Рішення № 43706177, 16.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 316/1551/13-ц Головуючий у І інстанції: Куценко М.О.

Провадження № 22-ц/778/1410/15 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Маловічко С.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Зазначило, що 28 серпня 2008р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 40-ПЛ. Відповідно до його умов Банк зобов'язався надати позичальникові кредит у сумі 15 000 грн., а ОСОБА_2 зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а ОСОБА_2 виконував зобов»язання за договором неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційні банк» та фізичними особами. Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги також за кредитним договором № 40-ПЛ від 28 серпня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 Посилаючись на те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 28 лютого 2013р. має заборгованість: за кредитом - 13 392,35 грн., по відсотках - 13 990,19 грн., позивач посив стягнути з нього цю заборгованість, яка в загальному розмірі складає 27 382,54 грн.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 жовтня 2013 року в

задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставнам справи, наданим доказам, просило його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14 січня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено, рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову в повному обягу.

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 січня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді справи відповідач ОСОБА_2 у судові засідання жодного разу не з»явився. Судові повістки направлялись йому за місцем реєстрації та адресою, яку він вказував у своїх письмових документах до справи, але відповідач судові повістки не отримував, у зв»язку з чим вони повертались за спливом терміну зберігання ( а.с. 29-копія паспорту, 173- адерса в кас. скарзі, 209-214, 238-243). Будучи обізнаним про наявність справи у суді, відповідач іншої адреси свого місця мешкання не надав.

Судові повістки отримувала адвокат Силкіна Н.І. ( а.с. 206, 223), яка надає правову допомогу відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору від 04 вересня 2013р. ( а.с. 54), яка також при новому апеляційному розгляді справи в жодне судове засідання не з»явилась.

Беручи до уваги вказані обставини та відповідно до вимог ч. 5 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, колегія вважала, що відповідача повідомлено через його адвоката, тому згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянула справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" про стягнення заборгованості, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів щодо розміру заборгованості, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок позивача не містить платежів, які здійснював позичальник, з прив»язкою до графіку протягом всього періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість, а також суперечить іншим документам, зокрема, щодо сплати відповідачем залишкової заборгованості за кредитом у розмірі 6 428,47 грн. Крім того, суд вважав, що позивач не довів набуття ним права вимоги за кредитним договором № 40-ПЛ від 28.08.2008р.

Проте з такими висновками суду колегія не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) та ОСОБА_2 було укладено договір за № 40-ПЛ про обслуговування та кредитування карткового рахунку ( далі - Кредитний договір), відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 15 000,00 грн. на строк до 27 серпня 2010 року із сплатою відсотків в розмірі 21% на рік, шляхом відкриття кредитної лінії (а.с.22-24). Отримання суми у розмірі 15 000 грн. не заперечував відповідач в ході розгляду справи, приймаючи участь через адвоката Силкіну Н.І. та надаючи письмові заперечення і пояснення.

17.12.2012 р. між Публічним акціонерним товвариством «Акціонерний комерційним промислово-інвестиційний банк» та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір відступлення прав вимоги (а.с.10-21). Тому ТОВ «Кредитні ініціативи» вважало, що набуло права стягнути заборгованість з ОСОБА_2 за переданим кредитним договором № 40-ПЛ від 28.08.2008р., яка утворилась станом на 28.02.2013 в загальній сумі 27 382,54 грн., в тому числі: за кредитом - 13 392,35 грн. та по відсотках - 13 990,19 грн.

Згідно з положеннями розділу І договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012р. підписання сторонами Реєстру позичальників засвідчує передачу (відступлення) права вимоги первісним кредитором новому кредитору, а розмір основних грошових зобов»язань щодо кожного окремого позичальника, що виникли та існують (незалежно від того, чи настав їх строк виконання) станом на день підписання сторонами Реєстру позичальника, зазначається в Реєстрі позичальників ( а.с. 10-11).

В ухвалі від 10 грудня 2014р. Вищий спеціалізований суд України, скасовуючи рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 січня 2014р. про задоволення позову ТОВ «Кредитні ініціативи» в повному обсязі та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, зазначив, що апеляційний суд належним чином не перевірив твердження і заперечення сторін, розміру заборгованості, дійсного переходу права вимоги від Банку до ТОВ «Кредитні ініціативи» ( а.с. 198-199).

