Ухвала суду № 43700615, 16.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/15433/14 Головуючий у І інстанції Дмитренко А. М.Провадження № 22-ц/780/762/15 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л. М.Категорія 47 16.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Волохова Л.А.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку,

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що з 14.06.1995 року по 07.10.2009 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на її утриманні.

У 2013 року їхній дочці ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 18 років. З 2014 року вона навчається у Білоцерківському коледжі фінансів, обліку та аудиту Національної академії статистики, обліку та аудиту на 3-му курсі денної форми навчання та потребує матеріальної допомоги, оскільки навчання є платним, стипендії не отримує, харчуванням в навчальному закладі не забезпечується.

Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплачувати аліменти на утримання дитини, то вона просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з дня подачі позову до закінчення нею навчання 30.06.2016 року.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2014 року по 30 червня 2016 року включно в зв'язку з її навчанням. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що суд не врахував його матеріальне становище, оскільки він за рішенням суду сплачує аліменти на утримання меншої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини його заробітку. Тому такий розмір аліментів є значно великим для нього, так як з його заробітку буде відраховувати 41%.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що оскільки повнолітня дочка сторін ОСОБА_4 продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, то відповідач зобов'язаний утримувати її до припинення навчання і може надавати матеріальну допомогу у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.06.1995 року по 07.10.2009 року, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та повнолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою третього курсу денної форми навчання Білоцерківського коледжу фінансів, обліку та аудиту Національної академії статистики, обліку та аудиту, термін навчання по 30.06.2016 року, навчання платне, стипендії не отримує, харчуванням не забезпечується, що стверджується довідкою цього навчального закладу від 04.09.2014 року за № 253.

Судом встановлено, що дочка сторін ОСОБА_4 досягла повноліття, продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, оскільки вона не працює, навчається на денному відділенні навчального закладу, кошти їй необхідні на оплату за навчання, харчування, проїзд, придбання одягу, необхідних підручників, зошитів, канцелярських знарядь.

Згідно договору про навчання, підготовку або надання додаткових освітніх послуг навчальним закладом від 29.08.2014 року № 2560 загальна вартість навчання дочки сторін ОСОБА_4 становить за 2014-2016 роки 14700 грн. по 735 грн. щомісячно.

При визначенні розміру аліментів суд взяв до уваги ті обставини, що за рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Також суд врахував те, що відповідач працює в ПрАТ «Росава» і його середньомісячний дохід за період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року становить 4715 грн., що підтверджується довідкою про його доходи.

З урахуванням наведеного, суд вважав за можливе стягнути з відповідача аліменти на період навчання повнолітньої дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, оскільки у зв'язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати матеріальну допомогу у такому розмірі.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді