Ухвала суду № 43690745, 15.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р.Справа № 539/595/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Філатова Ю.М. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Тітова А.В.

Позивач - ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2015р. по справі № 539/595/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області , Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області , Тимчасово виконуючої обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району Киби Ольги Миколаївни

про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення в частині поновлення на посаді,

ВСТАНОВИЛА:

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій позивачка в порядку ч. 9 ст. 267 КАС та відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС просить суд стягнути з Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району середній заробіток за час затримки виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2014 року у справі № 539/595/14-а року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу з 14.01.2014 року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2015 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою заяву задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити вимоги заяви, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представники відповідачів не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року, позов ОСОБА_1 до Засульської сільської ради Лубенського району, Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району, тимчасово виконуючого обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району Киби Ольги Миколаївни про визнання дій незаконними, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково: визнано незаконним та скасовано п. 3 розпорядження т.в.п. голови Засульської сільської ради Лубенського району Киби Ольги Миколаївни № 07-к від 14.01.2014 року про звільнення з займаної посади заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ОСОБА_1 з 14.01.2014 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу з 14.01.2014 року; стягнуто з Виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району на користь ОСОБА_1 16 456 грн 00 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.01.2014 року по 24.06.2014 року.

На час розгляду заяви позивача зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій є чинними і в установленому законом порядку не скасовані та не змінені.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви, виходив з необґрунтованості її вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.

За приписами ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. І лише у разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст. 267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. При цьому у разі невідповідності заяви визначеним вимогам вона ухвалою суду, повертається заявнику.

Згідно з ч. 12 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу. Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як вбачається з аналізу статей Закону України "Про виконавче провадження" забезпечення виконання рішення суду в примусовому порядку займаються державні виконавці державної виконавчої служби.

Позивач у передбачений законом спосіб за захистом своїх порушених прав щодо виконання рішення суду із скаргами на дії державних виконавців не звертався, доказів, якими б підтверджувалось порушення прав останнього бездіяльністю відповідача не надано.

Колегія суддів також зазначає, що такий спосіб судового контролю за виконанням судового рішення як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень на виконання постанови суду може бути застосований у тому випадку, якщо такого суб'єкта владних повноважень попередньо було зобов'язано надати звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою про зобов'язання боржника надати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи відсутність звіту про виконання рішення, відповідно до якого рішення не виконане в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява позивача про стягнення коштів за час невиконання рішення суду є передчасною.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2015 року по справі №539/595/14-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2015р. по справі № 539/595/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2015 р.