Постанова № 43710647, 20.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 квітня 2015 р. № 820/3263/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправним та скасування висновку, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 17 лютого 2015 року №1001/8/104-20-26-1701-51 складений відносно нього;

- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 12.03.2015 р. №156-о про звільнення його у відповідності до п.7-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України;

- поновити його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України з дня звільнення;

- стягнути з Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.03.2015 року по день ухвалення рішення.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані дії, наказ та висновок відповідної сторони є незаконними та такими, що прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У судовому засіданні позивач та його представник за довіреністю ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідної сторони за довіреністю Мєтєльов П.В., Гончар Н.М. проти позову заперечували в повному обсязі та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на законність оскаржуваних дій, наказу та висновку.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в митних органах з 06.06.2000 року та згідно наказу №142-к від 06.06.2000 р. був призначений на посаду інспектора митного поста "Тополі" Куп'янської митниці та працював на різних посадах вказаної митниці Державної митної служби України.

16.01.2010 року у порядку переведення з Куп'янської митниці був прийнятий на роботу в Харківську обласну митницю на посаду головного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ".

01.06.2013 року Харківську обласну митницю реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці Міндоходів згідно Постанови КМУ №229 від 20.03.2013 року, де позивач працював шляхом переводу на посаді головного державного інспектора митного поста "Тополі".

25.12.2014 року Харківську митницю Міндоходів було реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці ДФС, згідно ПКМУ від 06.08.14 р. №311 від 08.12.14 р. №54.

25.12.2014 року позивач був прийнятий на роботу до Харківської митниці ДФС в порядку переведення з Харківської митниці Міндоходів на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ".

Як свідчать докази у справі, 12 березня 2015 року Харківською митницею ДФС було видано наказ № 156-0 "Про звільнення ОСОБА_1.", згідно якого позивача було звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ", з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" у відповідності до пункту 7-2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

З наведеним суд частково не погоджується та при вирішенні даного спору враховує наступні обставини та нормативні положення.

Так, у зв'язку з реорганізацією Харківської митниці Міндоходів 25 грудня 2014 року згідно наказу відповідача від 24 грудня 2014 року № 06-о позивача було прийнято на роботу до Харківської митниці ДФС в порядку переведення з Харківської митниці Міндоходів на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ".

Судом встановлено, що 18 грудня 2014 року ОСОБА_1 було написана заява на ім'я начальника Харківської митниці ДФС про згоду на проведення перевірки, оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади".

17 лютого 2015 року позивача було викликано до Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області і повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено відсутність відомостей про належність йому на праві власності 1/3 частини будинку АДРЕСА_1, згідно декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік та було запропоновано надати письмове пояснення з цього приводу.

Як вбачається з доказів справи, позивач написав таке пояснення на ім'я начальника Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, де зазначив, що дану помилку він виправить при заповненні уточнюючої декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, надавши копії правовстановлюючих документів на вищевказане майно.

Вказане пояснення було зареєстровано Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на наступний день, 18.02.2015 р. за № 1170/С/18.02.15.

Також, 17 лютого 2015 року вже був підготовлений і підписаний начальником Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", в якому зазначено, що за результатами перевірки ОСОБА_1 встановлено, що останній у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме: в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 не відобразив 1/3 частки будинку за адресою АДРЕСА_1: 1/6 частки згідно свідоцтва про право на спадщину від 07.05.2007 р. № 1-808, 1/6 частки згідно договору дарування від 23.07.2007 р. №1-1534 (пояснення від 16.02.2015 р.), що не відповідає наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

За результатами проведення перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1, податковим органом встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутих ним за час перебування на посадах, визначених пунктом 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

На підставі висновку Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.02.2015 р. ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Тополі" митного поста "Куп'янськ" (наказ № 156-0 від 12.03.2015 р.) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".

Отже, звільнення з посади відбулося на підставі Закону України "Про очищення влади" у зв'язку з тим, що у висновку Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 17 лютого 2015 року №1001/8/104-20-26-1701-51 зазначено про виявлені недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме: в декларації за 2013 рік ОСОБА_1 не відобразив 1/3 частки будинку за адресою АДРЕСА_1: 1/6 частки згідно свідоцтва про право на спадщину від 07.05.2007 р. №1-808, 1/6 частки згідно договору дарування від 23.07.2007 р. №1-1534, що не відповідає наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України "Про очищення влади" - очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

В силу частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі -декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до пункту 14 статті 5 Закону від 16 вересня 2014 року № 1682-УП керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку. Крім того, звільнення ОСОБА_1 відбулося незаконно, оскільки в даному випадку підставою для застосування положення Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 р. № 1682-УП відповідачем в частині звільнення з займаної посади слідує брати висновок відповідного органу, якому надано цим Законом право здійснювати перевірку, а не викладені в тексті такого висновку факти, які були частиною цієї перевірки. Саме по собі неповне декларування наявного майна у осіб, відносно яких здійснюється перевірка, взагалі не є підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення з посади, оскільки мета цього законодавчого акту полягає в меті недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, а не в правильному заповненні декларації про майновий стан. Сам обов'язок декларування доходів та наслідок його не виконання передбачений не Законом України "Про очищення влади", а іншим законодавством, а саме Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07 квітня 2011 року № 3 206-VI, який визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однак цим Законом передбачено інший порядок притягнення до відповідальності саме за вчинене корупційне діяння та порядок звільнення з займаної посади і він застосовується саме відповідно до цього Закону.

Таким чином, звільнення ОСОБА_1 відбулося на підставі висновку Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, який було складено у відповідності до приписів чинного законодавства.

Так, перелік органів перевірки та форма запиту, затверджені Постановою КМУ №563 від 16 жовтня 2014 року (далі Постанова №563) та ними є: Державна фіскальна служба України (ДФС), Державна судова адміністрація України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України.

Так, Постановою №563 деталізовано норми Закону та зазначено, що виключно органом ДФС на запит формується висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна, зазначених у декларації (форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 року), інші органи перевірки надають на запити відповіді та судові рішення (п.29,30,35).

Пунктами 36,37 Постанови передбачено, що підсумковим документом про результати перевірки є довідка, яка складається відповідальним структурним підрозділом та формується на підставі відповіді / висновку / копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки і подається керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, формою згідно з додатком 5, затвердженим Постановою. Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді (відповідей) /висновку/ копії судового рішення розглядає довідку про результати перевірки щодо особи, надсилає у той самий день Мін'юсту в паперовій та електронній формі копію довідки про результати перевірки щодо особи, до якої не застосовуються заборони, визначені частинами третьою та четвертою статті 1 Закону, або у разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення особи та у той самий день надсилає Мін'юсту копію згаданого рішення в паперовій та електронній формі та копію довідки про результати перевірки в паперовій та електронній формі, інформація з яких протягом трьох днів з дня їх надходження вноситься до Реєстру.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 р. за №1385/26162 визначено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", та п.2 визначено, що перевірки проводяться апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

А від так, у суду відсутні підстави вважати зазначений висновок незаконним та необгрунтованим.

Щодо оскаржуваного наказу про звільнення позивача із займаної посади, суд зазначає наступне.

Так, Харківською митницею ДФС було здійснено звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності в період з 11.03.2015 р. по 23.03.2015 р., що підтверджується лікарняними листками.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.92 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст.40 КЗпП ( 322-08) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Всупереч зазначеному вище, позивача було звільнено з посади 12.03.2015 року, тобто, в період його тимчасової непрацездатності.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач-1, як суб"єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в частині щодо визнання протиправним та скасування наказу Харківської митниці Державної фіскальної служби України № 156-о від 12.03.2015 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з 12.03.2015 року в частині дати звільнення з 12.03.2015 року, замість вірно з 24.03.2015 року та зобов"язання Харківської митницю Державної фіскальної служби України провести нарахування та виплату позивачеві грошового забезпечення за період з 12.03.2015 року по 23.03.2015 року на підставі викладеного вище.

Щодо решти позовних вимог, то вони на думку суду не підлягають задоволенню, оскільки є недоведеними та необгрунтованими в розумінні ст. 71 ч. 1 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці Державної фіскальної служби України № 156-о від 12.03.2015 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з 12.03.2015 року в частині дати звільнення з 12.03.2015 року, замість вірно з 24.03.2015 року.

Зобов"язати Харківську митницю Державної фіскальної служби України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 12.03.2015 року по 23.03.2015 року.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.