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення. Натомість, позивач оскаржує наказ про поновлення його на посаді з тих підстав, що даним наказом його поновлено на посаді не з дати звільнення, а з дня винесення наказу, що, на переконання позивача, свідчить про намагання відповідача ухилитись від виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення до дати ухвалення рішення про поновлення його на роботі.
Обговорюючи ці доводи, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України вирішення питання про виплату незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при винесенні рішення про поновлення на роботі, вирішується органом, який розглядає трудовий спір, тобто, в даному випадку - судом.
Зі змісту постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, якою поновлено позивача на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції, слідує, що судом не вирішувалось питання виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, адже відповідна вимога не заявлялась позивачем.
Тому, позивач безпідставно посилається на порушення спірним наказом його права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення до прийняття судом рішення про його поновлення.
У той же час, слід зазначити, що право позивача на оплату праці, порушене бездіяльністю відповідача щодо виконання судового рішення про поновлення його на посаді, підлягає захисту на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України, згідно з якою, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Натомість, заявлена позивачем вимога щодо скасування наказу №138 від 13.08.2014 про поновлення його на посаді, у разі її задоволення, не призведе до відновлення порушених прав позивача. Більш того, скасування даного наказу матиме наслідком подальше невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, що недопустимо.
Наведене свідчить про те, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, позаяк задоволення його позову не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яким є захист прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб, оскільки не забезпечуватиме реального відновлення порушених прав.
Також, колегія суддів зауважує, що не можна розглядати як порушення певних трудових прав позивача пункт 4 спірного наказу, який містить попередження про наступне вивільнення ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в штатному розписі Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області посади начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції, адже вказане попередження не створює для позивача жодних правових наслідків. Так, указане попередження є обов'язковою умовою, передбаченою статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, що передує розірванню трудового договору власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 цього Кодексу).
Відповідно, трудові права працівника самим лише повідомленням жодним чином не порушуються, і можуть бути захищені, у випадку наступного звільнення, шляхом звернення до органу, до компетенції якого відноситься розгляд трудових спорів, з вимогами щодо поновлення на роботі.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Викладене залишилось поза увагою місцевого суду.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанову суду слід скасувати як таку, що ухвалена з помилковим застосування норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М
Судове рішення № 43712240, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/3526/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: