Ухвала суду № 43711965, 09.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № 804/7658/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року у справі №804/7658/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юридична Агенція «Актіо» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

30 травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Юридична Агенція «Актіо» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014 року №0000342204 та від 22.04.2014 року №0000892204.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що зазначені в акті перевірки висновки податкового органу про неможливість відображення позивачем залишку від'ємного зазначення з податку на додану вартість у власній податкові звітності до набрання законної сили судового рішення про підтвердження обґрунтованості зазначеного від'ємного значення є безпідставними, а податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі таких висновків є протиправним та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014 року №0000342204 та від 22.04.2014 року №0000892204.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.12.2013 року посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетрвоська проведено камеральну перевірку даних ТОВ Юридична Агенція «Актіо» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки №1349/22-4-16/30832345 від 27.12.2013 року.

Перевіркою встановлено такі порушення:

завищення залишку від'ємного значення за листопад 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 32188.00 грн., заявленого до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року (18.12.2013 року №9081466296);

заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2013 року в сумі 180922.00 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000342204 від 27.01.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього на суму 32188 грн..

№0000892204 від 22.04.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів 9робіт, послуг) за основним платежем на суму 44653 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 22326.5 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000342204 від 27.01.2014 року та №0000892204 від 22.04.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно відображено в податковій звітності залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, право позивача на декларування сум від'ємного значення виникає в незалежності від набрання чи не набрання законної сили рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у перердніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг аюо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права позивач має право на відображення у власній податковій звітності залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування у поточному (звітному) періоді, при цьому чинне податкове законодавство не містить жодних застережень для такого відораження показників залишку від'ємного значення при судовому оскарженні визначених до сплати сум з податку на додану вартість за попередні звітні податкові періоди.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для висновку про завищення від'ємного значення ПДВ (рядок 24 декларації) на 32 188 грн. та заниження ПДВ (рядок 25 декларації) на 180 922 грн. (44 653 грн., з урахуванням рішення за наслідками розгляду первинної скарги) в декларації з ПДВ за листопад 2013 року стало невиконання ТОВ ЮА «Актіо» вимог пп. 4.6.7 Порядку №1492 при заповненні декларації з ПДВ за листопад 2013 року.

Так, на думку податкового органу позивачем невірно заповнено декларацію з ПДВ за листопад 2013 року, а саме рядок 21.3, передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на час заповнення позивачем у відношенні ТОВ ЮА «Актіо» за результатами попередніх перевірок було прийнято податкової повідомлення - рішення №0004521501 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2013 року, а також №0004531501 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Вказані податкові повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання первинної скарги на вказані ППР протягом десяти днів з моменту їх прийняття, та повторної скарги на податкові повідомлення - рішення у строки передбачені чинним законодавством, за наслідками оскарження податкове повідомлення - рішення № 0004521501 залишено без змін, а податкове повідомлення рішення № 0004531501 - скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 454 734.00 грн..

В подальшому, позивач скористався правами, передбаченими ст. 56 ПК України, звернувшись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із рядом позовних заяв, в яких, в тому числі, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004521501 від 25.09.2013 р., винесене на підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 409/151/30832345 від 06.09.2013 р.

Як вже зазначалося вище, провадження по справі за даним позовом було відкрито ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2014 року (справа № 804/1752/14). Рішення по вказаній справі ні станом на час винесення відповідачем оскаржуваного по даній справі податкове повідомлення - рішення, ні станом на час судового розгляду по даній справі не прийнято, а отже, визначена сума грошового зобов'язання по декларації за липень 2013 року, на яку було зменшено розмір залишку від'ємного значення суми ПДВ по декларації за листопад 2013 року, вважається неузгодженою.

За приписами п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податку до суду з позовом про визнання недійним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки зазначені у податковому повідомленні - рішенні №0004521501 суми грошового зобов'язання не є узгодженими до набрання законної сили рішенням суду у відповідній адміністратиній справи, то у позивача не виникло обов'язку щодо їх сплати, натомість він можливість відображати у податковій звітності залишок від'ємного значення з податку на дожану вартість, що існує на час здійснення такого декларування до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правмірність врахування позивачем в своїй податковій звітності сум від'ємного занчення з податку на доадну вртість до набарння законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року у справі №804/7658/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим