Ухвала суду № 43709899, 17.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

17 квітня 2015 року

Справа № 808/2080/15

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Фермерського господарства «Франц»

до: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області

про: визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

та виконання вимог ст.ст. 105, 106 КАС України,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2015 Фермерське господарство «Франц» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області про:

- визнання протиправними дій по проведенню невиїзної документальної перевірки позивача з питань несвоєчасності сплати грошового зобов’язання з ПДВ за період з 29.04.2014 по 06.11.2014, за результатом якої складений акт № 693/08-21-15-10/23789562 від 10.12.2014, та

- скасування податкового повідомлення-рішення№0005371500 від 19.12.2014, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20% на суму 8821,27 грн.

Відповідно до ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного:

Відповідно до статті 89 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.

За приписами ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

без додержання вказаних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (п.1 ст.3 Закону України 3674-VI від 08.07.2011).

Згідно з положеннями до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на момент підписання та надходження адміністративного позову до суду – далі Закон України №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ч.3 ст. 6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зокрема, відповідно до приписів підпункту 1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із ст. 8 Закон України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” з 1 січня 2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі - 1218 гривень.

Отже, з 01.01.2014 мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1827 грн., максимальний – 4872 грн., за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру – 73,08 грн.

Згідно частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір” під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу.

Оскільки, в даному випадку, безпосереднім наслідком скасування рішення відповідача (суб'єкта владних повноважень) - вимоги про сплату боргу - є зміна складу майна позивача, суд поприходить до висновку, що вимоги позивача про скасування вимоги про сплату боргу носять майновий характер.

Тому позивач має сплатити судовий збір розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1827 грн. та не більше 4872 грн., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України №3674-VI.

До матеріалів позову додано платіжну квитанцію про сплату 73,08 грн., тобто судового збору за немайновою вимогою про визнання протиправними дій відповідача.

З урахуванням викладеного, позивачеві належить доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.

Крім того, за приписами п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Державної податкової інспекції 22.04.1993р. №15 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)”.

Тобто, до позовної заяви, як доказ сплати державного мита, додається оригінал платіжного доручення на зворотній стороні якого повинна бути відмітка банку про зарахування державного мита у доход Державного бюджету у повному обсязі, скріплена підписами головного бухгалтеру банку та виконавця та завірена печаткою банку.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, у якості доказу сплати судового збору надано копію платіжного доручення.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.

Згідно ч.2 ст.108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надіслання на адресу суду до встановленої дати, з урахуванням вимог пункту 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року № 1149) доказів щодо виправлення зазначених недоліків.

Керуючись ч.3 ст.106, ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Франц" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 19 травня 2015 року (з урахуванням поштового перебігу).

Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду належним, або надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи, чином оформлену позовну заяву та документи, не додані до неї, з додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 КАС України, а саме: надання належних доказів сплати судового збору у належному розмірі в оригіналах.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали направити позивачу позивача.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Нечипуренко