Постанова № 43710960, 21.04.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року справа № 823/813/15 10 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Педана О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Черкаський міський центр зайнятості (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просить стягнути кошти, виплачені як допомога по безробіттю у сумі 14415 грн 75 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перебуваючи на обліку як безробітний відповідач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, у зв'язку з чим не мав права на виплату йому допомоги з безробіття у період з 27.06.2014 по 26.01.2015 на суму 14415 грн 75 коп. Тому ці кошти підлягають стягненню з відповідача.

Позивач в судове засідання не прибув, 21.04.2015 надав суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів у справі суд встановив, що 27.06.2014 відповідач звернувся до Черкаського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, зазначивши при цьому, що не є зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Відповідно до наказу від 03.07.2014 № НТ140703 відповідачу надано статус безробітного з 27.06.2014. Згідно наказу від 04.07.2014 № НТ140704 призначено допомогу по безробіттю з 04.07.2014 по 28.06.2015 та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 04.07.2014.

26.01.2015 до позивача надійшла інформація від державного реєстратора про те, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець з 28.07.1999 по 10.12.2014. Цього ж дня складено акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 9, яким встановлено, що відповідач під час реєстрації у Черкаському міському центрі зайнятості приховав той факт, що він був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 28.07.1999 по 10.12.2014 (а.с 9-10)

Згідно витягу із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 наказом Черкаського міського центру зайнятості від 27.01.2015 № НТ150127 позивачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 07.01.2015 та припинено реєстрацію відповідача з 26.01.2015. Наказом про повернення коштів , виплачених як допомога по безробіттю № 49 від 26.01.2015 зобов'язано відповідача повернути кошти, виплачені як допомога по безробіття за період з 04.07.2014 до 06.01.2015, у сумі 14415 грн 75 коп. З даним наказом та актом № 9 від 26.01.2015 відповідач ознайомився 27.01.2015 про, що свідчить його підпис на документах.

Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533-ІІІ).

Статтею 1 Закону № 1533-ІІІ визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі-Фонд).

Відповідно до підпункту 25 пункту 4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого указом Президента України від 16 січня 2013 року №19/2013, Державна служба зайнятості України виконує функції виконавчої дирекції Фонду, забезпечує організацію діяльності правління Фонду.

Частиною 1 статті 22 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 31 Закону № 1533-III містить вичерпний перелік обставин, за яких виплати з безробіття мають бути припинені. Зокрема, виплата допомоги з безробіття припиняється у разі приховання відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу або здійснення іншої діяльності за винагороду за період одержання допомоги з безробіття.

Підпунктом 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, встановлено, що виплата допомоги з безробіття припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI передбачено, що до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно та які мають доходи від такої зайнятості.

Отже не можуть бути безробітними особи, що мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, не залежно від того чи отримують вони дохід, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, оскільки відповідач належав до категорії зайнятих осіб, він в період з 04.07.2014 по 06.01.2015 безпідставно отримував допомогу з безробіття, яка склала 14415 грн 75 коп., що підтверджується відомостями виплат по ПК ОСОБА_1 отриманих коштів у вигляді допомоги з безробіття (а.с.6).

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з частини 3 статті 36 Закону №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Абзацом 5 частини 1 статті 34 Закону №1533-III встановлено право Фонду стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним.

З огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у межах заявлених вимог у сумі 14415 грн 75 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163, 254 - 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (18005, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18015, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 330; ідентифікаційний код 21367756) кошти, виплачені як допомога по безробіття у період з 04.07.2014 до 06.01.2015, у сумі 14415 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 75 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель