Постанова № 43711464, 21.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2015 року 13:40 № 826/710/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2014 року № 0004112206, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» (надалі - ТОВ «Пакпрінт» або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2014 року № 0004112206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 16.02.2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на протиправність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2014 року № 0004112206, прийнятого на підставі акта перевірки від 26.11.2014 року № 169/26-52-22-06/34343964, оскільки відповідач в порушення норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, в Акті перевірки встановив порушення 90-денного строку виключно на підставі норми ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та без посилання на положення Постанови Національного банку України від 20.08.2014 року № 515.

16.02.2015 року у призначене судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, безпосередньо в судовому засіданні представник позивача додатково зазначив про те, що причиною затримки надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом від 19.11.2011 року № 85 від контрагента-нерезидента став ряд чинників: відправка безпосередньо іноземним постачальником контейнеру з товаром 08.09.2014 року (тобто із затримкою на 63 дні); неможливість своєчасного придбання ТОВ «Пакпрінт» іноземної валюти в банку через обмеження введені Постановою Національного банку України від 29.08.2014 року № 540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» (а саме придбання іноземної валюти здійснювалося поетапно протягом періоду з 09.10.2014 року по 16.10.2014 року), що, в свою чергу, стало підставою для затримки постачальником контейнеру з товарами в порту і відправлення його з іншим судном, що засвідчується копіями заяв товариства про купівлю іноземної валюти та листом компанії-перевізника.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення, та просив суд відмовити у його задоволенні.

Суд у судовому засіданні 16.02.2015 року, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 25.11.2014 року по 26.11.2014 року на підставі наказу ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.11.2014 року № 91 і направлення на перевірку від 25.11.2014 року № 40/26-52-22-02/34343964 та відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Пакпрінт» з питання дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № 85 від 19.10.2011 року, згідно листа ПАТ «ПриватБанк» від 04.11.2014 року № Г-31.0.0./1-37184, за результатами якої складений акт від 26.11.2014 року № 169/26-52-22-06/34343964 (надалі - Акт перевірки).

В ході проведеної перевірки перевіряючим встановлено, що 19.10.2011 року між резидентом ТОВ «Пакпрінт» (Покупець) і нерезидентом фірмою «Bow Tape CO.,LTD» (Корея, Продавець) був укладений контракт за № 85. Зокрема, за умовами цього Контракту (копія якого наявна в матеріалах даної судової справи) Продавець продає, а Покупець придбаває клейку стрічку із полімерів, різних розмірів відповідно до інвойсу (надалі - продукція). Детальна характеристика і номенклатура продукції надається в комерційному інвойсі на кожну конкретну партію товару, що являється невід'ємною частиною даного контракту. Поставка продукції здійснюється на умовах FOB Busan. Продукція вважається переданою Продавцем та прийнятою Покупцем в країні останнього за кількістю та вагою, що зазначені у товаросупровідних документах і відповідає фактичним даним. Загальна сума Контракту складає 1000 000 дол. США відповідно до інвойсу. Умови оплати (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 27.06.2014 року № 2 до зазначеного Контракту) - переоплата 10%, 90% за копією BILL OF LADING за кожну конкретну партію товару.

На виконання умов цього Контракту 22.07.2014 року ТОВ «Пакпрінт» здійснило попередню оплату за товар згідно специфікації (стрічка клейка із полімерів, покрита клейким шаром) на суму 13 153 дол. США (еквівалент в національній валюті України становить 153306 грн.). Однак товар вартістю 118 687,76 дол. США (еквівалент в національній валюті України становить 1 871 867,75 грн.) надійшов на митну територію України лише 11.11.2014 року, згідно вантажної митної декларації від 12.11.2014 року № 157867.

При цьому, 90-дений строк на проведення розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Постановою Національного банку України від 20.08.2014 року № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», сплинув ще 20.10.2014 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, на думку працівника відповідача, товар за зовнішньоекономічним контрактом № 85 від 19.10.2011 року надійшов до покупця (перевіряємого підприємства) з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті, а саме: за період з 21.10.2014 року по 11.11.2014 року (тобто 22 дні) між сторонами існувала заборгованість у сумі 13 153 дол. США (еквівалент в національній валюті України на вказаний період становить 170 346,69 грн.).

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві вказала в акті перевірки про порушення позивачем норм ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у зв'язку із ненадходженням від контрагента-нерезидента товару на загальну суму 13 153 дол. США (еквівалент в національній валюті України становить 170 346,69 грн.) по контракту від 19.10.2011 року № 85 у встановлені цим Законом строки, а саме: прострочено надходження на територію України імпортного товару в сумі 13 153 дол. США (еквівалент в національній валюті України становить 170 346,69 грн.) на 22 дні (тобто, з 21.10.2014 року по 11.11.2014 року).

Відповідно до ст. 4 цього Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями перевіряючим була нарахована пеня ТОВ «Пакпрінт» у сфері ЗЕД на загальну суму 11 242,88 грн. Періоди за який нарахована сума пені - з 21.10.2014 року по 11.11.2014 року. Розрахунок суми такої пені з підписами перевіряючого та посадових осіб підприємства наявний в матеріалах справи (додаток 1 до акта перевірки).

Не погоджуючись з висновками акта від 26.11.2014 року № 169/26-52-22-06/34343964 позивач подав 28.11.2014 року до канцелярії ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві письмові заперечення на висновки вказаного акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 04.12.2014 року № 527/10/26-52-22-03/17 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Пакпрінт» - без задоволення.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «У») від 08.12.2014 року за № 0004112206, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахувала ТОВ «Пакпрінт» суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000, в розмірі 11 242,88 грн.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994року № 185/94-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 185/94-ВР), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (ч. 3 ст. 2 цього Закону).

При цьому, нормами ч. 4 ст. 2 Закону № 185/94-ВР визначено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У зв'язку з чим п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 20.08.2014 року № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до п. 9 цієї Постанови НБУ, дана постанова набирає чинності з 21 серпня 2014 року і діє до 21 листопада 2014 року.

З наведеного вбачається, що за імпортними операціями, які здійснюються починаючи з 21.08.2014 року, діє такий порядок: імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Разом з тим, порядок розрахунків за імпортними операціями не залежить від моменту (дати) укладання зовнішньоекономічного контракту, а тому за такими операціями, які здійснюються починаючи з 21.08.2014 року, застосовується 90-денний строк розрахунків незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного контракту (аналогічна правова позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом в своїй постанові від 25.03.2015 року у справі № 826/15972/14).

За приписами норм ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З контексту наведених вище норм Закону № 185/94-ВР вбачається, що законодавець не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів надходження імпортних товарів за контрактами поставок в залежність від наявності вини резидента у невиконанні зобов'язань його контрагентом-нерезидентом. Підставою для застосування встановлених цим Законом санкцій є лише факт порушення встановленого законом терміну.

Обставини щодо укладення між позивачем і фірмою-нерезидентом зовнішньоекономічного контракту від 19.10.20112 року № 85, авансування поставки товару 22.07.2014 року та надходження імпортного товару на територію України за таким контрактом 11.11.2014 року (тобто, після здійснення попередньої оплати) підтверджуються матеріалами справи (зокрема, копіями контракту від 19.10.2011 року № 85 та додаткових угод до нього, платіжного доручення в іноземній валюті від 22.07.2014 року № 488 та банківської виписки станом на 22.07.2014 року по рахунку № 26001052708473 ТОВ «Пакпрінт», транспортної накладної з відмітками митного органу від 11.11.2014 року, комерційним інвойсом від 04.09.2014 року № ВТ1407-45К з відміткою митного органу від 11.11.2014 року «під митним контролем», вантажною митною накладною № 100260006/2014/157867 від 12.11.2014 року), що надані до суду представником позивача, та не заперечується позивачем.

Приписами ч. 5 ст. 4 Закону № 185/94-ВР (в редакції чинній на момент проведення документальної перевірки позивача) передбачено, що органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Крім того, положеннями ст. 6 Закону № 185/94-ВР передбачені випадки продовження строків, що визначені у статтях 1 і 2 цього Закону.

Зокрема, ч. 5 цієї статті встановлено, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (частина шоста цієї статті).

Інших випадків, які передбачають можливість продовження строків надходження валютної виручки, норми Закону № 185/94-ВР не передбачають.

За результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів судом не встановлено обставин звернення позивача до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження терміну відстрочення поставки товару, а також наявності певних форс-мажорних обставин, підтверджених відповідно до положень чинного законодавства України відповідними компетентними органами.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем не було спростовано висновків Акта перевірки про порушення строків надходження імпортного товару на загальну суму 13 153 дол. США (що в еквіваленті в національній валюті України становить 170 346,69 грн.) в період з 21.10.2014 року по 11.11.2014 року, не надано жодних доказів отримання висновку компетентного органу та доказів на підтвердження факту існування форс-мажорних обставин (в т.ч. тривалості таких обставин протягом певного відрізку часу), а тому застосування до позивача у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення штрафних (фінансових) санкцій на підставі ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є таким, що відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» (ідентифікаційний код: 34343964, адреса: 02660, м. Київ, вул. Закревського, 22) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (однієї тисячі шестисот сорока чотирьох грн. 30 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок