Ухвала суду № 43709154, 06.10.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/401/14 Провадження № 22-ц/795/1045/2014 Головуючий у I інстанції -Анохін А. М. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В,

при секретарі - Мартиновій А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козелецького районного суду від 02 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду від 02 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 7670 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність судового рішення чинному законодавству, просить його скасувати та ухвалити нове.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не встановлено фактичного розміру завданої матеріальної шкоди, оскільки згідно довідки ПАТ «Чернігів-Лада» вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 10486 грн.

Апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на ту обставину, що під час ДТП автомобіль позивача був пошкоджений тільки з лівого боку, проте ремонтно-відновлювальні роботи були проведені відносно всього транспортного засобу.

Вказує також, що з нього безпідставно стягнуто моральну шкоду, оскільки позивачем не наведено належних доводів та обґрунтувань, в чому саме вона полягає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що винуватість відповідача ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді підтверджена матеріалами цивільної справи. Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача встановлена актом здачі-прийняття робіт, яка, з врахуванням сплачених відповідачем коштів, підлягає відшкодуванню. Також суд, відповідно до положень ст. 23 ЦК України, частково задовольнив вимоги позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди, пославшись на факт її доведеності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на зібраних у справі доказах, яким судом дана належна оцінка, та відповідає вимогам чинного законодавства.

По справі встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 03 вересня 2013 року з вини відповідача ОСОБА_2 належний ОСОБА_1 автомобіль Форд Мондео д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження (а.с. 9).

Згідно висновку по результатам перевірки повідомлення чергової частини Козелецького РВ УМВС про ДТП від 09 вересня 2013 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, відносно нього складено адміністративні протоколи за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 КУпАП (а.с. 7).

Відповідно до розписки від 04 вересня 2013 року ОСОБА_2 зобов'язався компенсувати витрати на ремонт автомобіля марки Форд д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 11).

З акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 9 від 20 січня 2014 року вбачається, що загальна вартість робіт по ремонту автомобіля складає 21670 грн. (а.с. 10).

Звернувшись з позовом до суду, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди 7670 грн., зазначивши, що відповідач частково компенсував понесені ним витрати по ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 14000 грн.

Приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зважаючи на вищенаведені норми та оцінивши обставини справи в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що стягненню з ОСОБА_2 підлягає саме зазначена позивачем сума невідшкодованих збитків.

Твердження апелянта про завищення позивачем розміру матеріальної шкоди є необґрунтованими та не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи висновком експерта за результатами автотоварознавчої експертизи № 1865/14-24 від 17 вересня 2014 року, проведеної в ході апеляційного розгляду справи. Так, згідно вказаного висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ автомобіля «Ford Mondeo Wagon 1.6», державний реєстраційний № НОМЕР_2, унаслідок пошкодження у ДТП 03 вересня 2013 року, станом цін на момент проведення експертизи, складає 35217,28 грн. (а.с. 76-83).

Наведений висновок є належним доказом на обґрунтування визначеного позивачем розміру шкоди, оскільки зроблений відповідною посадовою особою, що попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, в межах її компетенції і стосується предмету доказування.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погоджується відповідно до положень ст. 11 ЦПК України щодо меж заявлених позивачем вимог апеляційний суд, правильно визначив, врахувавши вже сплачену відповідачем суму коштів, спричинений ОСОБА_1 матеріальний збиток в розмірі 7670 грн.

Є вірним визначений судом першої інстанції розміром грошового відшкодування моральної шкоди в 2000 грн., оскільки судом, у відповідності до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», враховані конкретні обставини заподіяння ОСОБА_1 душевних страждань, які мають суттєве значення для розгляду справи, та вимоги розумності і справедливості. Тому доводи апеляційної скарги про недоведеність заподіяння позивачу моральної шкоди, є безпідставними, оскільки висновок суду в цій частині відповідає встановленим обставинам і дослідженим доказам.

Таким чином, сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційних скарг їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Козелецького районного суду від 02 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: