Ухвала суду № 43712041, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № П/811/4153/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" (далі- позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000982204 від 06 листопада 2014 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" задоволені; скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 06 листопада 2014 року №0000982204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5 808 грн., з якої основного платежу 4 894 грн., штрафних фінансових санкцій 914 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2015 року, ухвалити нове рішення, де у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті №71/11-23-22-04/32892736 від 23.10.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Спецтрансбуд" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Укр Авто Дизель» за жовтень 2011 р., ФОП ОСОБА_2 за квітень 2013р., ТОВ «Піраміда-Сіріус» за липень 2014 року.

За результатами документальної перевірки не підтверджено податковий кредит ТОВ "Спецтрансбуд" по взаємовідносинах з ТОВ «Піраміда-Сіріус» за липень 2014 року, з ТОВ «Укр Авто Дизель» за жовтень 2011 р., з ФОП ОСОБА_2 за квітень 2013р., відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

На порушення п. 138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138 ПК України, ТОВ "Спецтрансбуд" занижено податок на прибуток на загальну суму 4894 грн. в т.ч.:

- за IV квартал 2011 року у сумі 3066 грн.;

- за 2013 рік у сумі 1828 грн;

п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198 ПК України, ТОВ "Спецтрансбуд" занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період всього у сумі 47924 грн. в т.ч.:

-за жовтень 2011 року на суму 2667 грн.;

-за травень 2013 року на суму 1924 грн.;

-за липень 2014 року на суму 43333 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000982204 від 06 листопада 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 5808 грн., з якої основного платежу 4894 грн., штрафних фінансових санкцій 914 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" зареєстровано 24.03.2004 року, як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами ст. 139 ПК України визначено витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум податку на додану вартість, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Наведені правовідносини до набрання чинності ПК України регулювалися аналогічними положеннями норм Закону № 334/94-ВР та Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Спецтрансбуд" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі продажу товарів №21 від 25.04.2012 року. Виконання договору підтверджено видатковою накладною №13 від 30.04.2013р. (а.с.18) та податковою накладною №12 від 25.04.2013 року (а.с.19). Розрахунки проводилися у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №101 від 25.04.2014 року (а.с.20). ТОВ "Спецтрансбуд" є кінцевим споживачем даного товару.

ТОВ "Спецтрансбуд" укладено з ТОВ «Піраміда-Сіріус» договір поставки №14/07 від 14.07.2014 року пересувної мобільної установки з пневмомолотом ПМП 6262 ПС (а.с.17). Виконання договору підтверджено рахунком-фактурою №28/07 від 28.07.2014 року (а.с.16), видатковою накладною №676 від 28.07.2014 року (а.с.15) та податковою накладною №443 від 28.07.2014 року (а.с.14). Також документально підтверджено транспортування придбаного товару, зокрема, товарно-транспортною накладною №676 від 28.07.2014 року (а.с.13). ТОВ "Спецтрансбуд" є кінцевим споживачем даної продукції.

Між ТОВ "Спецтрансбуд" та ТОВ «Укр Авто Дизель» укладено договір поставки, за умовами якого ТОВ "Спецтрансбуд" прибдав шини. Виконання договору підтверджено видатковою накладною №19 від 07.10.2011 року (а.с.22), податковою накладною №2 від 06.10.2011 року. Розрахунки з постачальником здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №362 від 06.10.2011 року (а.с.24)

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період дійсно здійснювалися між позивачем та його прямими контрагентами, що підтверджується належними первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій, а також у повній мірі відображають реальні наслідки, що наступили за результатами їх здійснення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у повному обсязі виконано зобов'язання за названими правочинами та сплачено податок на додану вартість у ціні придбаного товару, а тому правомірно сформовано податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення спірних господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Також суд зазначає, що згідно чинного законодавства виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем або його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова