Вирок № 43691115, 20.04.2015, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/964/15-к

Провадження № 1-кп/163/42/15

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2015 року м.Любомль Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Мосієвича І.В.

при секретарі Костюк Р.М.

з участю прокурора Грицюка Р.П.,

захисника ОСОБА_1,

перекладача ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження №22015030000000049 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Ялгава Латвійської Республіки, циганки, громадянки Латвійської Республіки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, працюючій пакувальником квітів у компанії "The Best Connection" (Великобританія), незаміжній, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона в період з лютого 2015 до 08.04.2015 сприяла незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_8 (ОСОБА_8), ІНФОРМАЦІЯ_4, через державний кордон України в Республіку Польща шляхом надання вказівок та засобів, а також намагалася незаконно переправити останнього через держкордон України 08.04.2015 року, використовуючи для цього підроблений паспорт серії НОМЕР_1, виданий на ім'я громадянина Республіки Латвії ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5

Так вона в лютому - на початку березня 2015 року, попередньо домовившись з ОСОБА_8, привезла вказаний підроблений паспорт останньому в місто Одесу, але у зв'язку із відсутністю дата-штампу про в'їзд на територію України, він повернув їй даний документ для усунення зазначеного недоліку.

Повернувшись до Латвійської Республіки ОСОБА_3, організувала проставляння відмітки дата - штампу в'їзду в Україну і 06.04.2015 року літаком № 114 сполученням "Лондон Київ" прибула в Україну, звідки приїхала до м. Одеси, де зустрілась з ОСОБА_8 на залізничному вокзалі.

Того ж дня, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_3, діючи відповідно до порад останньої, прибули до м.Києва, звідки потягом сполученням "Київ-Варшава" вирушили до м.Варшави (РП). Перебуваючи в зазначеному потязі, ОСОБА_3 надала ОСОБА_8 вказаний підроблений паспорт та проінструктувала його про порядок дій під час перетину державного кордону України.

Під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску "Ягодин-залізнична станція" ОСОБА_8 надав, як підставу для перетину кордону, паспорт громадянина Латвії, однак, невідповідність паспорта особі пред'явника була виявлена співробітниками прикордонної служби.

У суд обвинувальний акт надійшов з угодою між підозрюваною ОСОБА_3 та старшим прокурором прокуратури Волинської області про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_3 повністю визнає вчинення інкримінованого їй злочину за фактичними обставинами, погоджується із кваліфікацією її дій за ч.1 ст.332 КК України.

Сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками укладення даної угоди та наслідками її невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання на підставі ч.1 ст.332 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді 24360 гривень штрафу.

Спеціальна конфіскація, передбачена санкцією ч. 1 ст. 332 КК України, у виді конфіскації транспортних засобів та інших засобів вчинення злочину застосуванню не підлягає у зв'язку з невикористанням під час вчинення кримінального правопорушення таких предметів.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості. Міра покарання, погоджена сторонами угоди, виходить за межі санкції ч.1 ст.332 КК України, однак обґрунтована наявністю сукупності пом'якшуючих обставин, які разом із відомостями про особу обвинуваченої дають підстави для застосування ч.1 ст.69 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачена цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом вивчені матеріали кримінального провадження, згідно з якими скарги обвинуваченої під час досудового розслідування не подавались.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди відповідають положенням ст.471 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, зокрема, ч.1 ст.69 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

В підготовчому засіданні прокурор вважає за необхідне затвердити угоду, обвинувачена і її захисник проти цього не заперечують і погодились на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.

Долю речових доказів слід вирішити згідно зі ст.100 КПК України.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді застави. Клопотання про скасування чи зміну такого заходу сторонами не заявлено, тому його слід вважати продовженим до часу набрання законної сили вироком суду і за згодою обвинуваченої звернути в дохід держави в порядку виконання вироку суду після набрання ним законної сили.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 15.04.2015 року у кримінальному провадженні №22015030000000049, укладену старшим прокурором прокуратури Волинської області та підозрюваною ОСОБА_3, затвердити.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, і на підставі ч.1 ст.69 КК України призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень.

Речові докази : квиток АВ 212176 виданий на ім'я ОСОБА_3 для проїзду від станції " Київ-Пасажирський до станції "Варшава -Центральна",

плацкарта АВ 212177 до квитка АВ 212176 на поїзд 067, вагон 4, спальне місце 012,видана на ім'я ОСОБА_3,

квиток АВ 212178 виданий на ім'я ОСОБА_9 для проїзду від станції " Київ-Пасажирський до станції "Варшава-Центральна",

плацкарта АВ 212179 до квитка АВ 212178 на поїзд 067, вагон 4, спальне місце 014, видана на ім'я ОСОБА_9, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - заставу в розмірі 24360 гривень.

Після набрання вироком законної сили із внесеної ОСОБА_3 застави в розмірі 24360 гривень, яка зарахована на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області №37315003000983 в ГУ ДКСУ у Волинській області(МФО803014, код ЄДРПОУ 26276277), - 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень звернути в дохід держави в рахунок виконання покарання у вигляді штрафу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий : суддя І.В. Мосієвич