Постанова № 43711893, 21.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2015 року № 826/20808/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятостідо ОСОБА_1 простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 4 168,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач 22.05.2014 подав до Солом'янського районного центру зайнятості Київського міського центру зайнятості заяву про надання йому статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності, за результатом розгляду якої ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

28.07.2014 року Солом'янським РЦЗ було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якому міститься запис про те, що ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

За час перебування на обліку як безробітний відповідач отримав допомогу в розмірі 4 168,69 грн., яка підлягає поверненню.

У судове засідання 26.03.2015 сторони не з'явились, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за її місцем проживання, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзац. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судових засідань.

На підставі ч. 4, 6 ст. 128 КАС України судом здійснено судовий розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

22.05.2014 на підставі поданої позивачем заяви, Солом'янським РЦЗ відповідно до наказу від 29.05.2014 № НТ140529, ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

28.07.2014 Солом'янським РЦЗ було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якому міститься запис, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Наказом Солом'янського РЦЗ від 28.07.2014 № НТ140728 припинено виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 28.07.2014, у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 29.05.2014 по 17.07.2014 ОСОБА_1 нарахована та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 4 168,69 грн., що підтверджується довідкою Солом'янського РЦЗ від 29.12.2014 № 8407.

Згідно наказу Солом'янського РЦЗ від 28.07.2014 №НТ140728 прийнято рішення про зобов'язання ОСОБА_1, повернути незаконно отриману ним суму, матеріального забезпечення.

Солом'янським РЦЗ було направлено на адресу відповідача повідомлення від 28.07.2014 № 5140 про необхідність відшкодування Київському міському центру зайнятості незаконно виплачених коштів у розмірі 4 168,69 грн., що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення, однак кошти відповідачем сплачені не були.

Відповідно до п.18 ч.2 ст.22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно положень ст. ст. 8, 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що фонд має право користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як було встановлено судом, на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю та на момент розгляду цієї справи ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Таким чином, сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю підлягає стягненню на підставі ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» через порушення відповідачем ч.2 ст.36 цього Закону.

Частиною 1 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Таким чином, сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч.4 ст. 94 КАС України У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти у розмірі 4 168,69 (чотири тисячі сто шістдесят вісім грн. 69 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії

Суддя А.С. Мазур