Постанова № 43701681, 15.04.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/265/15-а ПОСТАНОВА пр. № 2-а/759/80/15 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року суддя Святошинський районний суд м. Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районні в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року представник з ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва щодо відмови у виплаті пенсії та зобов'язати здійснити виплату пенсії.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 20.08.2014 р. провадження у справі за вказаним адміністративним позовом було закрите.

У серпні 2014 р. ОСОБА_2 не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Ухвала Святошинського районного суду м.Києва від 20.08.2014 р. про закриття провадження у справі - скасувана (а.с. 92-94). Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районні в м. Києві про перерахунок пенсії направлено до Святошинського районного суду м.Києва для продовження розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату Святошинського районного суду від 03.04.2015 р. та протоколу про повторний авторозподіл, справа була передана до судді Миколаєць І.Ю.

ОСОБА_2 в адміністративному позові просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районні в м. Києві щодо відмови у виплаті їй пенсії.; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районні в м. Києві здійснювати виплату пенсії ОСОБА_2 з моменту припинення; розглядати справу у порядку письмового провадження.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в березні 2012 р. виїхала на постійне місце перебування до Ізраїлю в зв'язку із чим виплату пенсії їй було припинено. 16.01.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі м. Києві із заявою №99-П про поновлення пенсійних виплат за кордон, починаючи з моменту припинення (а.с. 4). Проте позивачу було відмовлено у виплаті, оскільки у органів Пенсійного фонду немає законних підстав для виплати пенсії пенсіонерам, які постійно проживають за кордоном. Позивач не погоджується з зазначеною вище відповіддю, тому звертається до суду за захистом порушених прав. Просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києві щодо відмови в поновленні пенсійних виплат протиправними та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії.

Суддя ухвалив на підставі пункту 10 статті 3 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач подав заперечення проти позову, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність доводів позивача, які є необґрунтованими, жодного рішення про відмову у виплаті пенсії відповідач не приймав, тобто не порушив права позивача, та, крім того, законодавством не визначено процедуру виплати пенсії громадянам України, які проживають за межами держави.

Суддя перевіривши матеріали справи, доводи адміністративного позову, не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів адміністративного позову додано копію паспорту для виїзду за кордон із закінченням строку дії - дійсний до 01.10.2013 р.

Відповідно до наданої копії паспорта НОМЕР_1 виданого 01.10.2003 р. ОСОБА_4 не дає відомостей громадянкою якої країни на даний час являється (а.с.11).

Відповідно до пункту 2 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, паспорт - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.

Відповідно до листа від 20.01.2014 р. №79/9-П Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районні в м. Києві в поновлені виплати пенсії ОСОБА_4. було відмовлено на підставі норм ст. 51 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність ратифікованого між Україною і Ізраїлем договору про соціальне забезпечення (а.с.3). На даний час у органів Пенсійного фонду немає законних підстав для виплати пенсії пенсіонерам, які постійно проживають за кордоном доки не буде приведено у відповідність до Конституції України положень законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

Позивач вважає, що у зв'язку з прийняттям 07.10.2009 року Конституційним Судом України рішення, яким було визнано неконституційним положення п. 2 ч. 1 ст. 49 та другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, де зазначалося, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, йому повинно бути поновлено виплату пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно статті 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення України складається в тому числі і із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 цього Закону визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 51 цього ж Закону визначено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

В ч. 4 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, пенсійне

забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

Відповідної міжнародної угоди з державою Ізраїль щодо пенсійного забезпечення громадян України не укладено.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року у справі № 1-32/2009 визнано неконституційним положення п. 2 ч. 1 ст. 49 та друге речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, де зазначалося, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

В резолютивній частині вказаного Рішення зазначено про необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші нормативно правові акти, які визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскаржень дій чи бездіяльності, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачка не перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва та пенсію не отримувала. Із заявою на поновлення виплати пенсії встановленого зразка затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1566/11846 від 27.12.2005 р до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва не зверталась. Згідно з абз.2 п.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005р. №22-1, заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, - через кожний рік дії такої довіреності тощо, подається пенсіонером (опікуном, піклувальником) особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації).

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги те, що позивачка ОСОБА_2, яка проживає постійно в Ізраїлі особисто не звертались в УПФУ у Святошинського району м. Києва про поновлення пенсійних виплати, що законами України не визначено механізму виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання до інших держав, з якими Україна не уклала двосторонніх договорів про пенсійне забезпечення, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 94, 158 - 163, 186 КАС України, стаття 152 Конституції України, Рішенням КС України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва щодо відмови у виплаті пенсії та зобов'язання здійснити виплату пенсії, - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя: