Рішення № 43698359, 15.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/2849/15-г

За позовомПриватного акціонерного товариства «Отіс»доКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києвапростягнення 55 666,16 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

Від позивача:Мацюк В.ВВід відповідача: Турченко Д.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - «Підприємство») про стягнення 55 666,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору D 21 Т №315/73 від 22.11.2013 р. позивач виконав роботи, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 55 666,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.03.2015 р.

В судовому засіданні 16.03.2015 р. оголошено перерву до 15.04.2015 р.

В судове засідання 15.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному розмірі.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.2015 р. з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2013 р. між Підприємством (замовник) та Товариством (підрядник) було укладено договір D 21 Т №315/73 (надалі - «Договір»), у відповідності до якого замовник доручає, а підрядник приймає до виконання незаплановані відновлювальні роботи ліфтів, (згідно Додатку №1 до Договору), які не входять до переліку послуг з технічного обслуговування ліфтів на об'єктах замовника.

За змістом п. 1.4 Договору термін виконання робіт складає один місяць з дня підписання сторонами Договору. Термін виконання робіт може бути змінено як у меншу так і у більшу сторону по кожному об'єкту окремо за згодою сторін.

Згідно з п. 2.1 Договору договірна ціна робіт з урахуванням вартості матеріалів визначається на основі кошторису, складеного за правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1 (із змінами та доповненнями), що є невід'ємною частиною Договору, є твердою, узгоджена сторонами і складає 55 666,16 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 16 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 9 277,69 грн.

У відповідності до п. 3.2 Товариство оплачує Підприємству фактично виконані роботи не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем їх виконання, у відповідності з погодженими договірними цінами по конкретних об'єктах.

На виконання умов Договору відповідач замовив і гарантував оплатити, а позивач виконав комплекс незапланованих відновлювальних робіт з ремонту ліфтів на загальну суму 55 666,16 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 55 666,16 грн.

Договір є договором підряду на проведення проектних робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання §4 Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були виконані підрядні роботи на загальну суму 55 666,16 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р.

Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 3.2 Договору замовник оплачує підряднику фактично виконані роботи не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем їх виконання, у відповідності з погодженими договірними цінами по конкретних об'єктах.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 55 666,16 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 55 666,16 грн. на підставі Договору за виконані роботи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 55 666,16 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ОТІС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний код 03366612) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ,

вул. Чистяківська, 32; ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 55 666 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.04.2015 р.

Суддя В.П. Босий