Рішення № 43703679, 21.04.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18819/13-ц

Провадження № 22-ц/779/435/2015

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів: Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретарів Турів О.М., Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2007 року з ОСОБА_3 на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Однак відповідач аліменти сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 14 червня 2007 року по 14 листопада 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 18 100,00 грн. Крім того, за прострочення сплати аліментів відповідач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі 248 421,46 грн. З цих підстав просила задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 18 100,00 грн., та неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 23 640,00 грн., а всього - 41 740,00 грн. Вирішено також питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19 травня 2014 року виправлено допущені в рішенні суду описки.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при вирішенні спору судом не взято до уваги довідку відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції та безпідставно не враховано заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період з червня 2007 року по січень 2011 року. Відповідно неправильно проведено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів.

Тому просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позов.

В засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_3 та його представник доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов ОСОБА_2 виходив із того, що внаслідок неналежної та несвоєчасної сплати аліментів відповідач допустив заборгованість по аліментах в розмірі 18 100 грн., тому така заборгованість та пеня за період з 2011 року по 2013 рік підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Проте, з висновком місцевого суду повністю погодитися колегія суддів не може виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2007 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500,00 грн. щомісячно починаючи з 14 червня 2007 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.5). Рішення набрало законної сили 05 жовтня 2007 року і є обов'язковим для виконання.

Згідно постанови державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ від 28.11.2007 року відкрито виконавче провадження з виконання виданого на підставі цього рішення виконавчого листа (а.с.46).

Як вбачається з довідки-розрахунку відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управліня юстиції від 14.11.2013 року, поданої ОСОБА_2 на обґрунтування позовних вимог, заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів станом на 14.11.2013 року за період з червня 2007 року по жовтень 2013 року становить 18 100,00 грн. (а.с.6-8). Саме з врахуванням цієї суми заборгованості та періоду заборгованості по сплаті аліментів позивачем і обчислено розмір пені (а.с.9-10).

З долученої в ході розгляду справи довідки відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управліня юстиції від 15.03.2014 року видно, що станом на 01.03.2014 року така заборгованість становить 20 000,00 грн. та утворилася вона за період з вересня 2007 року по лютий 2014 року (а.с.39-41). Позовних вимог в цій частині ОСОБА_2 не збільшувала.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічно, частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст.74 Інструкції з організації примусового виконання рішень та п. 7.5. Інструкції про проведення виконавчих дій розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України, про що складається відповідний розрахунок та повідомляється про нього стягувачу і боржнику. За наявності спору питання про розмір заборгованості з аліментів вирішується за заявою зацікавленої особи судом у порядку, передбаченому законом.

Судом з'ясовано, що спору з приводу розміру заборгованості по сплаті аліментів станом на 14.11.2013 року, визначеного в довідці- розрахунку відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управліня юстиції від 14.11.2013 року за період з червня 2007 року по жовтень 2013 року на загальну суму 18 100,00 грн. (а.с.6-8), між сторонами немає. А, відтак, позов в цій частині пред'явлено ОСОБА_2 до суду передчасно. Тому з врахуванням цієї обставини та меж апеляційної скарги рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

Отже, стягнення неустойки можливе лише у випадку виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, наприклад, якщо особа ухилялась від сплати аліментів, знаходилась у розшуку та інше.

Як вбачається із матеріалів справи в порушення вимог ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про відкриття виконавчого провадження сторонам направлено не рекомендованою, а простою коресподенцією (а.с.117).

З'ясовано, що про примусове стягнення аліментів ОСОБА_3 дізнався у червні 2009 року і з липня 2009 року почав періодично виконувати свої зобов'язання щодо сплати аліментів. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування даної обставини апелянт не представила.

Не спростовує дану обставину і виписка по клієнтському картковому рахунку за липень 2008 року , подана апелянтом у засіданні апеляційного суду. Як вбачається із даної виписки протягом цього періоду по картковому рахунку ОСОБА_2 здійснено дві операції: 24.07.2008 року поповнення карткового рахунку (готівка) у сумі 1000,00 грн. (при цьому не зазначено цільове призначення коштів) та 30.07.2008 року поповнення карткового рахунку (соцдопомога). Разом з тим, у довідці - розрахунку заборгованості відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 14.11.2013 року сплата аліментів у сумі 1000,00 грн. не відображена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не представлено, а судом відповідно не встановлено доказів вини відповідача в ухиленні від сплати аліментів до червня 2009 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13 оскільки аліменти призначаються та виплачуються щомісяця, то неустойка (пеня) від суми несплачених аліментів нараховується не на загальну суму заборгованості, а базою для її нарахування є сума чергового несплаченого місячного платежу. Відтак, її нарахування не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюються за кожен день прострочення по кожному місячному платежу окремо до повного погашення заборгованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України і в постанові від 1 жовтня 2014 року за наслідками розгляду справи №6-149цс14.

Разом з тим, застосований позивачем спосіб нарахування розміру неустойки (а.с. 9-10), виходячи із суми заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці з додаванням цих сум до сум заборгованості за наступні місяці, не відповідає наведеній правовій позиції, яка згідно із ч. 1 ст. 360 -7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України. А відповідно суперечить положенням ст. 61 Конституції України щодо заборони притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, та положенням ч.2 ст. 550 ЦК України щодо недопустимості нарахування відсотків на неустойку (як повторна пеня).

Також колегія суддів не погоджується із розрахунком, наведеним у рішенні судом 1-ї інстанції, з врахуванням доводів та позиції відповідача у справі.

Перевіряючи з дотриманням положень ст. 303 ЦПК України законність та обґрунтованість судового рішення в частині стягнення неустойки від суми несплачених аліментів, враховуючи доводи апеляційної скарги та вимоги ОСОБА_2, заявлені у суді першої інстанції, часткове визнання позовних вимог відповідачем, а також нові докази, долучені сторонами в засіданні апеляційної інстанції судовою колегією встановлено наступне.

06.07.2009 року ОСОБА_3 сплатив аліменти у розмірі 1000,00 грн., з яких- 500,00 грн. за червень 2009 року та 500,00 грн. за липень 2009 року (а.с.174).

З'ясовано, що сторонами погоджено сплату боржником аліментів за попередній місяць до першого числа наступного місяця.

А отже, з 01.07.2009 року за несвоєчасну сплату аліментів за червень 2009 року підлягає нарахуванню пеня. Таким чином, неустойка (пеня) з 01.07.2009 р. по 06.07.2009 р. за 5 днів становить 25,00 грн. (500*1%*5 днів).

14.09.2009 року відповідачем сплачено аліменти у сумі 1500,00 грн. (а.с.175).

Заперечуючи проти позову та подаючи свій розрахунок пені за несплату аліментів, ОСОБА_3 посилався на те, що ним протягом 2010 року здійснено переплату аліментів, а тому право на стягнення пені виникло у позивача тільки починаючи з вересня 2011 року.

Разом з тим, як вбачається із копій квитанцій у них не зазначено місяць за який сплачено аліменти.

Крім того, колегія суддів враховує, що для обчислення суми заборгованості по кожному з платежів застосовуються загальні правила щодо обчислення боргу, зокрема у випадку надмірної переплати за щомісячним платежем. Різниця, що склалася, зараховується в погашення боргу за попередніми платежами.

За таких обставин сплачені 14.09.2009 року аліменти у розмірі 1500,00 грн. зараховано: 500,00 грн. - за серпень 2009 року, 500,00 грн. - за вересень 2009 року та 500,00 грн. - погашення заборгованості за червень 2007 року.

Враховуючи, що аліменти за серпень 2009 року сплачені 14.09.2009 року, тому за 13 днів вересня нараховується пеня, яка становить 65,00 грн. (500*1%*13 днів).

У жовтні 2009 року нараховані відповідачу аліменти у сумі 500,00 грн. сплачені не були, тому підлягає нарахуванню пеня на вказану суму за 1606 днів в період з 01.11.2009 р. по 25.03.2014 р. (день ухвалення судом першої інстанції рішення) і така становить 8 030, грн. (500*1%*1606 днів).

За листопад, грудень 2009 року нараховані аліменти були сплачені в повному обсязі. Оскільки заборгованість за вказані місяці зі сплати аліментів відсутня, пеня не нараховується (а.с.176,177).

У січні 2010 року нараховані аліменти сплачені не були, тому пеня за 1514 днів за період з 01.02.2010 р. по 25.03.2014 р. становить 7 570,00 грн. (500*1%*1514 днів).

Аналогічно не було сплачено аліменти за лютий 2010 року, тому пеня за 1486 днів за період з 01.03.2010 р. по 25.03.2014 р. становить 7 430,00 грн. (500*1%*1486 днів).

29 березня 2010 року ОСОБА_4 сплачено аліменти у розмірі 1500,00 грн., з них 500,00 грн. - аліменти за березень 2010 року, 1000,00 грн. - погашення боргу відповідно за липень, серпень 2007 року (а.с.178).

За квітень 2010 року аліменти сплачено в повному обсязі, тому пеня не нараховується (а.с.179).

29 травня 2010 року відповідачем сплачено аліменти у розмірі 1000,00 грн., з них 500,00 грн. за травень 2010 року, а 500,00 грн. - борг за вересень 2007 року (а.с.180).

12.06.2010 року ОСОБА_3 сплатив аліменти у сумі 2000,00 грн., з них 500,00 грн.- за червень 2010 року, а 1500,00 грн. - погашення заборгованості відповідно за жовтень, листопад, грудень 2007 року (а.с.181).

За липень, серпень 2010 року відповідачем сплачено аліменти у розмірі по 500,00 грн. (а.с.182,183) і, отже, пеня не нараховується.

01 жовтня 2010 року ОСОБА_3 сплатив аліменти у розмірі 1000,00 грн., з них 500,00 грн. за вересень 2010 року, 500,00 грн. - на погашення боргу за січень 2008 року (а.с.184).

Сплачені 26 жовтня 2010 року відповідачем аліменти у сумі 1000,00 грн. зараховуються, зокрема: 500,00 грн. - за жовтень 2010 року, 500,00 грн. - на погашення заборгованості за лютий 2008 року (а.с.185).

За листопад, грудень 2010 року прострочення сплати аліментів відповідачем не допущено, аліменти сплачено у визначеному судом розмірі (а.с.186,187).

Отже, враховуючи, що заборгованість зі сплати аліментів за березень- грудень 2010 року відсутня, пеня за цей період не нараховується.

За січень, лютий 2011 року відповідачем сплачено аліменти у сумі по 500,00 грн., тому аналогічно пеня не нараховується (а.с. 188,189).

За березень 2011 року нараховані аліменти сплачені не були, отже пеня за 1090 днів за період з 01.04.2011 р. по 25.03.2014 р. становить 5 450,00 грн. (500*1%*1090 днів).

Аналогічно не було сплачено аліменти за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року. Відтак, пеня за вказані місяці відповідно становить:

- за квітень 2011 року 1060 днів за період з 01.05.2011 р. по 25.03.2014 р - 5 300,00 грн. (500*1%*1060 днів) ;

- за травень 2011 року 1029 днів за період з 01.06.2011 р. по 25.03.2014 р.- 5 145,00 грн.(500*1%*1029 днів);

- за червень 2011 року 999 днів за період з 01.07.2011 р. по 25.03.2014 р.- 4 995,00 грн. (500*1%*999 днів);

- за липень 2011 року 968 днів за період з 01.08.2011 р. по 25.03.2014 р.- 4 840,00 грн. (500*1%*968 днів);

- за серпень 2011 року 937 днів за період з 01.09.2011 р. по 25.03.2014 р.- 4 685,00 грн. (500*1%*937 днів);

- за вересень 2011 року 907 днів за період з 01.10.2011 р. по 25.03.2014 р.- 4 535,00 грн. (500*1%*907 днів);

- за жовтень 2011 року 876 днів за період з 01.11.2011 р. по 25.03.2014 р.- 4 380,00 грн. (500*1%*876 днів);

- за листопад 2011 року 846 днів за період з 01.12.2011 р. по 25.03.2014 р.- 4 230,00 грн. (500*1%*846 днів);

23 грудня 2011 року ОСОБА_3 сплачено аліменти у розмірі 1000,00 грн., з яких 500,00 грн. - аліменти за грудень 2011 року та 500,00 грн. - погашення заборгованості за березень 2008 року (а.с.190).

За січень 2012 року відповідачем аліменти не сплачено, відповідно пеня за 784 дні за період з 01.02.2012 р. по 25.03.2014 р. становить 3 920,00 грн. (500*1%*784 дні).

Аналогічно не сплачено аліменти і за лютий 2012 року. Отже, пеня за 755 днів за період з 01.03.2012 р. по 25.03.2014 р. становить 3 775,00 грн. (500*1%*755 днів).

29 березня 2012 року боржником сплачено аліменти у розмірі 1 000,00 грн., з них 500,00 грн. - за березень 2012 року та 500,00 грн. - погашення заборгованості за квітень 2008 року (а.с.191). Тому пеня за березень 2012 року не нараховується.

Колегією суддів також встановлено, що ОСОБА_3 не було сплачено аліменти за період з квітня 2012 року по червень 2013 року включно. Тому за прострочення сплати аліментів за вказані місяці відповідач також повинен нести відповідальність у вигляді пені.

Розмір пені за вказаний період становить відповідно:

- за квітень 2012 р. за період з 01.05.2012 р. по 25.03.2014 р. - 3 470,00 грн. (500*1%*694 дні);

- за травень 2012 р. за період з 01.06.2012 р. по 25.03.2014 р. - 3 315,00 грн. (500*1%*663 дні);

- за червень 2012 р. за період з 01.07.2012 р. по 25.03.2014 р. - 3 165,00 грн. (500*1%*633 дні);

- за липень 2012 р. за період з 01.08.2012 р. по 25.03.2014 р. - 3 010,00 грн. (500*1%*602 дні);

- за серпень 2012 р. за період з 01.09.2012 р. по 25.03.2014 р. - 2 855,00 грн. (500*1%*571 день);

- за вересень 2012 р.за період з 01.10.2012 р. по 25.03.2014 р. - 2 705,00 грн. (500*1%*541 день);

- за жовтень 2012 р. за період з 01.11.2012 р. по 25.03.2014 р. - 2 550,00 грн. (500*1%*510 днів);

- за листопад 2012 р. за період з 01.12.2012 р. по 25.03.2014 р. - 2 400,00 грн. (500*1%*480 днів);

- за грудень 2012 р. за період з 01.01.2013 р. по 25.03.2014 р. - 2 245,00 грн. (500*1%*449 днів);

- за січень 2013 р. за період з 01.02.2013 р. по 25.03.2014 р. - 2 090,00 грн. (500*1%*418 днів);

- за лютий 2013 р. за період з 01.03.2013 р. по 25.03.2014 р. - 1 950,00 грн. (500*1%*390 днів);

- за березень 2013 р. за період з 01.04.2013 р. по 25.03.2014 р. - 1 795,00 грн. (500*1%*359 днів);

- за квітень 2013 р. за період з 01.05.2013 р. по 25.03.2014 р. - 1 645,00 грн. (500*1%*329 днів);

- за травень 2013 р. за період з 01.06.2013 р. по 25.03.2014 р. - 1 490,00 грн. (500*1%*298 днів);

- за червень 2013 р. за період з 01.07.2013 р. по 25.03.2014 р. - 1 340,00 грн. (500*1%*268 днів).

Аліменти за липень 2013 року сплачено відповідачем 01.08.2013 року у розмірі 1000,00 грн. (а.с.192). Переплату в розмірі 500,00 грн. було зараховано на погашення заборгованості за травень 2008 року.

28 серпня 2013 року відповідачем сплачено аліменти у розмірі 2000,00 грн., з них 500,00 грн. - за серпень 2013 року, а 1500,00 грн. - на погашення заборгованості за червень, липень, серпень 2008 року (а.с.194).

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги квитанцію № 57-045-1/60 від 14 серпня 2013 року щодо перерахування боржником на рахунок позивача аліментів у розмірі 2000,00 грн. (а.с.193), оскільки як вбачається із виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 таких коштів на її рахунок не поступало (а.с.171-173). Крім того, і у довідці - розрахунку державного виконавця від 14.11.2013 року відображена сума аліментів в розмірі 3000,00 грн., що поступили на картковий рахунок позивача в серпні 2013 р. (1000,00 грн.- 01.08.2013 р. та 2000,00 грн. - 28.08.2013 р.) і такий розрахунок ніким не оспорено.

19 жовтня 2013 року боржником сплачено аліменти у сумі 900,00 грн., з яких 500,00 грн. - аліменти за вересень 2013 року та 400,00 грн. - аліменти за жовтень 2013 року.

А отже, з 01.10.2013 року по 19.10.2013 року за несвоєчасну сплату аліментів за вересень 2013 року підлягає нарахуванню пеня і така становить 90,00 грн. (500*1%*18 днів).

Також враховуючи, що відповідачем на день ухвалення судом першої інстанції не сплачено 100,00 грн. аліментів за жовтень 2013 року, на вказану суму підлягає нарахуванню пеня за 145 днів і така становить 145 грн. (100*1%*145 днів).

За таких обставин, з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з червня 2009 року по жовтень 2013 року включно. Всього загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за цей період виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо, від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення рішення в справі становить 110 635,00 грн.

При цьому колегія суддів також приймає до уваги, що ОСОБА_3 зважаючи на принцип диспозитивності цивільного процесу не представив суду будь-яких належних та допустимих доказів виникнення заборгованості по сплаті аліментів за період з червня 2009 року по жовтень 2013 року включно не з його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи, що на утриманні відповідача знаходиться неповнолітня дитина від другого шлюбу (а.с.26), розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів вважає, що розмір неустойки слід зменшити до 51 300,00 грн.

А тому відповідно апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - до скасування та постановлення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

З врахуванням ст. 88 ЦПК України слід провести також розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 березня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 51 300,00 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в спеціальний фонд Державного бюджету України із зарахуванням на р/р 31214206700002 отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету-22030001 судовий збір у сумі 513,00 грн. та на р/р 31212206780002, отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача-37952250, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001 судовий збір у сумі 121,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.Ю. Беркій

В.М. Соколовський