Рішення № 43706763, 22.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/2401/14-ц 22.04.2015 22.04.2015 22.04.2015

Провадження №22-ц/784/911/15

Провадження № 22ц/784/911/15 Головуючий у 1-ї інстанції Козаченко Р.В.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Локтіонової О.В., Колосовського С.Ю.,

при секретарі: Богуславській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

(далі - ПАТ «Дельта Банк)

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2015 року

за його позовом

до ОСОБА_3

про звернення стягнення на іпотечне майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення в межах його кредитної заборгованості в розмірі еквівалентному 1497 306 грн. 39 коп. на предмети іпотеки - земельну ділянку, площею 0,0626 га, і житловий будинок, розташовані по АДРЕСА_1, якими забезпечено зобов'язання на підставі договору укладеному 28 серпня 2007 року між відповідачем та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2015 року у задоволенні позову банка відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову банка, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на наявність передбачених законом підстав для звернення стягнення на належне відповідачеві іпотечне майно, неможливо задовольняти позовні вимоги через положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

З такими висновками суду в частині застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» погодитися не можна, так як вони не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

При вирішенні справи судом встановлено, що 28 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №11204755000, за яким останній отримав кредит в сумі 72000 доларів США на споживчі цілі строком до 28 серпня 2014 року зі сплатою 11,6% річних і комісій.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 28 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за яким відповідач як іпотекодавець передав банку в іпотеку належні йому на праві власності: земельну ділянку, площею 0,0626га, для обслуговування житлового будинку та житловий будинок, загальною площею 95,7кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1.

8 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про купівлю-продаж прав вимоги за кредитами, внаслідок чого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги щодо повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальним договором до боржника ОСОБА_3

Станом на 11 вересня 2014 року банком нарахована заборгованість відповідача за кредитним договором, в сумі 115 606 доларів США 10 центів (що еквівалентна 1 497 306 грн. 39 коп.) та складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 60 880 доларів США 88 центів (що еквівалентні 788 516 грн. 62 коп.) та заборгованості по процентам в розмірі 54 725 доларів США та 22 центи (що еквівалентні 708 789 грн. 77 коп.).

12 вересня 2014 року на адресу позичальника та майнового поручителя ОСОБА_3 направлена вимога щодо виконання зобов'язань та погашення заборгованості.

Розмір, нарахованої банком заборгованості, відповідачем у судових засіданнях не оспорювався.

За змістом частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання позичальником будь-яких умов основного зобов'язання передбачено розділом 4 іпотечного договору.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 543, 1050, 1054 ЦК України, статей 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку» суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що є підстави для звернення стягнення на іпотечне майно - належні відповідачеві на праві власності земельну ділянку і житловий будинок.

Разом з тим, суд першої інстанції, не перевіривши наявність у власності відповідача іншого нерухомого житлового майна, дійшов хибного висновку, що в задоволенні вимоги банка про звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити.

Відповідно до наданої на запит суду апеляційної інстанції інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що крім житлового будинку, загальною площею 95,7кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 0,0626 га, наданої для його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1, що виступають як забезпечення зобов'язань відповідача як громадянина України за споживчим кредитом, наданим йому в іноземній валюті ТОВ «УкрСиббанк», та використовується останнім як місце постійного проживання, відповідач має у власності житловий будинок загальною площею 323,7кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2

За таких обставин, відносно відповідача не підлягають застосуванню положення Закону України від 3 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки він має у власності інше житло.

Щодо способу звернення стягнення предмета іпотеки у власність іпотекодержателя, то відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-124цс13.

Аналогічні висновки зроблено і пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 39 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Як вбачається з розділу 6 договору іпотеки, одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки сторони визначили право іпотекодержателя набути у власність предмет іпотеки за правилами ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині способу звернення стягнення шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК необхідно скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі ст.88 ЦПК з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3654грн. судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції та на користь держави 1 827 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно - задовольнити.

Звернути стягнення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в межах 115 606 доларів США 10 центів (що еквівалентна 1 497 306 грн. 39 коп.) кредитної заборгованості ОСОБА_3, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 60 880 доларів США 88 центів (що еквівалентні 788 516 грн. 62 коп.) та заборгованості по процентам в розмірі 54 725 доларів США та 22 центи (що еквівалентні 708 789 грн. 77 коп.), на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 95,7кв.м., з господарськими та побутовими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0626 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд, що належить на праві власності ОСОБА_3, та передані ним в іпотеку на підставі договору від 28 серпня 2007 року, укладеному між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 і посвідченому приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Реуковою Н.А., шляхом передачі предметів іпотеки у власність ПАТ «Дельта Банк» .

Визнати право власності Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку земельну ділянку площею 0,0626 га, за кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за адресою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 3654 грн. 00 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1827 грн. 00коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді