Постанова № 4370052, 30.07.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2009 року   Справа №2а-1628/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

при секретарі Барчук Т.Г.

за участю:

представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Косівському районі ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Косівському районі, Івано-Франківської області до приватного підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 1162 (тисячу сто шістдесят дві) гривні , -

ВСТАНОВИВ :

12 червня 2009 року управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1162 (тисячу сто шістдесят дві) гривні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яким порушено вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 5.3.3. пункту 5.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік в розмірі 1162 гривень.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, відповідача зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в територіальному органі Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин - підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи. Частини третя вказаної статті передбачає, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до статей 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний виконувати обов'язки платника страхових внесків, встановлені Законом.

Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач подав розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, однак вказаних страхових внесків не сплатив, 06.04.2009 року позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф63 на суму 1162 гривені.

Згідно підпункту 5.3.3. пункту 5.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід, на розмір страхового внеску, зазначений в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік відповідачем є порушенням пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підпункту 5.3.3. пункту 5.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а сплата таких страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі є обов'язком відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтей 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1на користь управління Пенсійного фонду України в Косівському районі, Івано-Франківської області, р/р 256063011054 в ОУ Ощадного банку м. Івано-Франківськ, МФО 336503, ідентифікаційний код 20551015 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1162 (тисячу сто шістдесят дві) гривні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остап'юк

Постанова в повному обсязі складена 04 серпня 2009 року.