Постанова № 43710732, 14.04.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/443/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Войтович І.І.,

при секретарі- Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Гулько С.О.,

представника відповідача - Юсіфова Н.Ч.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Форт Сервіс-Юг"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Форт Сервіс - Юг» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.01.2015 року № 0000052200.

01.04.2015 р. в судовому засіданні протокольною ухвалою судом замінено первинного відповідача Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області належним відповідачем - Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Вважає прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Форт Сервіс - Юг» зареєстроване Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області 02.10.2008 р. На податковий облік взято в Новокаховській ОДПІ як платника податків 22.10.2008 р. №9109.

Відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ПП «Форт Сервіс - Юг» за КВЕД є: надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; неспеціалізована оптова торгівля; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Також, судом встановлено, що у період з 17.12.2014 р. по 23.12.2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Форт Сервіс - Юг» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ПП «Торгівельна компанія «АМАДА» за період лютий, березень, квітень, липень 2014 р.

За результатами даної перевірки складено акт від 29.12.2014 року №1544/220-35994476 (далі - акт). (а.с. 7-19).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 37467,00 грн. у т.ч. за: лютий 2014 р. на суму 13657,00 грн.; за березень 2014 р. на суму 2413,00 грн.; за квітень 2014 р. на суму 8417,00 грн.; за липень 2014 р. на суму 12980,00 грн. (а.с. 18).

Крім цього, перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ПП «Торгівельна компанія «АМАДА», встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару (електродвигунів)( робіт, послуг) ПП «Торгівельна компанія «АМАДА», з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 року № 0000052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 56201,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 37467,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 18734,00 грн. ( а.с. 20).

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням- рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ПП «Форт Сервіс - Юг» відсутні документи щодо здійснення господарських операцій (придбання товару, надання послуг) з ПП «Торгівельна компанія Амада», судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Між позивачем та ПП «Торгівельна компанія «Амада» 01.11.2013 року було укладено договір купівлі - продажу №0111/13, відповідно до якого предметом є те, що продавець зобов'язується поставити і передати у власність (повне господарське ведення) покупця електродвигуни, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити їх на умовах цього договору. Продавець зобов'язується поставляти електродвигуни партіями відповідно до заявок покупця. Асортимент, вартість і кількість електродвигунів вказуються в накладних (видаткових, товарно - транспортних), що є невід'ємними частинами цього договору.(а.с.23).

На підтвердження виконання умов даного договору, суду надано наступні докази, а саме: видаткові накладні №163 від 19.03.2014 р. на загальну суму 1 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 300,00 грн., №164 від 26.03.2014 р. на загальну суму 12680,00 грн. у т.ч. ПДВ 2113,33 грн., №293 від 02.04.2014 р. на загальну суму 50500,00 грн. у т.ч. ПДВ 8416,67 грн., №597 від 17.07.2014 р. на загальну суму 27880,00 грн. у т.ч. ПДВ 4646,66 грн., №598 від 28.07.2014 р. на загальну суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №70 від 27.02.2014 р. на загальну суму 49 140,00 грн. у т.ч. ПДВ 8190,00 грн., №13 від 17.07.2014 р. на загальну суму 18504,00 грн. у т.ч. ПДВ 3084,00 грн, №14 від 11.08.2014 р. на загальну суму 13500,00 грн. у т.ч. ПДВ 2250,00 грн.; податкові накладні №134 від 19.03.2014 р.. на загальну суму 1 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 300,00 грн., №216 від 26.03.2014 р. на загальну суму 12680,00 грн. у т.ч. ПДВ 2113,33 грн., №19 від 02.04.2014 р. на загальну суму 50500,00 грн. у т.ч. ПДВ 8416,67 грн., №127 від 17.07.2014 р. на загальну суму 27880,00 грн. у т.ч. ПДВ 4646,66 грн., №212 від 28.07.2014 р. на загальну суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №170 від 27.02.2014 р. на загальну суму 49 140,00 грн. у т.ч. ПДВ 8190,00 грн.; довіреністю №357 від 11.07.2014 р., №2 від 17.07.2014 р. на загальну суму 18504,00 грн. у т.ч. ПДВ 3084,00 грн., №3 від 25.07.2014 р. на загальну суму 13500,00 грн. у т.ч. ПДВ 2250,00 грн.; специфікацією №2 до договору поставки №20/03/14 від 20.03.2014 р.; рахунок - фактурами №320 від 19.03.2014 р. на загальну суму 100,00 грн. у т.ч. ПДВ 300,00 грн., №157 від 28.02.2014 р. на загальну суму 32800,00 грн. у т.ч. ПДВ 5466,66 грн., №519 від 02.04.2014 р. на загальну суму 50500,00 грн. у т.ч. ПДВ 8416,67 грн., №321 від 26.03.2014 р. на загальну суму 12680,00 грн. у т.ч. ПДВ 2113,33 грн., №960 від 17.07.2014 р. на загальну суму 27880,00 грн. у т.ч. ПДВ 4646,66 грн. (а.с. 26-31, 132- 136).

Розрахунки між позивачем та його контрагентом проводилися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №743 від 28.07.2014 р., №734 від 07.07.2014 р., картками рахунку 361 за лютий 2014 р., березень 2014 р., квітень 2014 р., травень 2014 р., червень 2014 р., липень 2014 р.; карткою рахунку 311 за лютий 2014 р. - липень 2014 р. (а.с. 129-131, 143-153).

Також, 28.02.2014 р. між ПП«Торгівельна компанія «Амада» та ПП «Форт Сервіс - Юг» укладено договір про надання послуг №2802/14Усл. Відповідно до п. 1 предметом даного договору є те, що Виконавець (ПП «Торгівельна компанія «Амада») зобов'язується виконати ремонтні роботи електрообладнання, а саме: переконсервація електродвигунів, перепайку схем, установку запчастин на електродвигуни, поточні ремонти електродвигунів, а Замовник (ПП «Форт- Сервіс - Юг») зобов'язується прийняти та оплатити виконані ремонтні роботи.(а.с.24-25).

На виконання умов даного договору суду надано наступні докази, а саме: податкова накладна №189 від 28.02.2014 р. на загальну суму 32800,00 грн. у т.ч. ПДВ 5466,66 грн.; Акт № 65, від 28.02.2014 р. про приймання виконаних робіт на загальну суму 32 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 5466,67 грн. (а.с. 32).

Крім цього, економічне обґрунтування господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується Довідкою від 06.04.2015 р. №3599/1/04 про подальше використання придбаної продукції у ПП «ТК «АМАДА» за період лютий, березень, квітень, липень 2014 р. (а.с. 106).

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання (придбання) послуг з перевезення вантажів.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Також, суд зазначає, що єдиною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентом слугувала Податкова інформація « про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Торгівельна компанія «Амада» з березня по жовтень 2014 р.» від 04.12.2014 р. №390/26-59-22-08. (а.с. 76-89).

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 37467,00 грн. у т.ч. за: лютий 2014 р. на суму 13657,00 грн.; за березень 2014 р. на суму 2413,00 грн.; за квітень 2014 р. на суму 8417,00 грн.; за липень 2014 р. на суму 12980,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), безпідставним.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 13.01.2015 року № 0000052200, прийняте відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000052200 від 13.01.2015 року, яким Приватному підприємству "Форт Сервіс-Юг" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 56201,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 37467,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 18734,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Форт Сервіс-Юг" судовий збір в сумі 190,00 грн. (Сто дев'яносто гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 квітня 2015 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3