Постанова № 43710654, 23.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 березня 2015 р. № 820/19300/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абоян І.І.,

представника позивача -Луценко О.І.,

представника відповідача -Марченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємство "Завод імені В.О. Малишева" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просив суд скасувати рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ МХО про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 4248/03-28-53 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 2233,48 грн. та пені у сумі 966,76 гри. за період з 23.07.2013 року по 16.09.2013р.; № 4248/03-28-54 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 2080,11 грн. та пені у сумі 865,89 грн. за період з 21.06.2013р. по 20.08.2013р.; № 0034441703 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 1512,22 грн. та пені у сумі 604,67 грн. за період з 21.06.2014 року по 18.08.2014р.; № 0034471703 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 1957,81 грн. та пені у сумі 976,19 грн. за період з 22.07.2014 року по 26.09.2014р.; № 0034871703 від 27.10.2014р. про сплату штрафу у сумі 2513,25 грн. та пені у сумі 1503,89 грн. за період з 21.08.2013 року по 01.11.2013р.; стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (ЄДРПОУ 14315629, Свідоцтво ПДВ № 200115228, ІПН 43156220397, п/р №26005010124001 в ПАТ "Альфа-Банк", Київ, Україна, МФО 300346) витрати по сплаті судового збору у сумі 182,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення не обґрунтовані розрахунком; відповідачем не враховано, що підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати, тоді як відповідно до положень ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пп.7 п.4.3. Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.09.2013 року № 455 згідно яких сплата внеску здійснюється одночасно з отриманням коштів на виплату заробітної плати; крім того 27.12.2011 року Господарським судом Харківської області порушено провадження по справі про банкрутство ДП "Завод ім. В. О. Малишева" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа № 5023/10655/11), згідно якого з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення в яких зазначив, що рішення, щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування єдиного) внеску, прийняті на підставі даних карток особових рахунків платників та складені за відповідною формою, а саме додатком №9 вищезазначеної інструкції та посилався на ст.1, ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" - зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та згідно положень п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту Закон № 2464-VI) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -а.с.25-32.

Рішеннями Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.10.2014 р. на підставі положень п.2 с т.25 Закону № 2464 до позивача застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 4248/03-28-53 про сплату штрафу у сумі 2233,48 грн. та у сумі 966,76 грн. за період з 23.07.2013р. по 16.09.2013р.; № 4248/03-28-54 про сплату штрафу у сумі 2080,11 грн. та пені у сумі 865,89 грн. за період з 21.06.2013р. по 20.08.2013р.; № 0034441703 про сплату штрафу у сумі 1512,22 грн. та пені у сумі 604,67 грн. за період з 21.06.2014 року по 18.08.2014р.; № 0034471703 про сплату штрафу у сумі 1957,81 грн. та пені умі 976,19 грн. за період з 22.07.2014 року по 26.09.2014р.; № 0034871703 про сплату штрафу у сумі 2513,25 грн. та пені у сумі 1503,89 грн. за період з 21.08.2013 року по 01.11.2013 р.-а.с.10-14

Не погодившись з вказаними рішеннями підприємство оскаржило їх в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.11.2014р. № 7687/10/20-40-10-04-17 скарга позивача залишено без розгляду - а.с.15.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ст..2 КАС України, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI на відповідача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч.9 ст.9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Згідно з ч.12 ст.9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пп.7.2.2 п.7.2 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пп. 2 п.11, п.13ст. 25 Закону № 2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій нарахування пені за формою згідно з додатком 9.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" не своєчасно сплатило єдиний внесок за відповідні періоди 2013 та 2014 років, що підтверджується долученими до матеріалів справи обліковими картками платника податків, а отже відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції та пеня.

З приводу доводів позивача про те, що ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева", з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів- а.с.16. На час звернення до суду з цим адміністративним позовом провадження у справі про банкрутство триває, але при цьому позивач продовжує здійснювати господарську діяльність та нараховувати заробітну плату співробітникам.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми законодавства регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.

Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або ви знання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 9 липня 2013 року у справі №21-178а 13 (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 32532869), та постанові судової палати в адміністративній справі Верховного суду України від 26.02.2013 року №21-34а12.

Згідно з приписами статті 244-2 КАС України вказане рішення та правова позиція Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні позивачем не доведено протиправності оскаржуваних рішень Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 4248/03-28-53 від 27.10.2014р., № 4248/03-28-54, № 0034441703, № 0034471703, № 0034871703, а отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємство "Завод імені В.О. Малишева" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень залишити без задоволення.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 30.03.2015 року

Суддя Рубан В.В.