Виконуючи вказані рекомендації вищого суду апеляційним судом при новому розгляді справи було постановлено ухвалу від 24.02.2015р. про витребування доказів, а саме: Реєстру позичальників, матеріалів за судовим наказом, деталізованих розрахунків заборгованості по кредитному договору ( а.с. 217).

На виконання ухвали апеляційного суду про витребування доказів у судове засідання 26 березня 2015р. предстаником позивача був наданий оригінал Реєстру позичальників, який був оглянутий колегією суддів та встановлено, що договір № 40-ПЛ від 28.08.2008р. з ОСОБА_2 також ввійшов до цього Реєстру, а отже право відступлення вимоги за цим договором позивач підтвердив належними і допустимими доказами.

З оглянутого оригіналу Реєстру позичальників вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняло кредитну справу ОСОБА_2 із заборгованістю по тілу кредиту: 13392,35 грн., по процентам - 13 232,51 грн.

Після огляду оригіналу Реєстру позичальників до справи було долучено електронний Витяг з цього реєстру щодо відомостей про відповідача, в якому чітко зазначено: код кредитної справи - 313355_12, позичальник ОСОБА_2, його РНОКПП - НОМЕР_1, номер і дата кредитного договору - № 40-ПЛ від 28.08.2008р., кінцева дата повернення кредиту - 28.08.2010р., прострочена сума кредиту - 13 392,35 грн, сума несплачених строкових процентів - 9 221,07 грн., сума несплачених прострочених процентів - 3 819,34 грн. ( а.с. 231).

Вказані відомості відповідають первісно наданому позивачем Витягу з Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012р, зробленого та посвідченого аналітиком ОСОБА_5 ( а.с. 21), який дійно згідно з наказом (розпорядженням) № 05/11 від 05.11.2012р. працює аналітиком у ТОВ «Кредитні ініціативи» та мав повноваження на подання і посвідчення витягів з договорів факторингу, з договорів купівлі-продажу прав вимоги, договорів відступлення права вимоги та додатків до них, про що безпосередньо зазначено у наданій йому нотаріально посвідченій довіреності.

Не пересвідчившись у цих обставинах та припустившись неповноти в їх встановленні, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що є недоведеним сам факт відступлення права вимоги за кредитним договором з відповідачем.

Адвокат відповідача посилалась на те, що ОСОБА_2 не було повідомлено про заміну кредитора, тому вважала, що він в такому разі не повинен виконувати зобов»язання новому кредитору.

За змістом п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) або правонаступництва.

За положеннями ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, виходячи із вказаної норми права, відсутність відомостей про нового кредитора надає боржнику право виконати зобов'язання на адресу первинного кредитора, а не позбавляє його обов'язку виконати зобов'язання.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що позичальнику направлялись письмові повідомлення про заміну кредитора ( а.с. 129-130).

Як слідує з письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, основним запереченням відповідача в особі його адвоката Силкіної Н.І. протии позову є те, що він повністю погасив борг за цим кредитним договором, сплативши стягнуту судовим наказом суму.

Досліджуючи вказані заперечення відповідача, а відтак і питання щодо наявності у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 40-ПЛ від 28.08.2008р. та її розміру станом на момент звернення з позовом ТОВ «Кредитні ініціативи», колегія встановила наступне.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, ст.559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, прове-деним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання щодо сплати кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом не виконував належним чином, тому за судовим наказом № 2-п-88 від 24 квітня 2009 року з нього стягнуто заборгованість станом на 14.04.2009р. в сумі 6 428,47 грн., з яких: тіло кредиту складає - 4 850,59 грн., відсотки - 1 577,88 грн.

Враховуючи, що із заяви про видання судового наказу, поданої ПАТ «АКПІБ», вбачається, що вказана заборгованість виникла станом на 14.04.2009р. та не йдеться мови про дострокове стягнення всієї суми кредиту, доводи відповідача про припинення його зобов»язань з виданням судового наказу є неспроможними та не відповідають вимогам ст. 599 ЦК України ( а.с. 124-126).

З графіку погашення платежів вбачається, що відповідач з моменту укладення договору 28.08.2008р. до 14.04.2009р. частково погашав кредит, зокрема, погасивши суму тіла кредиту у розмірі 1 123,89 грн., оскільки за графіком станом на 14.04.2009р. мав сплатити 5 974,48 грн., а визначена заборгованість станом на 14.04.2009р. складає 4 850,59 грн., про що зазначив сам позивач у додаткових поясненнях до апеляційної скарги ( а.с. 119-120).

Листи-попередження, якими, на думку відповідача, підтверджується, що вказані в судовому наказі суми - це вся достроково стягнута заборгованість за кредитним договором, не свідчать про ці обставини.

Так, листом-попередженням № 04-115 від 06.02.2009р. до відома ОСОБА_2 доводиться, що він має борг станом на 06.02.2009р. за кредтом в розмірі 2 522,89 грн. та за процентами 750,11 грн., у зв»язку з чим йому пропонується негайно до 13.02.2009р. погасити цей борг, вказуючи, що цей борг - є прострочений кредит та прострочені проценти. Лист містить також попередження, що у випадку невиконання вимоги про погашення простроченого кредиту, Банк вмагатиме достроково погашення кредиту. Аналогічний зміст міститься в листі-попередженні № 04-56 від 2.01.2009р. ( а.с. 58).

Крім того, жодного разу відповідач не заперечував, що ним отримано 15 000 грн., а тому в будь-якому разі не може бути достроковою заборгованість по тілу кредиту у розмірі 4 850 грн., при погашеній сумі 1 123,89 грн. Про те, що ним погашено будь-яку більшу суму, відповідач доказів не надав.

Отже, 24.04.2009р. був виданий судовий наказ по заборгованості, що утворилась

станом на 14.04.2009р.: тіло кредиту - 4 850,59 грн., по відсоткам - 1577,88 грн., а всього 6428,47 грн. ( а.с. 57, 125-126).

Відповідач сплачував стягнуту судовим наказом суму декількома платежами протягом періоду з жовтня 2010р. по квітень 2011р. в межах відкритого виконавчого провадження ( а.с. 56, 59-зворот, 150).

Однак, як пояснив в судовому засіданні апеляційного суду представник позивача, про що також надав письмові пояснення: оскільки погашення заборгованості за судовим наказом не було здійснено одноразовим платежем, а здійснювалось пртягом тривалого терміну, то ці кошти зараховувавлись відповідно до п. 3.10 кредитного договору, а саме: в першу чергу погашались прострочені проценти, прострочена сума кредиту та строкова заборгованість за кредитом.

Але колегії вважає, що не можна було спрямовувати ці суми у відповідності до п. 3.10 кредитного договору на погашення подальших прострочених платежів за договором, а лише на погашення суми за судовим наказом, оскільки ці сплати здійснювались саме в межах виконавчого провадження.

Остаточно суму за судовим наказом відповідач погасив 07.04.2011р., у зв»язку з чим 30.06.2011р. було закінчено виконавче провадження ( а.с. 59, 151), тобто ще до передачі кредитного портфелю 17.12.2012р. від банку до ТОВ «Кредитні ініціативи», а отже сплачена на виконання судового наказу сума тіла кредиту у розмірі 4 850,59 грн. повинна бути вирахувана із суми заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, з матеріалів справи з»ясовано, що відповідач до видання судового наказу сплатив тіло кредиту у сумі 1 123,89 грн. (визнано самим позивачем) та сплатив на погашення тіла кредиту за судовим наказом 4850,59 грн., тому загалом ним було погашено станом на 07.04.2011р.: 1123,89 + 4850,59 = 5 974,48 грн. Та тіло кредиту не могло збільшитись, оскільки за розрахунками позивача позичальник не брав інших сум, крім виданих 15 000 грн. після підписання договору, та не мав можливсті подальшого користування кредитним лімітом відповідно до п. 3.3 кредитного договору. Отже, заборгованість за тілом кредиту складає з 07.04.2011р.: 15000 грн. - 5 974,48 грн. = 9025,52 грн., яка в такому разі є доведеною та яку слід стягнути на користь позивача.

Що стосується розміру відсотків, то їх слід розраховувати від залишку заборговаості за тілом кредиту станом на певну дату з урахування проплат позивача та з урахуванням строку погашення кредиту, а звідси відповідної діючої процентної ставки.

З положень ч. 2 статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.5.4 Кредитного договору, у випадку порушення клієнтом строку погашення одержаного ним кредиту, він сплачує проценти в розмірі 35 % річних від простроченої суми згідно з ч.2 ст.625 ЦК України в порядку обчислення, нарахування та сплати відповідно до п. 3.8 цього договору ( а.с. 24).

Отже, до дати погашення кредиту 28.08.2010р. застосовується діюча згідно з п. 3.4 кредитного договору ставка процентів у розмірі 21 % річних, а після цієї дати настає відповідальність за п. 5.4 договору, згідно з яким нараховуються процети за ставкою 35 % річних.

З урахуванням вищевстановлених обставин, вказаних вимог законодавства та умов кредитного договору, колегія вважає, що розрахунок заборгованості по процентам є невірним, оскільки здійснений позивачем, виходячи з більшої заборгованості за тілом кредиту, ніж мав відповідач, без урахування поступового зменшення тіла кредиту через погашення за судовим наказом.

Тому колегія здійснює свій розрахунок за відсотками, поділяючи період заборгованості на два: з 24.04.2009р. по 27.08.2010р. - ставка 21 % річних, з 28.08.2010р. по 28.02.2013р. - ставка 35 %.

Оскільки вся заборгованість за кредитним договором станом на 14.04.2009р. була стягнута судовим наказом, але, як з»ясувалось в ході апеляційного розгляду справи, була знову включена до заборгованості, яку заявлено у цьому позові, то рішення суду в цій частині слід скасувати та закрити провадження у справі за сумою в розмірі 6 428,47 грн.

За таких обставин, боргу по процентам станом на 24.04.2009р. у відповідача вже не існувало, а розмір тіла кредиту складав суму 15 000 грн. - 1 123,89 грн. = 13 876,11 грн. З урахування сплат відповідачем тіла кредиту за судовим наказом та поступового зменшення заборгованості з тіла кредиту проценти за період з 24.04.2009р. по 28.08.2010р. за ставкою 21 % річних складають:

з 24.04.2009р. по 14.06.2010р. ( за 417 днів)-тіло кредиту залишалось незмінним: 13 876,11 грн. х 21 %: 100 : 365 х 417 = 3329,03 грн.; 15.06.2010р. сплачено 75,84 грн., 13 876,11 грн. - 75,84 грн. = 13 800,27 грн. з 15.06.2010р. по 28.07.2010р. ( за 44 дні): 13 800,27 грн. х 21 % : 100 х 365 х 44 днів = 349,25 грн. 29.07.2010р. сплачено 478,66 грн., 13 800,27 грн. - 478,66 грн. = 13321,61 грн. з 29.07.2010р. по 17.08.2010р. (21 день): 13321,61 грн.х 21 % : 100 : 365 х 21 = 160,85 грн.; 17.08.2010р. сплачено 473,77 грн., 13321,61 грн. - 473,77 грн. = 12 847,84 грн. з 18.08.2010р. по 28.08.2010р. (11 днів): 12 847,84 грн. х 21 % : 100 : 365 х 11 = 81,21 грн.

Разом за цей період заборгованість по відсоткам складає: 3329,03 + 349,25 + 160,85 + 81,21 = 3920,34 грн.

28.08.2010р. настав строк погашення кредиту, та після настання цього строку ставка

процентів складає 35 %. Відсотки розраховуються за період з 28.08.2010р. по день виведення заборгованості позивачем 28.02.2013р.:

з 28.08.2010р. по 29.09.2010р. ( 33 дні): 12 847,84 грн. х 35 % : 100 : 365 х 33 дні = 406,33 грн.; 29.09.2010р. сплачено 566,34 грн., 12 847,84 грн. - 566,34 грн. = 12281,50 грн. з 30.09.2010р. по 11.11.2010р. (43 дні): 12 281,50 грн. х 35 % : 100 6 365 х 43 дні = 506,20 грн.; 11.11.2010р. сплачено 1 134,36 грн., 12 281,50 грн. - 1 134,36 грн. = 11 147,14 грн. з 12.11.2010р. по 08.12.2010р. ( 27 днів): 11 147,14 грн. х 35 % : 100 : 365 х 27 днів = 288,40 грн. 08.12.2010р сплачено 895,41 грн.; 11 147,14 грн. - 895,41 грн. = 10 251,73 грн. з 09.12.2010р. по 10.01.2011р. ( 32 дні): 10 251,73 грн. х 35 % : 100 : 365 х 32 дні = 314,43грн. 10.01.2011р. сплачено 288,68 грн.; 10 251,73 грн. - 288,68 грн. = 9963,05 грн. з 11.01.2011р. по 08.02.2011р. (28 днів): 9963,05 грн. х 35 % : 100 : 365 х 28 днів = 267,30 грн.; 08.02.2011р. сплачено 501,28 грн., 9963,05 грн. - 501,28 грн. = 9461,77 грн. з 09.02.2011р. по 10.03.2011р. (29 днів): 9461,77 грн. х 35 % : 100 : 365 х 29 днів = 263,02 грн.; 10.03.2011р. сплачено 391,12 грн., 9461,77 грн. - 391,17 грн. = 9070,60 грн. з 11.03.2011р. по 07.04.2011р. (27 днів): 9070,60 грн. х 35 % : 100 : 365 х 27 днів = 234,58 грн.; 07.04.2011р. сплачено 45,13 грн., 9070,60 грн. - 45,13 грн. = 9025,47 грн. з 08.04.2011р. по 17.12.2012р.- уступка права вимоги (620 днів): 9025,47 грн. х 35 % : 100 : 365 х 620 днів = 5365,83 грн.; з 18.12.2012р. по 28.02.2013р. ( 73 дні): 9025,47 грн. х 35 % : 100 : 365 х 73 дні = 631,78 грн.

Разом проценти за період з 28.08.2010р. по 28.02.2013р. складають: 406,33 + 506,20 + 288,40 + 314,43 + 267,30 + 263,02 + 234,58 + 5365,83 + 631,78 = 8277,87 грн.

Заборгованість про процентам загалом з 24.04.2009р. по 28.02.2013р. дорівнює: 8277,87 грн. + 3920,34 = 12198,21 грн.

Таким чином, колегія визначила правильний розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 9025,47 грн., та за відсотками за період з 24.04.2009р. (дати видання судового наказу) по 28.02.2013р. ( кінцевої дати визначення заборгованості позивачем) у сумі 12 198,21 грн., а всього - 21 223,68 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

В запереченнях на позов сторона відповідача, серед іншого, посилалась на пропск строку позовної давності позивачем. Однак ці ствердження колегія визнає неспроможними, оскільки за пунктом 5.6 кредитного договору сторони визначили строк позовної давності в 10 років. Судовим наказом від 24.04.2009р. перервано сплив строку позовної давності, який слід вираховувати заново з 24.04.2009р., та відтак 10-річний строк позовної давності спливає 24.04.2019р.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.п. 1, 4 ст. 309 ЦПК України, та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 21 223,68 грн., а також закриття провадження у справі по сумі заборгованості в розмірі 6 428,47 грн., яка вже була стягнута судовим наказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За матеріалами справи позивач сплатив судовий збір у розмірі 273,82 грн. та 136,92 грн. ( а.с. 1, 87), які підлягають стягненню з відповідача частково, пропорційно до суми задоволених вимог: за подання позову - 212,23 грн. та за подання апеляційної скарги - 106,11, всьог - 318,34 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 310, 313-316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 жовтня 2013 року у цій справі скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, заборгованість за кредитним договором № 40-ПЛ від 28 серпня 2008р., яка утворилась станом на 28 лютого 2013р. в загальній сумі 21 223 (двадцять одна тисяча двісті двадцять три ) гривні 68 копійок, в тому числі за тілом кредиту - 9 025 (дев»ять тисяч двадцять п»ять) гривень 47 копійок, за відсотками - 12 198 ( дванадцять тисяч сто дев»яносто вісім ) гривень 21 копійка.

Закрити провадження у справі за позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № 40-ПЛ від 28 серпня 2008р. станом на 14.04.2009р. у розмірі 6 428 (шість тисяч чотириста двадцять вісім) гривень 47 копійок, за якою вже видано судовий наказ від 24.04.2009р.

В решті позову вімовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір у сумі 318,34 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Савченко О.В.

Судді: Маловічко С.В.

Кочеткова І.В.