Постанова № 43711627, 21.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2015 року № 826/3596/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1), Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі по тексту - відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання договору банківського вкладу № 45025 від 07 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним Товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ», нікчемним, оформлене листом №001/527 від 03 грудня 2014 року;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 кошти у розмірі 187000,00 гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 45025 від 07 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3596/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 березня 2015 року.

У судовому засіданні 17 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача-1 та уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаров Сергій Іванович у судовому засіданні заперечили проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що 07 липня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Планер» № 45025, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 187 000,00 гривень у тимчасове строкове користування на строк до 11 серпня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п. 1.2 цього договору.

Згідно пункту 1.3 договору датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку.

Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору, Банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти, шляхом передбаченим чинним законодавством України (готівкою, перерахування на інший рахунок Вкладника за письмовим розпорядженням вкладника тощо).

07 липня 2014 року відповідно до платіжного доручення ТR.59322.4492.372 на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 187 000,00 грн.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ «УФС».

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «УФС» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» строком на 1 рік з 15 серпня 2014 року по 15 листопада 2015 року.

Листом Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича від 03 грудня 2014 року № 001/527 позивача повідомлено, що правочини, в тому числі, Договір банківського вкладу № 45025 від 07 липня 2014 року, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемним відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправним та скасування рішення про визнання договору банківського вкладу № 45025 від 07 липня 2014 року, нікчемним, оформлене листом №001/527 від 03 грудня 2014 року та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 кошти у розмірі 187 000,00 гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 45025 від 07 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі по тексту - Закон України № 4452-VI).

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням №14 виконавчої дирекції Фонду (далі по тексту - Положення №14).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Закону України № 4452-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Так, частиною 1 статті 26 Закону України № 4452-VI передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно положень частин 1 та 2 статті 27 названого Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з частиною 5 статті 27 Закону України № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що після винесення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку Уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами та подає його до Фонду. В свою чергу, виконавчою дирекцією Фонду відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників затверджується реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Згідно положень частин 1 та 2 статті 37 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право:

1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;

7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;

8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;

9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;

10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

З наведеної норми частини другої ст. 38 зазначеного Закону на Уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

При цьому, нормами Закону № 4452-VI не передбачено ніяких дій, які необхідно вчинити уповноваженій особі, для визнання правочинів нікчемними. Правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. У Законі № 4452-VI зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними.

Тобто, дійсно, уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт.

Відтак, лист Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича від 03 грудня 2014 року № 001/527 не є рішенням про визнання правочину нікчемним, а є письмовим повідомленням.

Спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.

Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (частина 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України конкретизовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В даному випадку, лист Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича від 03 грудня 2014 року № 001/527 не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача та не створює для останнього юридичних наслідків, а отже за правовою природою не носить характер рішення суб'єкта владних повноважень.

При цьому, вирішуючи питання про необхідність закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

За таких обставин, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст.38 Закону № 4452, створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «КБ «УФС», про що винесено наказ від 30 жовтня 2014 року № 34.

Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунку іншого клієнта. Тобто, з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив більше, ніж 200 000 грн. начебто знімались кошти і відразу ж ця сума «надходила» на рахунок відкритий на ім'я позивача.

Зокрема, фізична особа, яка мала значну суму грошових коштів на рахунку, домовлялась з працівниками банку про те, що вона начебто буде здійснювати «зняття» коштів у межах існуючих лімітів, а інша фізична особа буде «вносити» ці кошти на свій рахунок. В результаті таких дій, грошовий вклад із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200 000 гривень і цими подрібненими частками фактично «перекидався» на рахунки інших фізичних осіб.

Згідно з висновками робочої комісії, вказані дії відбувались з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав.

За результатами роботи вказаної Комісії 10 листопада 2014 року складено протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 237/14 від 18 листопада 2014 року Уповноваженою особою Фонду наказом від 18 листопада 2014 року № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку.

Витяг із Додатку № 1 міститься в матеріалах справи, згідно якого Договір банківського вкладу № 45025 від 07 липня 2014 року віднесено до нікчемних.

Саме вищезазначений наказ Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича є рішенням, який спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача та не створює для останнього юридичних наслідків.

Матеріали справи не містять доказів оскарження наказу від 18 листопада 2014 року № 6, яким було зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції (правочини), згідно переліку, який додається до цього наказу. Отже, даний наказ, яким серед іншого правочин між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» значиться як нікчемний з підстав ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не оскаржений, а тому є чинним.

Спростовуючи доводи позивача, відповідачем-2 зазначено, що на виконання рішення виконавчої дирекції Фонду останнім подано заяву від 26 листопада 2014 року до МВС України про наявність в діях осіб ознак складу злочину.

Згідно з матеріалами справи, відкрито провадження № 120141000040017478 за фактом зловживання службовими особами ПАТ «КБ «УФС» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.

Відповідно до частини 2 статті 11Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту та те, що позивачем в даному провадженні оскаржується рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання договору банківського вкладу № 45025 від 07 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним Товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ», нікчемним, оформлене листом №001/527 від 03 грудня 2014 року, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідачем-2 зазначено про те, що оскільки правочин щодо розміщення грошових коштів на депозиті визнано нікчемним, то позивач не є особою яка має вклад у Банку та не є вкладником банку, як наслідок грошові кошти, про які зазначено в адміністративному позові не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, також враховуючи порушення кримінального провадження за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, підстав для надання Фонду додаткової інформації щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду відсутні, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Як вбачається з вищевикладених обставин, що не заперечується сторонами, загальний реєстр вкладників складається виконавчою дирекцією Фонду виключно на підставі поданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ні Законом України № 4452-VI, ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено право Фонду затверджувати загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі інших документів, окрім поданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, те що Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, відомостей про ОСОБА_1 внесено не було, суд приходить до висновку про наявність у відповідача 1 правових підстав для невключення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду та, як наслідок, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши норми законодавства України, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, враховуючи те, що судом не встановлено дій чи бездіяльності відповідачів, які суперечили б вимогам, встановлених Конституцією та Законами України, у свою чергу, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник