Постанова № 43706, 22.06.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

П О С Т А Н О В А

"22" червня 2006 р. Справа № 3/106а

« 22 » червня 2006 року справа № 3/106а

12 год. 20 хв.

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат” м.Ніжин, вул.Прилуцька, 2

до Ніжинської об”єднаної державної податкової інспекції м.Ніжин, вул.Поштова, 2

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача: Глушко В. І. –юрисконсульт, довіреність № 462 від 19.04.2006р.

від відповідача: Ярмак В. В. –начальник юридичного відділу, довіреність № 500/9/10-003 від 10.04.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ніжинської об”єднаної державної податкової інспекції № 0000412301/0 від 02.03.2006р., яким Відкритому акціонерному товариству „Ніжинський жиркомбінат” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 173842,54 грн.

ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства, а саме тим, що відповідачем безпідставно не було прийнято до розрахунку бюджетного відшкодування податковий кредит фактично сплачений отримувачем товарів у попередньому податковому періоді в сумі 173842,54 грн.

Позивач вказує на те, що вказана в податковій декларації сума ПДВ визначена відповідно до п.7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР і підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України відповідно до п.7.7.3 ст.7 та п.8.1 ст.8 цього Закону.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятого рішення та відповідність його чинному законодавству. Податковий орган зазначає, що позивачем не взято до уваги вимоги п.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, якою чітко законодавчо визначено підстави та принципи визначення бюджетного відшкодування, зокрема, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідач вказує на те, що сума податкових зобов”язань ( рядок 9 Декларації ) визначений вірно і складає 185556,00 грн., розбіжностей за сумою податкового кредиту також не встановлено і визначено в розмірі –296875,00 грн. ( рядок 17 Декларації ). Різниця визначена також вірно і складає –111319,00 грн. Залишок від”ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає до сплати визначена в сумі 304326,00 грн. Сума попереднього податкового періоду, фактично оплаченого отримувачем товарів ( послуг ), у попередньому звітному періоді визначена позивачем в сумі 603769,00 грн., проте, за даними перевірки на підставі платіжних доручень, виконаних банківськими установами, протягом листопаду 2005 року позивачем було проведено розрахунків з постачальниками товарів ( послуг ) на суму податку на додану вартість –130483,46 грн. Інші розрахунки з постачальниками були проведені в інші звітні ( податкові ) періоди.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

На підставі направлення Ніжинської ОДПІ від 13 лютого 2006 року № 133 Антоненко Т. А. –старшим держподатревізором-інспектором та Лега Н. В. –старшим держподатревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Ніжинської ОДПІ проведена документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат” ( код 00373942 ) з питань правильності заявленої до відшкодування суми ПДВ по податковій декларації за грудень 2005 року.

В результаті проведеної позапланової документальної перевірки були виявлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме, п.п.7.7.2 („а”) п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за грудень місяць 2005 року в сумі 173842,54 грн., про що було складено акт перевірки № 198/01-221/23-00373942 від 27.02.2006р.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки керівник органу державної податкової служби або його заступник приймає податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253.

На підставі акту перевірки від 27.02.2006р. № 198/01-221/23-00373942 відповідачем, Ніжинською об”єднаною державною податковою інспекцію, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412301/0 від 02.03.2006р., яким Відкритому акціонерному товариству „Ніжинський жиркомбінат” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 173842,51 грн.

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати його недійсним.

Так, проведеною податковим органом перевіркою встановлено, 19 січня 2006р. ( вх. № 35646 ) Відкритим акціонерним товариством „Ніжинський жиркомбінат” було подано до Ніжинської об”єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005 року.

Згідно поданої Декларації сума податкового зобов”язання становить 185556,00 грн. ( рядок 9 Декларації ), податковий кредит – 296875,00 грн. ( рядок 17 Декларації ).

Всі суми ПДВ, що включені до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, оформленими відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Різниця між сумою податкового зобов”язання та сумою податкового кредиту з ПДВ ( рядок 18 Декларації ) становить 111319,00 грн.

Залишок від”ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду ( рядок 24 Декларації ) 304326,00 грн.

Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду ( рядок 17 Декларації за листопад місяць 2005 року та рядок 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування ) –722814,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” у грудні місяці 2005 року у розрахунку бюджетного відшкодування, поданого разом з податковою декларацією за грудень місяць 2005 року ( вх. № 35646 від 19.01.2006р. ) до Ніжинської ОДПІ, у рядку 3 відобразило суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів –603769,00 грн.

Згідно платіжних доручень протягом листопаду 2005 року позивачем було проведено розрахунків з постачальниками товарів ( послуг ) на суму податку на додану вартість –130483,46 грн. Інші розрахунки з постачальниками були проведені в інші звітні ( податкові ) періоди.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є проведення розрахунків отримувачем товарів ( послуг ) з постачальником таких товарів ( послуг ) у попередньому звітному періоді.

Згідно п.1.5 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до вимог п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” податкову звітність до органу державної податкової служби подає щомісяця, оскільки не підпадає під норму підпункту 7.8.1 цієї статті, де зазначаються випадки, коли платник податків може вибрати податковим періодом квартал.

Таким чином, доводи позивача є неправомірними, оскільки факт порушення було встановлено актом перевірки відповідача.

Виходячи з вищезазначеного, податковим органом правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 173842,54 грн.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтєю 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процессуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя В. М. Репех

Повний текст постанови підписаний