Ухвала суду № 43712062, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 808/3927/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 р.

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 р. у справі № 808/3927/14 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" про стягнення витрат - задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Управління ПФУ заборгованість в розмірі 7651,92грн. за фактичні витрати Управління ПФУ на виплату і доставку пенсій.

Постанову суду першої інстанції мотивовано що законодавством покладено обов'язок по відшкодовуванню витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ. На момент звернення до суду заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем (Публічним акціонерним товариством "Запорізький арматурний завод") подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та з порушенням п.4 ст. 10, 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 57 КАС України, без повного та всебічного з'ясування обставин справи. Зазначає, що ухвалою господарського суду від 05.06.2012 року порушено справу про банкрутство ВАТ "Запорізький арматурний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На даний час в силу ч. 4 ст. 10 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дана справа не підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду, оскільки вимоги Управління ПФУ про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій підсудні господарському суду Запорізької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Позивачем (Управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя) подано заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Просить розглядати справу без участі уповноваженого представника управління. Посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 року №4212 дійсно були внесені зміни до ст. 10 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому в п. 1 «Прикінцевих та перехідних положеннях» цього Закону зазначено, що він набирає чинності через рік з дня його опублікування. Натомість, цей Закон (№4212) був опублікований в газеті «Голос України» 18.01.2012 року, отже, він набрав чинності лише через рік, а саме 18.01.2013 року. Одночасно з набранням чинності Закону №4212, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» віл 02.10.2012 року №5405-VІ, яким доповнено «Прикінцеві та перехідні положеннях» цього Закону, а саме п. 1-1 зазначає, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом (тобто після 18.01.2013 року). Оскільки справа про банкрутство стосовно ВАТ "Запорізький арматурний завод" була порушено 05.06.2012 року, тобто до набрання чинності Закону №4212, відповідно до ПАТ "Запорізький арматурний завод" повинні застосовуватися положення ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що були чинними до 18.01.2012 року. Тому справа підсудна саме Запорізькому окружному адміністративному суду.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В порядку ст. 41 КАС України судове засідання не фіксується технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Запорізький арматурний завод" перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя. Колишнім працівникам ПАТ "Запорізький арматурний завод" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, позивачем призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Пільговий стаж обчислювався за фактичною тривалістю роботи із шкідливими або важкими умовами праці згідно з Довідками про підтвердження наявного трудового стажу виданими відповідачем, копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач неодноразово направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, сума заборгованості відповідачем не сплачена та становить 7651,92 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.

З 01 січня 2011 року набрав чинності ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим положення ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а" ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", тобто, за Списком №1.

Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 Інструкції від 19.12.2003 №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в розмірах передбачених законодавством.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується долученими до справи копіями поштових повідомлень про вручення (а.с.13).

Розрахунки складені на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також, що чинним законодавством передбачено порядок відшкодування всіх без винятку пільгових пенсій починаючи з дати набрання чинності ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" незалежно від дати призначення пенсії і до моменту досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в Законі немає прямої вказівки на дату призначення пенсії, набуття пільгового стажу, а лише порядок відшкодування пенсій.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період березень-травень 2014 року (включно) у розмірі 7651,92 грн. складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України № 1058-IV та Інструкції № 21-1.

Відповідачем (ПАТ "Запорізький арматурний завод") не були оскаржені нарахування та не сплачені у встановлені вищенаведеним законодавством строки кошти, призначені на покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам відповідно до пункту п.п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з березня 2012 року по травень 2014 року включно, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 7651,92 коп., що підтверджується розрахунком боргу по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем доведено розмір суми у відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Також, на думку колегії суддів апеляційної інстанції слід зазначити, що згідно Інструкції № 21-1, додаткові пенсії, витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного Фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню. При цьому, доплата за понаднормативний стаж встановлена ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а тому підлягає відшкодуванню (положення ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обґрунтовують правомірність стягнення разом з основним розміром пенсії доплати за понаднормативний стаж).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що виходячи з аналізу підпункту 1 п. 2 розд. XV "Прикінцеві положення" Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36, покриваються підприємствами та організаціями (дана позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 5 червня 2012 р. у справі № 21-167а12, від 12 червня 2012 р. у справі № 21-107а12).

Також слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 року №4212 дійсно були внесені зміни до ст. 10 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому в п. 1 «Прикінцевих та перехідних положеннях» цього Закону зазначено, що закон набирає чинності через рік з дня його опублікування. Закон №4212 був опублікований в газеті «Голос України» 18.01.2012 року, отже, він набрав чинності лише через рік, а саме 18.01.2013 року. Одночасно з набранням чинності Закону №4212, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 02.10.2012 року №5405-VІ, яким доповнено «Прикінцеві та перехідні положеннях» цього Закону, а саме п. 1-1 зазначає, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом (тобто після 18.01.2013 року). Оскільки справа про банкрутство стосовно ВАТ "Запорізький арматурний завод" була порушено 05.06.2012 року, тобто до набрання чинності Закону №4212, відповідно до ПАТ "Запорізький арматурний завод" слід застосовувати положення ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що були чинні до 18.01.2012 року. Отже, справа підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" про стягнення витрат - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна