Постанова № 43709201, 17.04.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 року Справа № 803/509/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (Нововолинська ОДПІ) звернулась з адміністративним позовом до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" (ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська") про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в загальному розмірі 3 519 940 грн. 78 коп., з них: 2 052 667 грн. 65 коп. з податку на додану вартість, 335 747 грн. 19 коп. з податку на прибуток підприємств, 99 074 грн. податку з частини чистого прибутку державних підприємств, 16 700 грн. 87 коп. по авансових внесках з податку на прибуток підприємств; 1 015 751 грн. 07 коп. з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 31 березня 2015 року (а.с. 126) позивач просив стягнути з відповідача податковий борг з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в загальному розмірі 2 321 528 грн. 71 коп., з них: 1 870 006 грн. 65 коп. з податку на додану вартість, 335 747 грн. 19 коп. з податку на прибуток підприємств, 99 074 грн. податку з частини чистого прибутку державних підприємств, 16 700 грн. 87 коп. по авансових внесках з податку на прибуток підприємств.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як платник податків і зборів, в порушення вимог статті 36 Податкового кодексу України (ПК України) не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв'язку з чим у нього виник податковий борг в загальній сумі 2 321 528 грн. 71 коп.

Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості, однак вони не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

У зв'язку із наведеним, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 2 321 528 грн. 71 коп. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 25 березня 2015 року № 1.8/157 (а.с. 58-59) відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю з наступних підстав.

Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 635 938 грн. 74 коп. виник у ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000062200 від 21 січня 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання за вказаним платежем на 585 801 грн., крім того, контролюючим органом нараховано пеню в сумі 50 137 грн. 74 коп. Платіжним дорученням № 29 від 17 січня 2014 року відповідач частково погасив грошове зобов'язання за вказаним платежем на суму 400 000 грн., а решта суми боргу в розмірі 235 938 грн. 74 коп. рішенням Нововолинської ОДПІ від 30 січня 2014 року була розстрочена по 26 грудня 2014 року. На підставі платіжного доручення № 97 від 13 лютого 2014 року відповідач достроково сплатив суму боргу в розмірі 235 938 грн. 74 коп., тому 19 лютого 2014 року рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30 січня 2014 року контролюючим органом було скасоване. Отже, відповідачем повністю сплачене грошове зобов'язання з ПДВ, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000062200 від 21 січня 2014 року, тому заявлена позовна вимога про стягнення 75 510 грн. 21 коп. податкового боргу з ПДВ (25 372 грн. 47 коп. за основним платежем, 50 137 грн. 74 коп. пені) на підставі вказаного податкового-рішення є безпідставною.

В судове засідання 17 квітня 2015 року представники сторін не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Позивачем 25 березня 2015 року подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.46), таке ж клопотання подано представником відповідача 17 квітня 2015 року (а.с. 149).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд прийщов до висновку, що дану справу може бути вирішено за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із розрахунку сум податкового боргу з податку на прибуток підприємств, станом на 27 лютого 2015 року за відповідачем рахується заборгованість за вказаним платежем в розмірі 335 747 грн. 19 коп. через несплату відповідачем грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні № 0001992200 від 11 листопада 2014 року, з них: 256 537 грн. за основним платежем, 64 134 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, 15 075 грн. 94 коп. пені (а.с. 28).

За платежем частина чистого прибутку (доходу) державних підприємств за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 99 074 грн., який виник через неповну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного самостійно в розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (а.с. 31). Задекларовано відповідачем - 105 874 грн., самостійно сплачено - 6 800 грн., отже, недоїмка становить 99 074 грн.

По авансових внесках з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, станом на 27 лютого 2015 року податковий борг відповідача становить 16 700 грн. 87 коп., з них: 16 464 грн. за основним платежем, 236 грн. 87 коп. пені., який виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання, визначених самостійно в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 03 березня 2014 року (а.с. 32-33).

Податковий борг з податку на додану вартість станом на 31 березня 2015 року становить 1 870 006 грн. 65 коп., який виник через неповну сплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2013 рік від 20 січня 2014 року (а.с. 21-22), за січень-жовтень 2014 року від 20 листопада 2014 року (а.с. 23-25). Також податковим повідомленням-рішенням № 0000062200 від 21 січня 2014 року контролюючим органом збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 585 801 грн. (а.с. 27). Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 179 290 грн. 25 коп., в тому числі 50 137 грн. 74 коп. (а.с. 77) за податковим повідомленням-рішенням № 0000062200 від 21 січня 2014 року.

Позивачем надано суду докази невиконання ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" обов'язку щодо сплати сум податкових зобов'язань, зазначених самостійно у поданих ним податкових деклараціях, а відповідач доказів скасування в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надав.

Отже, визначені суми грошового зобов'язання в загальному розмірі 2 321 528 грн. 71 коп. (1 870 006 грн. 65 коп. з податку на додану вартість, 335 747 грн. 19 коп. з податку на прибуток підприємств, 99 074 грн. податку з частини чистого прибутку державних підприємств, 16 700 грн. 87 коп. по авансових внесках з податку на прибуток підприємств) стягнення яких з ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" є предметом даного судового розгляду, вважаються узгодженими.

На підтвердження сум податкової заборгованості позивач надав довідку № 92/03-19-25-11 від 05 березня 2015 року за підписом заступника начальника Нововолинської ОДПІ (а.с. 15), картку особового рахунку позивача по кожному із вказаних податків (а.с. 108-111, 114, 115-116, 117, 122-123).

Доводи відповідача щодо безпідставності заявленого позову в частині стягнення ПДВ в сумі 25 372 грн. 47 коп. судом до уваги не взято, виходячи із наступного.

Як уже встановлено судом, контролюючий орган на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000062200 від 21 січня 2014 року (прийнятого на підставі акту перевірки № 17/2/2200 від 20 січня 2014 року) збільшив відповідачу грошове зобов'язання з ПДВ на 585 801 грн. і нараховував 50 137 грн. 74 коп. пені, всього - 639 938 грн. 74 коп.

Відповідачем зазначено, що 17 січня 2014 року платіжним дорученням № 29 (а.с. 85) було сплачено 400 000 грн. в рахунок погашення грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного актом перевірки № 17/2/2200 від 20 січня 2014 року. Залишок податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000062200 від 21 січня 2014 року - 235 938 грн. 74 коп. згідно із рішенням Нововолинської ОДПІ від 30 січня 2014 року було розстрочено по 26 грудня 2014 року (а.с. 71). Платіжним дорученням № 97 від 13 лютого 2014 року (а.с. 72) відповідач повністю сплатив розстрочену суму боргу. Рішенням № 21/1 від 19 лютого 2014 року було скасовано розстрочення грошових зобов'язань на підставі рішення № 21 від 31 січня 2014 року (а.с. 73).

Отже, відповідач вважав, що грошове забов'язання з ПДВ, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000062200 від 21 січня 2014 року, погашене повністю відповідно до платіжних доручень № 29 від 17 січня 2014 року (400 000 грн.), № 97 від 13 лютого 2014 року (235 938 грн. 74 коп.), тому позивачем безпідставно заявлено вимогу про стягнення з ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" податкового боргу з ПДВ в сумі 25 372 грн. 47 коп.

Суд не погоджується із вказаним твердженням відповідача керуючись наступним.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Статтею 131 ПК України визначено порядок сплати пені, нарахованої за невиконання податкового зобов'язання, зокрема, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки платника податків (а.с. 108), сплачені відповідачем 400 000 грн. зараховано позивачем до бюджету 31 січня 2014 року (станом на вказану дату за відповідачем рахувалась недоїмка з ПДВ в загальній сумі 2 425 173 грн. 50 коп.); сплачені відповідачем 235 938 грн. 74 коп. зараховано до бюджету 13 лютого 2014 року (станом на вказану дату за відповідачем рахувалась недоїмка з ПДВ в розмірі 2 447 321 грн. 92 коп.). У платіжних документах відповідачем не визначено призначення платежу, не встановлено черговості платежів.

Таким чином, сплата ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" податкового зобов'язання з ПДВ на суму 639 938 грн. 74 коп. згідно з поданими платіжними дорученнями за січень, лютий 2014 року правомірно спрямовувалась Нововолинською ОДПІ в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення, податковий орган діяв в межах вимог Податкового кодексу України.

Судом взято до уваги, що позивач не заперечує факт сплати відповідачем коштів в розмірі 639 938 грн. 74 коп. і надає докази зарахування їх до бюджету в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення. Крім того, кошти сплачені відповідачем 17 січня 2014 року не могли бути зараховані позивачем на оплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 21 січня 2014 року. При цьому, зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу у відповідній черговості не впливає на остаточну суму податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України). Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу: відповідачу надіслано податкову вимогу від 16 липня 2009 року № 2/78 (а.с. 14). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальна сума якого становить 2 321 528 грн. 71 коп.

В подальшому, відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги вцілому, не надав жодних доказів на спростування фактів щодо наявності у нього податкового боргу в сумі 2 321 528 грн. 71 коп. 71 коп. та не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На підставі наведеного суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" у банках, обслуговуючих платника податків, в доход держави коштів у сумі 2 321 528 грн. 71 коп. для погашення податкового боргу.

Керуючись частиною першою статті 41, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" (село Поромів, Іваничівський район, Волинська область, 45311, ідентифікаційний код юридичної особи 35671961) у банках, обслуговуючих платника податків, до державного бюджету податковий борг в сумі 2 321 528 грн. 71 коп. (два мільйони триста двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять вісім грн. 71 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 22 квітня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова