Рішення № 43706051, 20.04.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/560/15-ц,

пр.2/336/834/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Артемової Л.Г.,

при секретарі: Бутенку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю Івахніна А.В. в інтересах позивача звернулась до суду із зазначеним позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

В позові зазначає, що 14.10.2011р. на перехресті вул. Червоної та пр. Моторобудівників в м. Запоріжжя з вини водія ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Відповідач, знаходячись в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, керував автомобілем «Ауді 100», державний номер НОМЕР_1, який належав йому на праві власності. На час скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2011р. №0827/3-3287/11. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ЗАЗ-110307» державний номер НОМЕР_2, який належав на праві власності ОСОБА_3. Розмір завданих збитків становить 16811,49 грн. відповідно до Звіту №204 спеціаліста-автотовароведа від 04.11.2011 р.

Зазначена шкода винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі, тому з метою отримання відшкодування він звернувся до позивача з відповідною заявою. У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 12890,52 грн., керуючись нормами п. 41.1 ст. 41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП та наказом про сплату №83 від 13.01.2012 р. Крім того, згідно акту виконаних робіт за послуги аварійного комісару позивачем перерахована сума 920,00 грн. Витрати позивача не відшкодовані відповідачем.

У зв'язку з зазначеними обставинами, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в порядку регресу в розмірі 13810,52 грн., судових витрат в розмірі 243,60 грн. та витрат за надання правової допомоги в розмірі 2000,00 грн.

Представник позивача Івахніна А.В. надала до суду заяву, вх.№ від 19.02.2015 року, про розгляд справи за її відсутності у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника, позовні вимоги підтримує на зазначених в позові доказах, не заперечує проти винесення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями та розпискою, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та заперечень проти позову не надав. Оскільки причини неявки відповідача визнаються судом неповажними, у відповідності до ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України суд, враховуючи думку представника позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі у зв'язку із наступними встановленими обставинами та відповідними їм правовідносинами.

За змістом ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того, на дані правовідносини поширюються норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV від 01.07.2004 року.

Так, ст. 41.1 (п.а.ч.1) Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно до ст. 22.1 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27.10.2011 року (а.с.5) відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.3 ст. 130 КУпАП.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу - ОСОБА_1 не був укладений на час дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що 14.10.2011 року о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_1 на перехресті вулиці Червоної та пр. Моторобудівників в м.Запоріжжі, знаходячись в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «АУДІ 100», д.н. НОМЕР_1, не надав перевагу в русі автомобілю марки ЗАЗ 110307, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем, порушивши вимоги п.п. 2.9, 16.11 ПДР України, що вбачається зі змісту постанови суду від 27.10.2011 року. Внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби.

Вищезазначені обставини встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, тому у відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягають додатковому доказуванню.

Згідно до звіту №204 від 04.11.2011 року (а.с.9), що виконаний на підставі доручення МТСБУ №15544 від 19.10.2011 року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої транспортному засобу ЗАЗ 110307, р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає на 24.10.2011 року 16811,49 грн.

На підставі заяви потерпілого ОСОБА_3 до МТСБУ (а.с.4) від 14.10.2014 року та відповідного наказу № 83 від 13.01.2012 року про відшкодування шкоди позивачем з фонду захисту потерпілих у зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, виплачено страхове відшкодування заявнику у розмірі 12890,52 грн. (а.с.6).

Розмір відшкодування шкоди підтверджується також довідкою №1 від 22.12.2011 року (а.с.7) та платіжним дорученням № 54 від 16.01.2012 року (а.с.17).

Крім того, згідно акту виконаних робіт від 19.10.2011р., рахунків №104, №105 від 16.11.2011р. та платіжних доручень № 5267 від 02.12.2011 року, №5234 від 01.12.2014 року за послуги аварійного комісару позивачем перерахована сума 920,00 грн. Всього витрати позивача складають 13810,52 грн., які не відшкодовані відповідачем (а.с.18-23).

Так, на підставі досліджених доказів, судом встановлено, що позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, після виплати страхового відшкодування обґрунтовано звернувся до суду із регресним позовом до власника та водія транспортного засобу - відповідача ОСОБА_1, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, не відноситься до переліку осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати заподіяну шкоду, оскільки ДТП сталася з його вини та витрати, понесені страховою компанією, підтверджені документальними доказами, підлягають стягненню в порядку регресу.

За змістом ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 243,60 грн.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Так, контрактом про надання правової допомоги № 67 від 27.09.2012 року та додатковою угодою № 17 від 06.01.2015 року (а.с. 25-28) підтверджено, що представником позивача Івахніною А.В. (Генеральним директором ТОВ «Таліон») надано правову допомогу МТСБУ по веденню справи по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 На підставі наданих доказів суд визнає за можливе стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 61, 88, 197, 208-209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_6, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) в рахунок страхового відшкодування збитків в порядку регресу суму в розмірі 13810,52 грн., в рахунок сплаченого судового збору суму в розмірі 243,60 грн. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 2000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Г.Артемова