Ухвала суду № 43690628, 08.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 876/10284/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС про визнання безнадійним податкового боргу,

встановив:

У квітні 2013 року позивач ДП «Тернопільське лісове господарство» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Тернопільської ОДПІ Тернопільської області ДПС (на даний час Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просив визнати суму заборгованості податку на доходи фізичних осіб у розмірі 314000 грн. як безнадійний податковий борг.

Відповідач Тернопільської ОДПІ Тернопільської області позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.05.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

З цією постановою суду не погодився позивач ДП «Тернопільське лісове господарство» і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що статтею 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено можливість списання безнадійного податкового боргу, в тому числі пені, нарахованої на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Зазначає апелянт, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не ставить в залежність право платника податків на списання податкового боргу від виду податку чи збору (обов'язкового платежу), тому податок на доходи фізичних осіб підлягає списанню, що узгоджується з п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 цього Закону. Оскільки податковий орган не вживав заходів щодо стягнення заборгованості з позивача, сума в розмірі 314000 грн. податку на доходи фізичних осіб є податковим боргом та підлягає списанню, у зв'язку із закінченням строку давності (1095 календарних днів).

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 07.05.2013 року та винести нову постанову про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що позивачем ДП «Тернопільське лісове господарство» в журналі-ордері № 9 відображено списання заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 314000 грн., в тому числі 105000 грн. за січень 2010 року, 50000 грн. за червень 2010 року та 159000 грн. за грудень 2010 року (а.с. 5-14).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання податкового боргу безнадійним, з врахуванням наступного.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.1.3 ст.1 цього Закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 18.2 ст.18 вказаного Закону передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг. Під терміном «безнадійний» відповідно до підпункту «в» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст.18 Закону розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом (тобто 1095 днів).

Відповідно до п.п.18.2.3 п.18.2 ст.18 вказаного Закону податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Списанню підлягає не тільки безнадійний податковий борг, а й пеня, нарахована на такий борг.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затв. наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 року, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

З облікових карток платника ДП «Тернопільське лісове господарство» за 2006-2009 роки та акту перевірки № 5722/17-50/00993024 від 23.11.2012 року щодо правильності нарахування, обчислення та своєчасності внесення позивачем до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб (податку з доходів фізичних осіб) за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року видно, що позивачем з 2006 року по податку на доходи фізичних осіб сплачувались значно більші суми ніж визначена у позові сума податкового боргу. Такі суми грошових проплат були використані податковим органом для погашення податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, станом на час звернення позивача до адміністративного суду із даним позовом у позивача не рахувалось суми податкового боргу по вказаному виду податку.

Таким чином, судом першої інстанції вірно враховано, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, яка виникла з 2006 року, і яку позивач просить визнати безнадійним податковим боргом в сумі 314000 грн., вже сплачена ДП «Державне лісове господарство», враховуючи перераховані суми податку та черговість зарахування коштів у порядку календарної черговості виникнення податкового боргу.

Крім цього, в матеріалах адміністративної справи немає доказів того, що позивач звертався до податкового органу із заявою про списання визначеної ним суми податкового боргу і отримував довідку про наявність такого податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 07.05.2013 року винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС про визнання безнадійним податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: О.М. Довгополов

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.04.2015 року.