Ухвала суду № 43712014, 09.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 року

справа № 804/14782/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" до Львівської митниці Міндоходів; Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартість, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці Міндоходів; Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області, у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00303 від 29.07.2014р.;

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/400148/2 від 29.07.2014р.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Северсталь-Україна” надмірно сплачений податок на додану вартість у загальній у розмірі 14 254, 22 грн. шляхом зарахування на його поточний рахунок.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти, лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, відповідач у справі – суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб’єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, яким визначено, що визначення митної вартості – сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно – правових актів.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до ст. 88 Митного Кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

При цьому, в рамках положень п.11 Порядку №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2014р. ТОВ “Северсталь-Україна” (код ЄДРПОУ 35268354) звернулось до Львівської митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення товару – “плоский прокат з вуглецевої сталі, не у рулонах, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, з рельєфним малюнком: сталь гарячекатана рифлена в листах 10 х 1.500,0 х 6000 марки СтЗпс, ГОСТ 380-05, ГОСТ 8568-77, виробник - ОАО “Северсталь” (Російська Федерація)”.

Даний товар був поставлений позивачу його контрагентом - ОАО “Северсталь” (Російська Федерація) за специфікацією №42514 від 29.05.2014р. та відповідно до умов контракту №804/00186217-32409 від 26.07.2013р.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подачі митної декларації №20914000/2014/24594 та визначена у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України - за основним методом (за ціною контракту) - 136 194, 60 грн. (20% мита - 27 238, 92 грн.).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи:

-контракт №804/00186217-32409 від 26.07.2013р.;

-додаткова угода до контракту №1 від 05.02.2014р.;

-додаткова угода до контракту №2 від 09.07.2014р.;

-специфікація до контракту №42514 від 29.05.2014р.;

-CMR 203450 від 24.07.2014р.;

-договір заявка №314-001404 від 23.07.2014р.;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-2816 від 25.07.2014р.;

-розрахунок ціни (калькуляція виробника) №ССУ-31-22/530 від 25.07.2014р.;

-рахунок-фактура (інвойс) №М/14/24432 від 25.07.2014р.;

-лист №33 від 23.01.2014р.;

-сертифікати якості №257165, №257166, №257167, №257168 від 22.07.2014р.;

-прайс лист 01.06.2014р.;

-біржові ціни (plats) від 24.07.2014р.;

-довідка транспортних витрат від 23.07.2014р.;

-декларація країни відправлення №10210220/250714/0006367 від 25.07.2014р.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих до митного оформлення декларантом відмостей.

Зокрема, у поданій ТОВ “Северсталь-Україна” декларації не вказано конкретне місце завантаження товару, у зв’язку з чим митним органом ініційовано поглиблену перевірку.

В результаті проведення перевірки заявлених відомостей, у відповідача виникли підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між декларантом та його постачальником вплинув на заявлну митну вартість.

Даний висновок митного органу також підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа контрагента позивача- ОАО “Северсталь” (Російська Федерація) за вих. №33 від 23.01.2014р.

Так, у вказаному листі зазначається, що ОАО “Северсталь” (Російська Федерація) є засновником ТОВ “Северсталь-Україна” (49% у статутному капіталі).

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості додаткового документу декларантом була надана до митного органу накладна на продаж металу на ринку України. Однак, розрахунок митної вартості за методом визначення на основі віднімання, згідно з положеннями статті 62 Митного кодексу України, не подавався.

Наданий імпортером розрахунок митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з положениями ст. 65 Митного кодексу України - “калькуляція розрахунку собівартості” не підтверджений належною бухгалтерською документацією в частині визначення суми окремих втрат, яка необхідна для здійснення відповідного порівняння.

У додатково наданих цінових пропозиціях аналогічного товару на ринку країни-експортера, відсутні посилання на виробника та торгівельну марку, тому ідентифікувати дані відомості із товаром, що імпортується неможливо.

Митний орган дійшов висновку про відсутність документального підтвердження щодо продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну.

Таким чином, при визначенні митної вартості митним органом була використана інформація щодо цін при здійсненні оформлень аналогічних товарів, зокрема - за митною декларацією № 80710000/2014.25075 віл 18.06.2014р. “Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 1500мм. без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, без покриття, не у рулонах, з рельєфним малюнком, сталь, товстолистовая гарячекатана марки Ст.ЗСП 6х1500х6000мм - 20790кг (3 пакета) ГОСТ 8568-77.ГОСТ19903”- 0.89 дол.США/кг.

У зв'язку з неможливістю застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Митна вартість в даному рішенні була визначена із застосуванням методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України).

Оскільки позивач з зазначеним рішенням не погодився, товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у відповідності до положень з ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

08.05.2014р. ТОВ “Северсталь-Україна” направило на адресу митного органу лист про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (вих. №255), додатково надавши:

а)виписку з бухгалтерської документації покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, зокрема:

-копію договору купівлі-продажу №6474 від 26.02.2013р.;

-копію рахунку №240 від 29.07.2014р.;

-копію специфікації №1 від 28.05.2014р. до договору купівлі-продажу №6474 від 26.02.2013р.;

б)довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними аналогічними оцінюваним товарам, а саме:

-витяг із сайтів біржових котировок;

в)розрахунок ціни (калькуляцію) – калькуляція №Исх/ССУ-31-22/530 від 25.07.2014р.

Крім наведенего переліку документів, декларант також направив відповідачу висновок експерта ТПП №ГО-2816 від 25.07.2014р.; висновок ДП “Укрпромзовнішекспертиза” №2821 від 06.08.2014р.; Свіфт про здійснення оплати постачальнику за товар (отриманий по вантажно-митній декларації №209140000/2014/025061 від 30.07.2014р.)4 платіжне доручення №8 від 05.08.2014р. про оплату постачальнику та заява про купівлю валюти, у які зазначено вантажно-митну декларацію №209140000/2014/025061 від 30.07.2014р.; декларації та інвойси за товар, за який здійснено оплата постачальнику за вантажно-митною деклараціією №209140000/2014/025061 від 30.07.2014р.

Листом за вих. №258 від 11.08.2014р. позивач повідомив митний орган про наявність технічної помилки у наданій попереднім листом калькуляцію №Исх/ССУ-31-22/530 від 25.07.2014р., у зв’язку з чим надав виправлену калькуляцію №Исх/ССУ-31-22/530 від 29.07.2014р.

Розглянувши подані ТОВ “Северсталь-Україна” звернення та додані до них документи, відповідач направив декларанту відповідь за вих. №13-70-52/39-7255 від 15.08.2014р., у якій повідомив позивача про залишення прийнятого Львівською митницею Міндоходів рішення про коригування митної вартості товару від 29.07.2014р. №209000006/2014/400148/2 – без змін.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що у митного органу були наявні підстави для сумніву в правильності визначення декларантом митної вартості товару, ввезеного на територію України, які стали підставою для проведення митним органом дій щодо посиленого контролю за правильністю визначення митної вартості поставленого товару.

Ненадання декларантом витребуваних митницею документів унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості товару. Відтак, митну вартість за методом 2 митним органом було визначено із використанням інформації щодо розмитнення ідентичних товарів на тих же комерційних умовах.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв’язку з чим рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом є правомірним.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Северсталь-Україна" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 р. -

залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова