Ухвала суду № 43704976, 20.04.2015, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 133/2777/14-ц Провадження № 22-ц/772/1323/2015Головуючий в суді першої інстанції Сєчко В. Л.Категорія 19Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс - Україна»

на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 3 березня 2015 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс - Україна» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поруки, -

В с т а н о в и л а :

В серпні 2014 року ТОВ «Фідленс - Україна» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поруки, яким просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 244 584,32 грн.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 3 березня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фідленс - Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поруки.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Фідленс - Україна» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 244 584,32 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Зазначив, що рішення суду вважає незаконним і необґрунтованим через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (судову повістку отримав 9.04.2015 року, про що свідчить розписка), у судове засідання не з'явився без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити, а законне рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 5 червня 2013 року між позивачем ТОВ «Фідленс - Україна» та ПП «Гурівецьке» було укладено договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 136 КП, згідно умов якого позивач зобов'язався продати ПП «Гурівецьке» товар: кормові добавки, білкові вітамінно-мінеральні добавки, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, що обумовлюються в додатках, специфікаціях чи рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1., 1.2.) (а. с. 4-5).

Відповідно до п. 3.1.1., 3.1.2. договору поставки частину вартості товару в розмірі 20% покупець оплачує до моменту відвантаження товару зі складу постачальника; друга частина вартості товару в розмірі 80% оплачується покупцем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку: протягом 30 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній).

Позивач ТОВ «Фідленс - Україна» передав ПП «Гурівецьке» товар за договором поставки № 136 КП від 5 червня 2013 року:

- за довіреністю № 174 від 4 жовтня 2013 року та видатковою накладною № ФИД00006503 від 04 жовтня 2013 року на загальну суму 67 767,90 грн. (а. с. 7);

- за довіреністю № 186 від 16 жовтня 2013 року та видатковою накладною № ФИД00006788 від 17 жовтня 2013 року на загальну суму 79 369,50 грн. (а. с. 9);

- за довіреністю № 186 від 16 жовтня 2013 року та видатковою накладною № ФИД00007015 від 25 жовтня 2013 року на загальну суму 22 874,62 грн. (а. с. 6);

- за довіреністю № 201 від 01 листопада 2013 року та видатковою накладною № ФИД00007260 від 01 листопада 2013 року на загальну суму 74 591,40 грн. (а. с. 8).

Всього ПП «Гурівецьке» було отримано товару на загальну суму 244 603,42 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 6 лютого 2014 року стягнуто з ПП «Гурівецьке» 244 603,42 грн. боргу та 4 892,07 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору (а. с. 10-15).

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань 9 січня 2014 року між ТОВ «Фідленс - Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 1, за яким відповідач ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за виконання ПП «Гурівецьке» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 136 КП від 5 червня 2013 року в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (сума основного договору - 244 584,32 грн.) (а. с. 19).

Також 9 січня 2014 року між ТОВ «Фідленс - Україна» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 2, за яким відповідач ОСОБА_5 зобов'язалась відповідати за виконання ПП «Гурівецьке» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 136 КП від 5 червня 2013 року в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (сума основного договору - 244 584,32 грн.) (а. с. 20).

Згідно п. 1.4. зазначених договорів поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до п. 2.2. договорів поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 7-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом), але не раніше дня отримання вимоги поручителем.

31 липня 2014 року позивачем надіслано на адресу відповідачів вимоги про сплату боргу в сумі 244 584,32 грн. (а. с. 21, 22).

Вимоги були отримані відповідачем ОСОБА_3 6 серпня 2014 року (а. с. 21 на звороті) та відповідачем ОСОБА_4 - 7 серпня 2014 року (а. с. 22 на звороті).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно положень ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто зміст вказаної норми передбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладання одного договору декількома поручителями відповідно до вимог ч. 3 ст. 554 ЦК України та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладання декількох договорів поруки на виконання одного і того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку положення ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовуються, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю.

Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Договорами поруки не визначено строк, після якого порука припиняється, оскільки пунктами 3.1. цих договорів встановлено, що вони діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

Судом встановлено, що позивач здійснив останню поставку товару ПП «Гурівецьке» 1 листопада 2013 року, а тому відповідно до п. 3.1.2. договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 136 КП від 5 червня 2013 року ПП «Гурівецьке» зобов'язано було здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 30 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника, тобто - до 1 грудня 2013 року.

За таких обставин у позивача виникло право звернутися з вимогою до поручителів - відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, починаючи з 1 грудня 2013 року, протягом наступних 6 місяців.

Однак із письмовими вимогами про сплату боргу позивач звернувся до відповідачів лише 31 липня 2014 року (а. с. 21, 22), тобто зі спливом встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову до поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договорами поруки.

Доводи апеляційної скарги в тому, що суд безпідставно відмовив в позові на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк позовної давності для позивача розпочався через 7 днів після отримання поручителями вимоги про погашення боргу є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Інші доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже, є законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс - Україна» відхилити.

Рішення Козятинського міськррайонного суду Вінницької області від 3 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.С. Марчук

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська