Ухвала суду № 43698013, 20.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 квітня 2015 року Справа № 910/9954/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України", м Київ (далі - Товариство),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015

зі справи № 910/9954/14

за позовом комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", м. Київ (далі - Підприємство),

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - територіальне відділення АМК),

про скасування рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство, та

за зустрічним позовом територіального відділення АМК

до Підприємства

про стягнення штрафу у розмірі 34 000 грн. та зобов'язання виконати рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 03.03.2015 № 1658, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014 залишити в силі.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру є 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1 218 гривень.

Як зазначено у підпункті 2.15 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

У підпункті 2.10 пункту 2 згаданої постанови визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Отже, у даному випадку при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 618,70 грн. (852, 60 грн. + 913,50 грн. + 852, 60 грн.), тоді як фактично за платіжними дорученнями від 18.02.2015 № 5790 та № 5791 перераховано лише 2 375,10 грн. судового збору.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону сплачений Товариством судовий збір у сумі 2 375,10 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 зі справи № 910/9954/14 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України".

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А) з державного бюджету України судовий збір у сумі 1 522,50 (одна тисяча п'ятсот двадцять дві) грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням від 18.02.2015 № 5790 та у сумі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп., сплачений за платіжним дорученням від 18.02.2015 № 5791.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко