Ухвала суду № 43704946, 20.04.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26817/14-ц Провадження № 22-ц/772/790/2015Головуючий в суді першої інстанції Волошин С. В.Категорія 57Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Нікушина В. П.,

суддів: Сала Т. Б., Денишенко Т.О.,

при секретарі Топольській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "Злагода" про визнання недійсним окремих положень (умов) договору, за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Злагода" на рішення, що ухвалив Вінницький міський суд Вінницької області від 23 січня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до кредитної спілки «Злагода» про визнання недійсним окремих положень (умов) договору кредитної лінії укладеного між ними.

Мотивуючи позовні вимоги, він посилався на те, що 11 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та кредитною спілкою «Злагода» був укладений договір кредитної лінії №7389к. За умовами цього договору ОСОБА_2 була відкрита кредитна лінія з лімітом у 42000 грн. строком до 11 квітня 2016 року зі сплатою 65% річних від суми щоденного залишку заборгованості по кредиту.

На переконання ОСОБА_2, положення п. 3.7. цього Договору про встановлення процентної ставки у розмірі 195% у разі несвоєчасного надходження планового платежу повністю або частково на строк, що перевищує три календарні дні та положення п. 6.4. Договору про стягнення штрафу в розмірі 60% від початкової суми кредиту в разі прострочення передбаченого графіком розрахунку планового платежу чи його частини на строк, що перевищує 60 днів, протирічать вимогам п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» про те, що умови договору про сплату споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливими.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволенні.

Кредитна спілка «Злагода» на це рішення подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про його скасування через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження доводів апеляційної скарги наведені обставини про те, що позивач не довів своїх вимог.

Спірний кредитний договір підписаний сторонами і є дійсним, він не є нікчемним. Умови цього договору не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства, волевиявлення сторін при його укладенні відповідало їхній внутрішній волі.

На підтвердження відповідності договору вимогам закону наведені обставини про те, що з урахуванням визначених ним умов 22.04.2014 року було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Злагода» заборгованість по кредиту.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах вимог апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, прийшла до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні окремих положень цивільного законодавства без врахування спеціальних законів, дія яких поширюється на правовідносини, пов'язані з захистом прав споживачів.

Таких висновків, колегії суддів, дійшла з огляду на наступні обставини.

Відповідно до 1.2. Договору кредитної лінії №7389к від 11 квітня 2013 року, укладеного між кредитною спілкою «Злагода» та ОСОБА_2 кредитні кошти йому надавались для інших потреб, що вказує на те, що цей кредит носить споживчий характер.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що при укладенні цього договору сторони мали б дотримуватись вимог п. 6 ст. 3 ЦК України та гл. 16 цього ж Кодексу у поєднанні з положеннями ст.ст. 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положеннями п.3.7. Договору кредитної лінії передбачається збільшення кредитної ставки з 65 % до 195% у разі несвоєчасного надходження планового платежу повністю або частково на строк, що перевищує 3 календарних дні.

Штрафна санкція в розмірі 60% від початкової суми кредиту за прострочення передбаченого графіком планового платежу чи його частини на строк, що перевищує 60 календарних днів, визначена п. 6.4 Договору кредитної лінії.

Ці оспорюванні положення договору не відповідають засадам справедливості та добросовісності в розумінні п. 6 ст. 3 ЦК України та моральним засадам ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Дискримінаційними є ці положення і в розумінні ч. 5 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів. Не відповідають вони і вимогам ч. 2 ст. 18 цього ж Закону, оскільки вони всупереч принципу добросовісності призвели до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків не на користь позивача.

Підтвердженням цьому є той факт, що на підставі оспорюваних положень договору кредитної лінії кредитною спілкою «Злагода» були заявлені позовні вимоги про стягнення 129219 грн. 16 коп., що в три рази перевищує суму отриманого ОСОБА_2 кредиту (а.с.29,30).

Відповідно до ч. 3 п. 5 ст. 18 Закону України несправедливими є вимоги, щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

За наведених обставин, рішення суду першої інстанції є цілком обґрунтованим і відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції визнавши недійсними п. п. 3.7. та 6.4 Договору кредитної лінії звільнив ОСОБА_2 від всякої відповідальності за невиконання умов договору є безпідставними, оскільки в даному випадку можлива відповідальність визначена не договором, а законом і зокрема ЦК України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги і про те, що 22 жовтня 2014 року Вінницьким міським судом ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Злагода» 129219 грн.16 коп. на підставі договору кредитної лінії, положення якого оспорюють у ході розгляду даної справи.

Адже, в ході розгляду справи про стягнення кредиту не вирішувалось питання, щодо законності або ж незаконності цього договору. При цьому судом не встановлені обставини, в яких давалась оцінка оспорюваним положенням договору, щодо їх відповідності чи невідповідності вимогам закону.

А тому, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313,, 315 ЦПК України, колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Злагода" відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2015 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки "Злагода" про визнання недійсним окремих положень (умов) договору залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - суддя _ В. П. Нікушин

Судді: _ Т. Б. Сало

_ Т.О. Денишенко