Постанова № 43709223, 16.04.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/464/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Спіріної Ю. П.,

представника відповідача Пивонюк Ю.В.,

прокурора Черноти Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Смолигівської сільської ради Луцького району Волинської області до Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області, за участю Прокурора Луцького району Волинської області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування шкоди та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Смолигівська сільська рада Луцького району Волинської області (далі - позивач, сільська рада) звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області (далі - відповідач, УДКС України у Луцькому районі, управління) про визнання протиправною бездіяльності відповідача у вигляді невиконання платіжного доручення №01 від 09 січня 2014 року на суму 1 035 000,00 грн та платіжного доручення №01 від 12 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн; відшкодування шкоди у розмірі 206 926,29 грн; зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №01 від 12 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн.

У справу на стороні відповідача вступив Прокурор Луцького району Волинської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не виконав платіжні доручення від 09 січня 2014 року №1 та від 12 січня 2015 року №1 про перерахування власників коштів сільської ради на виконання депозитного вкладу у ПАТ «Укрексімбанк». Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді невиконання платіжного доручення від 09 січня 2014 року №01 на суму 1 035 000,00 грн та платіжного доручення №01 від 12 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн;

2) відшкодувати шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю відповідача у вигляді невиконання платіжного доручення №01 від 09 січня 2014 року на суму 1 035 000,00 грн в сумі 181 126,32 грн;

3) відшкодувати шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю відповідача у вигляді невиконання платіжного доручення №01 від 12 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн у сумі 25 799,97 грн;

4) зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення №01 від 12 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн (а.с.8).

Ухвалою суду від 16 квітня 2015 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності у вигляді невиконання платіжного доручення від 09 січня 2014 року №01 на суму 1 035 000,00 грн та відшкодування шкоди у зв'язку з такою бездіяльністю у розмірі 181 126,32 грн - залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з уточненням дати платіжного доручення від 14 січня 2015року замість 12 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн. та додатково пояснила, що через невиконання Казначейством платіжного доручення місцевий бюджет сільської ради зазнав збитків у розмірі 25 799,97 грн.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, в письмових запереченнях від 07 квітня 2015 року №01-12/727 та його представник у судовому засіданні у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з тих підстав, що наповнення єдиного казначейського рахунку, за рахунок якого проводяться усі видатки розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, не залежить від органів Казначейства. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Прокурор у судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позову та надав усні пояснення зміст яких зводиться до того, що обслуговування Єдиного казначейського рахунку покладено на Державне казначейство України, наповнення якого залежить від надходження податків, зборів та інших платежів.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Смолигівської сільської ради Луцького району Волинської області від 31 грудня 2014 року №32/2 «Про перерахунок коштів на депозитний рахунок» рекомендовано сільському голові розмістити тимчасово вільні кошти на депозитний рахунок в банку, а також в трьохденний термін оголосити конкурс серед банків на право розміщення коштів на депозиті (а.с.34).

Як слідує з протоколу засідання конкурсної комісії для визначення установи банку по розміщенню тимчасово вільних коштів Смолигівської сільської ради від 12 січня 2015 року, переможцем конкурсу визначено АТ «Укрексімбанк» з найвищою процентною ставкою по розміщенню тимчасово вільних коштів (а.с.45).

В подальшому, між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та сільською радою був укладений договір банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця №8615W1 від 12 січня 2015 року (а.с.36-37).

На виконання умов договору, позивачем було складено та направлено на адресу Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області платіжне доручення №1 від 14 січня 2015 року про перерахування грошових коштів у розмірі 1 040 000,00 грн на користь АТ «Укрексімбанк» (а.с.39).

Як з'ясовано під час судового розгляду та не заперечується представниками сторін, наразі платіжне доручення №1 від 14 січня 2015 року не виконане, а також не повернене на адресу сільської ради без виконання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли з приводу розміщення місцевою радою тимчасово вільних коштів на вкладних рахунках у банках, а тому врегульовані Порядком розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №6 (далі - Порядок №6), а також Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року №938 (далі - Порядок №938).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Бюджетного кодексу України, керівник місцевого фінансового органу має право за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.

На виконання вказаної норми Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №6 затверджений Порядок розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках.

У пунктах 11 та 12 Порядку №6 визначено, що тимчасово вільні кошти перераховуються з рахунків місцевих бюджетів, відкритих в органах Державної казначейської служби, на вкладні (депозитні) рахунки, відкриті фінансовими органами для розміщення таких коштів у банках.

Перерахування тимчасово вільних коштів здійснюється органами Державної казначейської служби у разі дотримання умов, визначених пунктом 3, на підставі поданих фінансовим органом таких документів:

1) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим або місцевої ради про розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках;

2) довідки про внесення змін до помісячного розпису фінансування місцевого бюджету;

3) договору банківського вкладу (депозиту) між фінансовим органом та банком;

4) розпорядження про виділення коштів загального (спеціального) фонду місцевого бюджету;

5) платіжного доручення;

6) листа-повідомлення про перерахування коштів (якщо сума вкладу перевищує 1 млн. гривень), надісланого не пізніше ніж за один робочий день до дати перерахування.

Операції, пов'язані з розміщенням тимчасово вільних коштів, проводяться органами Державної казначейської служби відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого Державною казначейською службою.

В свою чергу, у пункті 10.1 Порядку №938 визначено, що органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 21 до цього Порядку) розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.

А у пункті 10.7 Порядку №938 передбачено, що платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

а) неправильного заповнення реквізитів, або не заповнення хоча б одного з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного документа;

б) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань;

в) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;

г) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

ґ) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

д) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

е) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

є) надходження до органів Казначейства відповідного рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги щодо порушення законодавства у сфері державних закупівель та/або копії рішення суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними, яке набрало законної сили;

ж) відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;

з) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планах спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів;

и) неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування;

і) відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).

Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах "а", "д"-"ж", зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.

З аналізу вищезазначених норм матеріального права слідує, що орган Державного Казначейства не пізніше наступного робочого дня повинен виконати платіжне доручення розпорядника бюджетних коштів, або повернути його без виконання з відповідною відміткою на звороті.

При цьому суд не приймає до уваги посилання прокурора на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», оскільки, по-перше, вказаний нормативний акт прийнятий після виникнення спірних правовідносин та на них не поширюється; по-друге, не містить обмежень щодо використання місцевими радами тимчасово вільних коштів.

Однак, у розглядуваному випадку, відповідач на момент розгляду справи не вчинив жодної з передбачених дій, тобто: не виконав платіжне доручення Смолигівської сільської ради від 14 січня 2015 року №1 або не повернув його без виконання не пізніше наступного робочого дня, чим вчинив протиправну бездіяльність і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Одночасно, задовольняючі позовні вимоги суд виходить з того, що УДКС України у Луцькому районі допустило протиправну бездіяльність саме стосовно невчасного розгляду платіжного доручення, а не його виконання, оскільки за результатом розгляду орган Казначейства має право як виконати платіжне доручення, так і повернути його без виконання за наявності підстав. Оскільки жодне рішення в розглядуваному випадку відповідачем не прийняте, тому суд задовольняє позовні вимоги частково шляхом прийняття постанови якою визнає протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області у вигляді нерозгляду у встановлений законодавством строк платіжного доручення Смолигівської сільської ради №1 від 14 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання виконати платіжне доручення суд зазначає, що не вправі перебирати на себе дискреційні повноваження органів Казначейства, тим самим підміняючи їх, а тому задовольняє цю вимоги шляхом зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області розглянути платіжне доручення Смолигівської сільської ради №1 від 14 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн та прийняти за результатом його розгляду рішення.

Щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди, на думку суду, вона є передчасною, оскільки до прийняття органом казначейства конкретного рішення за результатом розгляду платіжного доручення сільської ради та перевірки його правомірності судом, не можливо встановити обов'язкові елементи для відшкодування майнової шкоди - протиправну поведінку, а також вину органу, який завдав таку шкоду. Крім того, слід зазначити, що строк договору банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця №8615W1 від 12 січня 2015 року не закінчився. Тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При поданні цього позову сільська рада квитанціями від 05 березня 2015 року №4398668 та від 20 березня 2015 року №34489005 сплатила судовий збір у загальному розмірі 146,16 грн, тобто як за дві вимоги немайнового характеру. Оскільки суд задовольняє обидві вимоги частково, тому на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 73,08 грн (а.с.2, 55).

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн суд зазначає, що належних документальних доказів перерахування сільською радою на користь адвоката зазначених коштів (платіжного доручення, квитанції тощо) не надано, а тому відсутні правові підстави для відшкодування цих витрат за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Бюджетного кодексу України, на підставі Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №6, Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року №938, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Смолигівської сільської ради Луцького району Волинської області до Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області, за участю Прокурора Луцького району Волинської області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування шкоди та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області у вигляді нерозгляду у встановлений законодавством строк платіжного доручення Смолигівської сільської ради №1 від 14 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області розглянути платіжне доручення Смолигівської сільської ради №1 від 14 січня 2015 року на суму 1 040 000,00 грн та прийняти за результатом його розгляду рішення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Смолигівської сільської ради судовий збір у розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні вісім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 17 квітня 2015 року.