Постанова № 43711717, 21.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2015 року № 826/3763/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 грудня 2014 року № 0000692204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3763/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 березня 2015 року.

У судовому засіданні 19 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що згідно наказу від 18 листопада 2014 року № 2092, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «ЕКОДИТ» (код 36958313) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 04 грудня 2014 року № 582/26-57-22-04-10/32589733.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 100030,00 грн. за липень 2014 року.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25 грудня 2014 року № 0000692204 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125037,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 100030,00 грн., за штрафними санкціями - 25007,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що ТОВ «ЕКОДИТ» належним чином виконані умови договору, а отримані послуги використані у господарській діяльності ТОВ «Укренергопром».

Позиція відповідача викладена в акті від 04 грудня 2014 року № 582/26-57-22-04-10/32589733, оскільки заперечення на адміністративний позов до суду не надходили.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Укренергопром» та ТОВ «ЕКОДИТ», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 05 червня 2014 року між ТОВ «Укренергопром» (Замовник) та ТОВ «ЕКОДИТ» (Виконавець) укладено Договір № 050614/1, за умовами якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов'язання, по виконанню монтажних робіт в котельні на об'єкті Замовника.

Вартість робіт за Договором складає 600180,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 100 030,00 грн.

Розрахунки по даному Договору проводяться згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт.

Крім того, відповідно до додатків № 1, № 2, № 3 до Договору № 050614/1 від 05 червня 2014 року вбачається, що монтажні роботи в котельнях здійснювалися за адресами: Чернігівська обл., смт. Козелець, вул. Комсомольська, 121 Б та по вул. Святошинській, вул. Лесі Українки, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області.

Більше того, додатки № 1, № 2, № 3 до Договору № 050614/1 від 05 червня 2014 року містять перелік та найменування монтажних робіт, які надавалися ТОВ «ЕКОДИТ».

Позивачем надано копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01 липня 2014 року № ОУ-538, від 02 липня 2014 року № ОУ-539, від 03 липня 2014 року № ОУ-540, від 08 липня 2014 року № ОУ-541, від 09 липня 2014 року № ОУ-542, від 10 липня 2014 року № ОУ-543, від 14 липня 2014 року № ОУ-544, від 22 липня 2014 року № ОУ-545, від 24 липня 2014 року № ОУ-546, від 28 липня 2014 року № ОУ-547, від 29 липня 2014 року № ОУ-548, ліцензію ТОВ «ЕКОДИТ» на право виконання монтажних робіт та комерційну пропозицію ТОВ «ЕКОДИТ» від 02 червня 2014 року вих. № 53/1.

Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду фотографії виконаних робіт.

В свою чергу, ТОВ «ЕКОДИТ» виписало на адресу позивача податкові накладні від 01 липня 2014 № 538 (сума 57930,00 грн., в т.ч. ПДВ 9655,00 грн.), від 02 липня 2014 року № 539 (сума 59910,00 грн., в т.ч. ПДВ 9985,00 грн.), від 03 липня 2014 № 540 (сума 58650,00 грн., в т.ч. ПДВ 9775,00 грн.), від 08 липня 2014 № 541 (сума 59934,00 грн., в т.ч. ПДВ 9989,00 грн.), від 09 липня 2014 № 542 (сума 58962,00 грн., в т.ч. ПДВ 9827,00 грн.), від 10 липня 2014 № 543 (сума 58404,00 грн., в т.ч. ПДВ 9734,00 грн.), від 14 липня 2014 № 544 (сума 58626,00 грн., в т.ч. ПДВ 9771,00 грн.), від 22 липня 2014 № 545 (сума 58140,00 грн., в т.ч. ПДВ 9690,00 грн.), від 24 липня 2014 № 546 (сума 58110,00 грн., в т.ч. ПДВ 9685,00 грн.), від 28 липня 2014 № 547 (сума 59514,00 грн., в т.ч. ПДВ 9919,00 грн.), від 29 липня 2014 № 548 (сума 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2000,00 грн.).

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується випискою по розрахунковому рахунку, оборотно-сальдовими відомостями та картками рахунку.

Крім того, позивач надав суду ліцензії, дозволи ТОВ «Укренергопром» та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів для підтвердження фізичної можливості позивача здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за липень 2014 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Укренергопром» у зв'язку з придбанням робіт.

Однак, відповідно до Акта перевірки, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «ЕКОДИТ» здійснювалося маніпулювання податковою звітністю, оскільки податкові накладні, виписані ТОВ «ЕКОДИТ» на користь ТОВ «Укренергопром» подрібнені, а, відтак, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою надання податкової вигоди третім особам.

Проте, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 № 10, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 р. за № 185/24962, який діяв з 01.03.2014 по 01.12.2014, податкові накладні, які відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та/або які складаються в електронній формі, підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робиться відповідна помітка "Х".

Згідно пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Як встановлено судом, податкові накладні від 01 липня 2014 № 538 (сума 57930,00 грн., в т.ч. ПДВ 9655,00 грн.), від 02 липня 2014 № 539 (сума 59910,00 грн., в т.ч. ПДВ 9985,00 грн.), від 03 липня 2014 № 540 (сума 58650,00 грн., в т.ч. ПДВ 9775,00 грн.), від 08 липня 2014 № 541 (сума 59934,00 грн., в т.ч. ПДВ 9989,00 грн.), від 09 липня 2014 № 542 (сума 58962,00 грн., в т.ч. ПДВ 9827,00 грн.), від 10 липня 2014 № 543 (сума 58404,00 грн., в т.ч. ПДВ 9734,00 грн.), від 14 липня 2014 № 544 (сума 58626,00 грн., в т.ч. ПДВ 9771,00 грн.), від 22 липня 2014 № 545 (сума 58140,00 грн., в т.ч. ПДВ 9690,00 грн.), від 24 липня 2014 № 546 (сума 58110,00 грн., в т.ч. ПДВ 9685,00 грн.), від 28 липня 2014 № 547 (сума 59514,00 грн., в т.ч. ПДВ 9919,00 грн.), від 29 липня 2014 № 548 (сума 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2000,00 грн.), виписані ТОВ «ЕКОДИТ» на користь ТОВ «Укренергопром» не перевищують 10 тисяч гривень, а тому не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що придбані ТОВ «Укренергопром» монтажні роботи у ТОВ «ЕКОДИТ» були використані у власній господарській діяльності товариства, що підтверджується договором № 2-ор від 09 жовтня 2013 року оренди нежитлового приміщення (Чернігівська обл., смт. Козелець, вул. Комсомольська, 121 Б), договором № 1871-Т/1 від 21 березня 2014 року, договором № 28/04-14 від 28 квітня 2014 року, договором № 05/05-14 від 05 травня 2014 року, договором № 50 від 01 липня 2014 року та договором № 2014-Т від 01 липня 2014 року, які містяться в матеріалах справи разом із доказами їх виконання.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «ЕКОДИТ» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКОДИТ», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25 грудня 2014 року № 0000692204 підлягає скасуванню.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 грудня 2014 року № 0000692204.

3. Судові витрати в сумі 250,07 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопром» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник