Постанова № 43700623, 22.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/3070/14-п Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю.Провадження № 33/780/228/15 Доповідач у 2 інстанції КапічонКатегорія 147 22.04.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області Капічон О.М., за участю водія ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючого в МПП фірми «Ерідон»,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 02 листопада 2014 року о 00 годин 30 хвилин в смт. Макарів по вул. Леніна Київської області, водій гр. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота, мутні очі, нестійка хода, на медичне освідування в установленому законом порядку на факт вживання алкоголю відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Макарівського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року, скасувати її та закрити справу. Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що справа про притягнення його до відповідальності за адміністративне правопорушення була розглянута без його участі, повідомлення про розгляд надсилалися за адресою по якій він ніколи не проживав. Окрім того, апелянт вказує, що він не керував автомобілем та працівники ДАІ жодного протоколу на нього не складали, не перевіряли його на стан алкогольного сп'яніння, про що свідчить відсутність його підпису в протоколі. Також ОСОБА_1 зазначає, що на неправдивість даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього свідчить той факт, що працівниками ДАІ не було вилучено в нього посвідчення водія та не було затримано і доставлено на тимчасове зберігання на спеціальний майданчик або стоянку автомобіль.

Заслухавши думку правопорушника, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження є слушними, а тому суд, відповідно до ст. 289 КУпАП, приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин і його слід поновити, оскільки ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та вона була розглянута без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ст.ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення їх в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, всупереч вимогам вказаних правових норм, судом першої інстанції не були в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, в зв'язку з чим, постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.

Так, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія АБ №159486, як місце проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 / а.с. 1/.

Проте, за вказаною адресою ОСОБА_1 не проживає та не зареєстрований, що підтверджується відміткою про місце реєстрації в паспорті, де як адресу ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 / а.с. 12/.

Таким чином, як органами ДАІ, так і судом першої інстанції, не було встановлено точну адресу проживання ОСОБА_1, що вказує на поверхневий і необ'єктивний розгляд справи.

Абзацом 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005, передбачено, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Проте, з наданих матеріалів справи суд не може прийти висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснив, що 02.11.2014 року автомобіль Опель Астра, яким керував ОСОБА_3 зупинили працівники ДАІ. Він знаходився в зазначеному автомобілі в якості пасажира. Після перевірки документів вони прослідували далі, при цьому ніякого протоколу про порушення правил дорожнього руху інспектор ДАІ не складав, відсутні були і поняті.

Суд вважає дані пояснення достовірними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 та його пояснення. До суду неодноразово викликалися свідки, зазначені в протоколі, однак жодного разу вони не з'явилися та не підтвердили факту відмови ОСОБА_1 від пояснень та підпису.

Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ №159486 відсутній запис про тимчасове вилучення посвідчення водія у ОСОБА_1, що є порушенням вимог п. 7.1. Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 77 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 26 лютого 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при розгляді вказаної справи не були з'ясовані всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків, зазначених в протоколі, якщо такі були присутні при вчиненні адміністративного правопорушення, що вказує на те, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно досліджених даних.

Справа розглядалася без участі правопорушника та за відсутності належних даних про його сповіщення про день розгляду справи, що є порушенням його права на захист, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності за цією статтею притягається особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмовилася пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а в судовому засіданні не встановлено належних доказів того, що ОСОБА_1 02 листопада 2014 року в 00 годин 30 хвилин керував транспортним засобом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Макарівського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя : підпис

З оригіналом згідно: Суддя: